Не втомлюється лише той, хто не працює.
Народна мудрість
Почуття втоми і слабкості, яке Ви відчуваєте протягом усього дня, зниження пам'яті і концентрації, головні болі і болі в суглобах, є тривожним сигналом, що свідчить про хронічну перевтому організму. Перевтома — це проблема нашого століття, викликана в першу чергу важкою і напруженою розумовою та фізичною роботою.
Виникнення та прояви перевтоми залежать від психофізіологічних особливостей людини. За наявності тих чи інших відхилень у психіці, набутих від народження чи сформованих у процесі життя, ймовірність можливості розвитку невротичного вибуху підвищується. Хворобливі стани можуть мати місце в особистостей, які не враховують своїх сил і можливостей при плануванні фізичних і розумових завдань, тобто коли виникає конфлікт між потребою і реальною можливістю її досягнення.
Перевтома характеризується змінами стану основних фізіологічних систем, порушенням оптимуму їх взаємовідносин, загальним падінням продуктивності праці, зниженням резистентності, творчої активності і розумової працездатності, підвищенням артеріального тиску та ін.
Характерними ознаками перевтоми є невротичні симптоми: підвищена дратівливість, швидка стомлюваність, відсутність бажання займатися улюбленою роботою, головні болі, порушення сну.
Головні болі, як одна із основних суб'єктивних ознак перевтоми, пов'язані, як свідчать клінічні дослідження, з підвищенням внутрішньочерепного тиску, змінами порогів збудливості механорецепторів судин головного мозку.
До основних причин виснаження організму можна віднести недосипання, недостатньо збалансоване харчування, авітаміноз і навіть деколи щоденна суєта. Також перевтома може виникнути внаслідок перенесення організмом якої вірусної інфекції. Іноді після декількох днів спокійного відпочинку і здорового сну ознаки перевтоми зникають.
На рівень працездатності, а відтак і на швидкість формування перевтоми, у процесі трудової діяльності суттєвий вплив має мотивація. Йдеться про сукупність матеріальних і моральних стимулів, на основі яких людина у праці ставить перед собою конкретні цілі.
Окрім мотивацій, на ступінь працездатності та на розвиток перевтоми впливає вік працівника; співвідношення праці і відпочинку; наявність в даний момент іншої домінуючої діяльності, несумісної з трудовою діяльністю людського організму.
К.К. Платонов виділяє 4 ступеня перевтоми — початковий, легкий, виражений і тяжкий, кожен з яких вимагає відповідної профілактики. Так, для зняття початкової перевтоми досить регламентувати режим праці і відпочинку. При легкому ступені перевтоми потрібно зробити нетривалу перерву у праці й ефективно використати її для відновлення працездатності. При вираженій перевтомі слід терміново здійснити організований відпочинок, а при тяжкому ступені перевтоми — лікування.
Боротьба з перевтомою, в першу чергу, зводиться до покращення санітарно-гігієнічних умов виробничого середовища (ліквідація забруднення повітря, шуму, вібрації, нормалізація мікроклімату, раціональне освітлення тощо). Особливу роль у запобіганні втомі працівників відіграють професійний відбір, організація робочого місця, правильне робоче положення, ритм роботи, раціоналізація трудового процесу, використання емоційних стимулів, впровадження раціональних режимів праці і відпочинку тощо.
Крім того, для профілактики перевтоми працівників застосовуються специфічні методи, до яких можна віднести засоби відновлення функціонального стану зорового та опорно-рухового апарату, зменшення гіподинамії, підсилення мозкового кровообігу, оптимізацію розумової діяльності.
Ряд досить простих профілактичних заходів по попередженню перевтоми дозволить тонізувати Ваш організм і повернути його в нормальне і правильне русло. В першу чергу варто згадати про легких фізичних вправах, їх необхідно виконувати щодня вранці протягом 30 хвилин. Такі заняття не тільки додадуть Вам сил, але і поліпшать кровообіг, роботу серця і легенів.
Звичайно ж, без повноцінного та здорового сну Ваш організм, яким би міцним він не був, не зможе довго працювати. Тому намагайтеся спати оптимальну кількість годин. Хоча б раз на тиждень дозволяйте собі спати не менше 9 годин. Якщо у Вас є можливість подрімати вдень кілька хвилин, обов'язково зробіть це. Іноді трапляється, що після денного сну людина довго не може заснути ввечері, в такому разі вдень краще не спати, а зайнятися чимось іншим, наприклад прогулянкою по свіжому повітрю.
Намагайтеся максимально часто бувати на свіжому повітрі. Наприклад, замініть поїздку в транспорті п'ятнадцятихвилинної ходьбою. Так Ваш організм не тільки отримає кисень, але і Ви зможете відволіктися від робочої обстановки.
Якщо Ви вживаєте снодійні засоби, спробуйте відмовитися від них, так як деякі з них викликають звикання і безліч інших негативних факторів, що впливають в першу чергу на психіку, що в наслідку тривалих прийомів призведе до депресивного стану.
Киньте куріння і вживання навіть слабких алкогольних напоїв. Не забувайте про правильне харчування. Воно має бути багатим на залізо, кальцій, різні вітаміни та мікроелементи, уникайте дуже жирної та солодкої їжі, яка багата на вуглеводи.
Тож будьте здорові!
Начальник відділу з питань гігієни праці
Управління Держпраці у Хмельницькій області
Олена Токар
