Належну увагу було зосереджено на підвищенні персональної відповідальності посадових осіб Управління щодо розгляду письмових звернень громадян, прохань на особистих прийомах керівництва Управління та звернень на Урядову телефонну «гарячу лінію» з метою неухильного забезпечення всебічного, своєчасного, об'єктивного розгляду звернень.
За результатами проведеного аналізу стану забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення у 2015 році до Управління надійшло 174 звернення громадян, у тому числі 140 надійшли поштою, 34 — на особистому прийомі та 1 запит на публічну інформацію. Також у 2015 році до Управління надійшло 6 колективних звернень, що становить 3% від загальної кількості звернень, 4 — повторних (2% від загальної кількості звернень).
Позитивно вирішено — 124 звернення громадян (71,2% від загальної кількості звернень). Найбільше звернень надійшло від мешканців м. Чернігова — 85, що становить 48,9% від загальної кількості звернень, м. Ніжина — 19 (11%), м. Прилуки — 11 (6,3%).
Відмовлено у розгляді 26 або 14,9% заявникам відповідно до статей 5, 8 Закону України «Про звернення громадян» (17 анонімних звернень та 9 звернень від імені іншої особи). Надано 16 роз'яснень, зокрема з питань виплати середньомісячної заробітної плати мобілізованим та призваним на строкову військову службу, нарахування індексації тощо. Вісім звернень направлено за належністю відповідно до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян».
З числа звернень, розглянутих Управлінням, громадяни спрямували свої звернення до:
— Державної установи «Урядовий контактний центр» — 75 звернень або 43,1%;
— обласної державної адміністрації — 24 звернення або 13,8%;
— інших органів державної влади, місцевого самоврядування, установ, організацій, підприємств — 36 звернень або 20,6 %.
Крім того, упродовж 2015 року до посадових осіб Управління на особистий прийом звернулося 1807 громадян.
Проведений моніторинг звернень свідчить, що у 2015 році пріоритетними продовжують залишатися питання несвоєчасної виплати заробітної плати — 58 (33,3%); невиплати розрахункових коштів при звільненні — 17 (9,7%); не оформлення трудових відносин (легалізація заробітної плати) — 4 (2,2%).