Автор Роман Чернега
28 квітня щорічно, починаючи з 2002 року, понад 100 країн світу відзначають Всесвітній день охорони праці. Відповідно до Указу Президента від 18.08.2006 №685/2006 нашою державою було підтримано цю ініціативу, а 28 квітня було визначено Днем охорони праці в Україні. Девіз 2016 року — «Стрес на робочому місці: колективний виклик».
Протягом всього року в Україні буде проходити велика кількість заходів, направлених на розвиток культури охорони праці у суспільстві. Держпраці активно долучається до цієї просвітницької роботи в українському суспільстві, бо запорука ефективної роботи — належні і гідні умови праці для кожної людини, і нам треба бути єдиними у цій справі.
Ми витрачаємо на роботу в середньому 40 годин на тиждень. Залежно від наших звичок, це може бути навіть більшою частиною доби та значним сегментом життя. Тому стреси, які ми отримуємо, частіше всього пов'язані саме з нашою трудовою діяльністю.
Стрес на робочому місці — серйозна проблема в усіх країнах світу. І Україна не виняток. Через стрес скорочується кількість працездатного населення, кількість ефективних підприємств і як наслідок, це шкодить економічним показникам кожної конкретної країни. Адже одним з індикаторів розвитку суспільства є стан здоров'я населення,і передусім, працюючого. За станом здоров'я окремої людини стоїть якість трудових ресурсів держави та величина ВВП. А згідно результатам сучасних досліджень, стрес на робочому місці завдає збитків у різних країнах щорічно на рівні 1-3% від ВВП.
За офіційними даними Європейського агентства з безпеки та гігієни праці (EU-OSHA) близько половини працівників в Європейському Союзі працюють в умовах стресу, а зростання кількості порушень, пов'язаних зі стресом на робочому місці, обумовлено розповсюдженням гнучких та нестабільних форм зайнятості (72% від загальної кількості респондентів), надмірним навантаженням працівників (66% респондентів), а також такими явищами, як моральне та фізичне насилля (59% респондентів).
Головним завданням роботодавців у Європі є забезпечення стабільного психологічного стану працівників на робочому місці. Роботодавець повинен відстежувати стан працівника з моменту, коли той тільки переступає поріг підприємства. Створюються додаткові служби, які з'ясовують, чи все гаразд з працівником. У разі виявлення якихось відхилень від норми з такою людиною працює психолог, який має усунути проблему. Уявіть, якщо працівник відволікається, виконуючи, наприклад, роботи на висоті чи в шахті, чи будь-які інші роботи з підвищеною небезпекою — це може призвести до непоправних наслідків. Отож, враховуючи сьогоднішні реалії, в Україні також потрібно впроваджувати таку практику, адже у нашій країні, можливо, наразі ситуація навіть серйозніша, ніж у більшості європейських країн, бо в нашій державі як політична, так і економічна кризи, нестабільна ситуація на Сході і безліч досі не вирішених питань.
Українські працівники сьогодні підпадають під дію стресу частіше через скорочення можливостей для отримання бажаної роботи, острах її втратити, суттєве зниження фінансової стабільності.
Згідно результатам соціальних досліджень, які проводяться у різних країнах, основними причинами виникнення стресу називають відсутність страховки, низький рівень соціальної підтримки, незручний робочий розклад, понаднормові робочі часи, зависокі вимоги до роботи, відсутність кар'єрного росту, небезпечна робота та моральне і фізичне насильство. Всі ці причини у довготривалій перспективі виливаються у порушення психоемоційного стану людини, що у свою чергу може призвести до виникнення безсоння, емоційного занепокоєння, мігрені, хронічної втоми, депресії, алергії, захворювань опорно-рухового апарату, гіпертонії, захворювань серцево-судинної системи та нажаль призводить до серцевого нападу, нещасного випадку чи навіть самогубства. В сучасних досить кризових та важких умовах, важливо, щоб кожен керівник врахував наслідки стресу, від яких страждають його працівники, адже, у довготривалій перспективі це може призвести до погіршення ділового іміджу та конкурентоспроможності підприємства, а в грошовому еквіваленті і до значних фінансових втрат.
Згідно останньої статистики, в Україні близько 65% нещасних випадків стається через погіршення самопочуття, зокрема, через стрес на робочому місці.
Тому, якщо вчасно не забити на сполох, стрес для людини буде не менш небезпечним, ніж важкі фізичні хвороби.
У світі кожна країна вирішує цю проблему по-різному. Наприклад, Японія — одна з небагатьох країн, яка визначила цю проблему на державному рівні. Японський уряд вже давно використовує різні важелі впливу на компанії для того, щоб знизити кількість смертельних випадків через стрес або перевтому. Так, наприклад, компанія Toyota встановила максимальну кількість годин на місяць, які робітник може працювати понаднормово. А Mitsubishi дозволяє працівникам завершувати роботу о 15 годині, якщо треба доглядати дитину або хворого родича. У Канаді щорічні витрати суспільства, пов'язані з впливом стресу і супутніх йому захворювань становлять близько 2,75 млрд. доларів.
В Україні питання щодо вирішення проблем, пов'язаних зі стресом на робочих місцях поки що залишається відкритим. Але, важливо, щоб кожен усвідомлював, що відповідальність за психічне та фізичне здоров'я несе не тільки керівник підприємства, але й безпосередньо сам працівник.
