Новини
Фахівцями Управління Держпраці у Хмельницькій області, за участі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та Управління соціального захисту населення Ярмолинецької РДА на базі Солобковецької сільської ради (с. Солобківці, Ярмолинецького району) проведено інформаційно-консультативний семінар.

У ході заходу зауважено, що під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, можливі наслідки їх впливу на здоров'я, а також про права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору (п. 1 ст. 29 Кодексу Законів про Працю, ст. 5 і 7 Закону України «Про охорону праці»).

Наголошено, що атестація робочих місць здійснюється відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці (далі Порядок), затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 року №442 та Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених спільною постановою Міністерства праці і Міністерства охорони здоров'я України від 01.09.1992 року №41. Відповідно до пункту 4 Порядку, періодичність проведення атестації робочих місць визначається в колективному договорі підприємства, але атестація має проводитись не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Також зазначено, що питання розрахунку лікарняних для працівників із страховим стажем менше шести місяців висвітлено у роз'ясненні Мінсоцполітики в листі від 16.09.2015 р. № 527/18 / 99-15. Так, згідно п. 29 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку страховий стаж застрахованої особи становить менше 6 місяців, то середня заробітна плата для розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності розраховується в такій послідовності: 1) розраховується середньоденна заробітна плата виходячи з фактичних виплат; 2) розраховується сума денної виплати (середньоденна заробітна плата збільшується на відсоток страхового стажу); 3) порівнюється сума денної виплати з виплатою, розрахованої з мінімальної заробітної плати; 4) якщо сума денної виплати не перевищує мінімальну виплату, ця сума множиться на кількість днів, що підлягають оплаті; 5) якщо сума денної виплати перевищує мінімальну виплату, то сума виплати розраховується виходячи з мінімальної виплати (враховуючи норму статті 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», без додаткового обліку відсотка страхового стажу).

Згідно з п. 28 Порядку, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, то середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку. Якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлена, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання страхового випадку.

Допомога по тимчасовій непрацездатності згідно з цим пунктом розраховується аналогічно п. 29 Порядку, застосовуючи при цьому тарифну ставку (посадовий оклад), оскільки в такому випадку фактичні виплати в розрахунковому періоді відсутні.

У разі наявності у розрахунковому періоді для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності святкових та неробочих днів, розрахунок зазначеної допомоги полягає в наступному. Згідно з п. 3 Порядку № 1266, середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка по вагітності та пологах, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі — поважні причини).

Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.
Пунктом 3 Порядку № 1266 чітко визначено періоди поважних причин, які виключаються з розрахункового періоду. Таким чином, святкові та неробочі дні не виключаються з розрахункового періоду, і, відповідно, з періоду, за який здійснюється виплата матеріального забезпечення.



До списку новинВпередНазад