АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ - ВИРОБНИЧА НЕОБХІДНІСТЬ?, ЧИ ОБОВЯЗОК РОБОТОДАВЦЯ ? – З ПОГЛЯДУ ДЕРЖАВИ
Управління держгірпромнагляду по Хмельницкькій області

Стаття 43 Конституції України гарантує право кожного найманого працівника на належні, безпечні і здорові умови праці. Тому апріорі у кожного працівника повинно бути своє робоче місце, на якому повинні бути створені умови, необхідні для виконання конкретних службових завдань, при цьому умови праці на робочому місці повинні бути нешкідливими і безпечними для працівника — про це все повинен потурбуватись роботодавець (ст. 29, 153 нині діючого Кодексу Законів про Працю України).

Але не все залежить від керівника. Специфіка виробництва може бути пов'язана з факторами підвищеної небезпеки, шкідливості і т.д. У таких випадках роботодавець повинен компенсувати працівникові «шкідливість» його роботи, виходячи з норм чинного законодавства, наприклад:
• надати йому додаткову відпустку (ст. 7 Закону України «Про відпустки»);
• установити підвищену оплату праці (ст. 100 КЗпП) ;
• забезпечити видачу спецодягу і засобів індивідуального захисту (ст. 163,164 КЗпП) ;
• видавати мило, знешкоджуючі засоби, а також молоко і лікувально-профілактичне харчування (ст. 165,166 КЗпП) ;
• організовувати обов'язкові медичні огляди (ст. 169 КЗпП).

Крім того, «шкідливість» робочого місця забороняє роботодавцеві залучати на таку роботу жінок (ст. 174 КЗпП) і неповнолітніх (ст. 190 КЗпП).

Що стосується інтересів працівників, то працівник може отримати пенсію за віком на пільгових умовах, якщо доведе, що певний період часу пропрацював у небезпечних і шкідливих умовах (ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Як же виявити шкідливі і небезпечні фактори виробництва, які служать підставою для виконання роботодавцем своїх обов'язків, а працівникам дозволяють претендувати на пільгову пенсію? — проводити атестацію робочих місць за умовами праці.

Тому мета проведення атестації робочих місць — оформити правові підстави надання на підприємстві передбачених законом гарантій і компенсацій для працівників із шкідливими та небезпечними умовами праці.

Роботодавець повинен організувати на своєму підприємстві атестацію робочих місць, якщо його виробництво (техпроцеси, обладнання, сировина, продукція) є потенційним джерелом шкідливих та небезпечних факторів, які можуть несприятливо впливати на здоров'я працівників (п.1.Порядку №442).

Правовою підставою для проведення атестації служать нормативні акти з питань охорони і гігієни праці, а також списки виробництв, професій та посад із шкідливими умовами праці (п.1.2 Рекомендацій №41).

Як з'ясувати — чи потрібно проводити атестацію?
Підприємство з небезпечним або шкідливим виробництвом вивчає норми охорони та гігієни праці щодо свого виробництва, а також:
• списки виробництв, професій та посад, що дають право на пільги при отриманні пенсії за віком, затверджені Постановою №36;
• переліки робіт, на яких встановлюється підвищена оплата праці (наприклад, перелік таких робіт у будівництві, затверджений постановою №576);
• список виробництв, робіт, професій та посад, робота на яких дає право на додаткову відпустку (Постанова №1290);
• перелік, що містить назви хімічних речовин, при роботі з якими рекомендується видавати молоко перелік (№4430-87).

Виявивши згідно вказаних документів роботи, фактори, професії, які є на робочих місцях підприємства, роботодавець проводить атестацію таких місць. Причому атестація повинна проводитися незалежно від того, є роботодавець юридичною особою чи приватним підприємцем.

Механізм проведення атестації робочих місць

Основні нормативні документи, що регулюють процес проведення атестації робочих місць на підприємстві — постанова КМУ від 1 серпня 1992 року №442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» та Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджені постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року №41.

До речі, відповідальність за вчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства. Атестація робочих місць проводиться не рідше одного разу на 5 років.

До уваги частіше атестація може проводитися, якщо це прямо передбачено колективним договором підприємства — шляхом взяття на себе додаткових порівняно із чинним законодавством зобов'язань роботодавцем. Позачергова атестація може бути проведена в тому випадку, якщо умови праці на підприємстві істотно змінилися, при чому що ініціатором може бути і сам роботодавець, а також і трудовий колектив шляхом залучення профспілкової організації.

Для санітарно-гігієнічних досліджень при атестації залучаються санітарні лабораторії, які атестовані Державним центром стандартизації, метрології та сертифікації і мають свідоцтво МОЗ України на право проведення досліджень з метою атестації.

Документи, що мають бути оформлені після проведення атестації робочих місць:
1. Наказ про проведення атестації робочих місць, у якому вказується склад атестаційної комісії, порядок проведення досліджень робочих місць і т.д.
2. Санітарно-гігієнічні дослідження фізико-хімічних факторів виробничого середовища і трудового процесу. Дослідження важкості та напруженості трудового процесу на робочому місці.
3. Дослідження повноти зайнятості робочого дня з визначенням тривалості дії виробничого фактора (фотографія робочого дня).
4. «Карти умов праці» за кожним робочим місцем. Проведення розрахунків доплат до тарифних ставок та тривалості додаткової відпустки за роботу в шкідливих умовах.
5. Переліки робочих місць, яким пропонується пільгове пенсійне забезпечення (Списки №1, 2).
6. Переліки робочих місць, яким пропонуються пільги та компенсації, передбачені законодавством (доплата, додаткові дні відпустки, безкоштовне спецхарчування).
7. Наказ про результати проведення атестації.

Наслідки, якщо атестацію не проведено:

1. Якщо атестація не проводилася, але підприємство несе затрати на виплату компенсацій і надання гарантій працівникам (додаткові відпустки, підвищена оплата праці, спецодяг і т.д.) при перевірці (державних підприємств чи бюджетних установ органами фінінспекції) можуть виникнути питання з приводу правомірності таких виплат, а також проблеми з оподаткуванням таких виплат.

2. Якщо підприємство не проведе атестацію і не надаватиме працівникам належні гарантії та виплачуватиме компенсації, то кожний працівник, що працює в шкідливих умовах може звернутися до суду і вимагати відшкодування матеріального і морального збитку. У такому разі не проведення атестації не тільки не врятує роботодавця від відповідальності, але навпаки стане доказом його провини.

3. Не своєчасне або неякісне проведення атестації робочих місць є порушенням законодавства про охорону праці, зокрема Постанови №442. Порушник — керівник підприємства може бути притягнений до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 41 КУпАП. Також не проведення атестації призведе до порушення прав працівників — фактично, виконуючи шкідливі або важкі роботи, наймана особа не одержить передбачених законодавством компенсацій і соціальні гарантії. Це дає підставу працівнику розривати трудовий договір за власним бажанням без відпрацювання двотижневого строку (ч. З ст. 38 КЗпП), а також звернутися до суду (ст. 221 КЗпП України). Також не слід забувати, що в разі, якщо не проведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров'ю працівнику, керівник може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 271 КК України.