Управлінням Держпраці у Хмельницькій області спільно з Управлінням соціального захисту населення Білогірської районної адміністрації для фізичної особи-підприємця Рачок Т.О. (смт. Білогір'я) проведено семінар з питання основних вимог законодавства про працю, щодо використання найманої праці фізичною особою — підприємцем.
В ході заходу роз'яснено працівникам зміни в законодавстві про працю щодо порядку укладення трудових договорів фізичною особою-підприємцем з працівниками. Зауважено, що трудові відносини між фізичною особою-підприємцем та найманим працівником відбуваються шляхом укладення трудового договору у письмовій формі, яка затверджена Наказом Міністерства соціальної політики України №260 від 08.06.2001 року.
Зазначено, що базовою вимогою законодавства про працю щодо оформлення трудових відносин є те, що працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Під час засідання обговорено питання дотримання вимог законодавства про оплату праці. Зауважено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Особливу увагу звернуто на рівень заробітної плати та своєчасність її виплати, оплату роботи у святкові і неробочі дні. Зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 107 КЗпП України робота у святковий та неробочий день оплачується в подвійному розмірі залежно від умов оплати праці. Працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий та неробочий день провадилася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. При цьому згідно з ч. 2 ст. 107 КЗпП України оплаті в подвійному розмірі підлягають тільки години, фактично відпрацьовані працівником у святковий чи неробочий день. Частина 3 ст. 107 КЗпП України також передбачає можливість надання працівнику, який працював у святковий чи неробочий день, іншого дня відпочинку (відгулу) за його бажанням, проте слід урахувати, що інший день відпочинку надається працівнику тільки за наявності згоди сторін, оскільки законодавством не передбачено такий обов'язок роботодавця. Таким чином, робота у святковий та неробочий день завжди оплачується в подвійному розмірі і лише по досягненні згоди сторін працівнику за його бажанням (тобто ініціатива має виходити від працівника) може бути надано інший день відпочинку (відгул).
