Згідно Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» громадяни мають право на безпечні умови праці, а підприємства, установи та організації, в свою чергу, зобов'язані вжити всіх заходів для усунення чи мінімізації впливу шкідливих виробничих факторів на здоров'я та виробничий процес працівників.
Основним органом, який розробляє гігієнічно обґрунтовані нормативи показників шкідливих факторів на робочих місцях та у межах робочої зони підприємств є Міністерство охорони здоров'я України.
Шкідливий виробничий фактор — виробничий фактор, вплив якого на працюючого, в певних умовах, призводить до захворювання або зниження працездатності.
Небезпечний виробничий фактор — виробничий фактор, вплив якого на працюючого, в певних умовах, призводить до травми або іншого раптового погіршення здоров'я.
Шкідливий виробничий фактор, в залежності від інтенсивності і тривалості впливу, може стати небезпечним.
І в залежності від наявності шкідливих виробничих факторів можуть виникнути шкідливі умови праці — це умови праці, які характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і що роблять несприятливий вплив на організм працюючого та (або) його потомство.
Згідно наказу МОЗ України № 248 від 08.04.2014р. Класифікація «небезпечні та шкідливі виробничі фактори» поділяються на:
1) фізичні — електричний струм, підвищений шум, підвищена вібрація, знижена (підвищена) температура і ін;
2) хімічні — шкідливі для людини речовини, що підрозділяються за характером впливу (токсичні, дратівливі, канцерогенні, мутагенні та ін) та шляхи проникнення в організм людини (органи дихання, шкірні покриви і слизові оболонки, шлунково-кишковий тракт);
3) біологічні — патогенні мікроорганізми і продукти їх життєдіяльності;
4) психофізіологічні — фізичні та емоційні перевантаження, розумове перенапруження, монотонність праці та ін.
За характером впливу на людину шкідливі умови праці можуть бути пов'язаними з трудовим процесом або з впливом навколишнього середовища.
У листі Мінсоцполітики від 18.11.2014 № 523/13/116-14 надано роз'яснення щодо підвищеної оплати праці за роботу із шкідливими умовами праці, а саме: «Статтею 100 КЗпП установлено, що на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними, географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я встановлюється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт визначається Кабінетом Міністрів України. До затвердження такого Переліку в установленому порядку підвищена оплата праці за роботу із шкідливими умовами праці може здійснюватися за рахунок власних коштів підприємств на підставі статті 7 Закону України «Про охорону праці».
Старший інспектор
з питань гігієни праці
Максим Халанчук
