В.В.Берлим: Спеціалісти новоствореного Головного управління Держпраці у Херсонській області й надалі проводитимуть відповіднуроботу, спрямовану на захист трудових прав працівників та запобігання травматизму на робочих місцях. За підтримки органів місцевої влади вирішуватимемо проблеми застосування найманої праці без оформлення трудових відносин усільськогосподарських підприємствах, фермерських господарствах, підприємствах торгівлі, будівництва, особливо в період сезонних робіт. Наше основне завдання — це забезпечення конституційного права людини на безпечні та здорові умови праці при виконанні трудових обов'язків. У цьому напрямку ми й будемо працювати — під час наглядової діяльності та профілактичних заходів.
Кор.: Перш, ніж очолити Головне управління Держпраці, Ви досить довгий час працювали на керівній посаді в іншій структурі.
В.В.Берлим: Я не просто займав керівну посаду. Робота у Херсонгазі — це значний відрізок мого життя. Починав у 24 роки ще у Велико-Олександрівці майстром, закінчив начальником управління газового господарства. Згодом мене запросили у Херсон заступником голови правління ВАТ «Херсонгаз».
КОР.: Чому вирішили змінити діяльність?
В.В.Берлим: Я така людина, якщо чогось досягну, чомусь навчуся — хочеться рухатися далі, ще вчитися, ставити нові цілі й досягати їх. Я ніколи ні з ким себе не порівнював, окрім як з самим собою вчорашнім. Ніколи ні з ким не змагався і нікому нічого не доводив — все, що стосувалося мого зростання було власною справою. Якщо пізнав щось нове, якщо навчився чомусь, чого раніше не вмів, якщо сьогодні я кращий, ніж був учора — це порівняння давало стимул рухатися далі. Ставити нові цілі, зростати, досягати, перемагати, себе в першу чергу. Вважаю, зупинка — це летаргія, може не смерть, але якщо й життя, то у якомусь сні без руху. Якщо людина зупиняється — вона відстає, адже час йде далі, життя йде далі і у ньому, у житті, щоденно з«являється щось нове. Тож, зупинитись — значить відстати. Від життя. Саме тяжке — це зростати у собі. Але мені було цікаво! 10 років я був заступником голови правління „Херсонгаз“ й в останні роки розумів, що вже себе переріс: роботу
правильно побудували, відшліфували, все було ідеально, туди можна було не приходити (сміється). Знаєте, як кажуть: «У хорошого керівника колесо крутиться без його присутності». Тобто, як налаштував годинниковий механізм, так він і працює. Так, 10 місяців тому, у моєму житті з«явилась незнайома для мене справа — державна служба. Не самий вдалий час для того, аби експериментувати із зміною діяльністі. Коли я очолив Держгірпромнагляд, в той час був мораторій на перевірки, мені потрібно було зберегти цей колектив, знайти можливість людям платити зарплату — я завжди стояв на сторожі інтересів підприємства, на якому працюю. Окрім того, я відчував, що це — моє. Адже за освітою я енергетик, за професією — газовик, досвід роботи на керівних посадах — успішний досвід, не залишав сумніву, що я рухаюся у правильному напрямку.
КЕР.: На Вашу думку, які якості мають бути в успішного керівника?
В.В.Берлим: Керівник має тримати себе в руках. Вважаю основним, після професіоналізму, саме стриманість. Кожен працівник на роботі проводить більшу частину свого свідомого життя. Фактично, кожен на роботі живе. Тож, дуже важливо, яка саме атмосфера у цьому домі. Бо яка атмосфера — такою буде й робота. Якщо я хочу, щоб робота виконувалася на високому рівні, значить, як керівник, маю сприяти зміцненню колективу, щоб відносини між людьми були сімейними. Ну й, оскільки у кожному домі є свої правила, вимагаю, щоб правил цього дому також дотримувались: пунктуальність, обов«язковість, порядок — у кожної речі є своє місце.
КОР.: Озираючись назад на пройдений шлях, які думки у Вас виникають?
В.В.Берлим: Наразі, мені 46 років. Обертаючись назад, можу сказати, що я щаслива людина. Адже, фактично, все, про що мріяв — здійснилося. Звісно, нічого просто так, легко мені в житті не давалося. Все, чого досяг — далося наполегливою працею. Але в тому також щастя людини. Мої друзі кажуть «Чим важчий шлях, тим легша потім праця». Дай Бог, щоб так воно було й надалі!
