Згідно зі ст. 48 Кодексу законів про працю трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника і ведеться на кожного працівника, який працює понад п'ять днів на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи.
Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.
Порядок ведення трудових книжок визначається Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58.
Працівникам, які стають до роботи вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації і не заносяться відомості про стягнення.
Трудову книжку працівникові видають під розписку в день звільнення (останній день роботи). Якщо працівник був відсутній на роботі чи не одержав трудову книжку, то її видають на його першу вимогу.
Працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у разі затримки видачі трудової книжки з вини роботодавця (ст. 235 КЗпІІ).
Роботодавець зобов'язаний також видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на цьому підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.та структурних підрозділів.
Однією з таких форм є № 1-ПВ (квартальна) «Звіт з оплати праці». Відповідно до наказу Держкомстату від 26.10.2009 р. № 404 підставою для складання звіту за формою № 1-ПВ (квартальна) «Звіт з оплати праці» є первинні облікові документи, документи бухгалтерського обліку і фінансової звітності та інші документи, передбачені чинним законодавством.
Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регламентується наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці». У табелі обліку використання робочого часу (типова форма № П-5) робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, в т. ч. надурочні, вечірні, нічні години роботи та ін., а також інші відхилення від нормальних умов роботи.
Враховуючи вищезазначене, ведення табеля обліку використання робочого часу для підприємств з невеликою чисельністю також є обов'язковим.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку. Відповідно до ст. 36 цього Закону за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно із законодавством.
Таким чином, на законодавчому рівні встановлено обов'язок роботодавця забезпечити ведення табелів обліку робочого часу. Також законодавством передбачено притягнення до відповідальності за невиконання цього обов'язку.та структурних підрозділів.
Однією з таких форм є № 1-ПВ (квартальна) «Звіт з оплати праці». Відповідно до наказу Держкомстату від 26.10.2009 р. № 404 підставою для складання звіту за формою № 1-ПВ (квартальна) «Звіт з оплати праці» є первинні облікові документи, документи бухгалтерського обліку і фінансової звітності та інші документи, передбачені чинним законодавством.
Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регламентується наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці». У табелі обліку використання робочого часу (типова форма № П-5) робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, в т. ч. надурочні, вечірні, нічні години роботи та ін., а також інші відхилення від нормальних умов роботи.
Враховуючи вищезазначене, ведення табеля обліку використання робочого часу для підприємств з невеликою чисельністю також є обов'язковим.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку. Відповідно до ст. 36 цього Закону за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно із законодавством.
Таким чином, на законодавчому рівні встановлено обов'язок роботодавця забезпечити ведення табелів обліку робочого часу. Також законодавством передбачено притягнення до відповідальності за невиконання цього обов'язку та структурних підрозділів.
Однією з таких форм є № 1-ПВ (квартальна) «Звіт з оплати праці». Відповідно до наказу Держкомстату від 26.10.2009 р. № 404 підставою для складання звіту за формою № 1-ПВ (квартальна) «Звіт з оплати праці» є первинні облікові документи, документи бухгалтерського обліку і фінансової звітності та інші документи, передбачені чинним законодавством.
Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регламентується наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці». У табелі обліку використання робочого часу (типова форма № П-5) робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, в т. ч. надурочні, вечірні, нічні години роботи та ін., а також інші відхилення від нормальних умов роботи.
Враховуючи вищезазначене, ведення табеля обліку використання робочого часу для підприємств з невеликою чисельністю також є обов'язковим.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку. Відповідно до ст. 36 цього Закону за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно із законодавством.
Таким чином, на законодавчому рівні встановлено обов'язок роботодавця забезпечити ведення табелів обліку робочого часу. Також законодавством передбачено притягнення до відповідальності за невиконання цього обов'язку
Головний спеціаліст — юрисконсульт
Управління Держпраці у Хмельницькій області
Тетяна Ковальчук
