На даний час дане питання являється актуальним, оскільки згідно з статтею 119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності.
Такі гарантії розповсюджуються на працівників, що призвані на військову службу під час мобілізації, а також на працівників, які вступили на військову службу під час мобілізації за особистим бажанням. Підставою для отримання гарантій є повістка військового комісаріату.
Кабінет Міністрів України постановою № 587 від 12 серпня 2015 року затвердив Порядок виплати грошової допомоги громадянам України, які призиваються на строкову військову службу.
Відповідно до Порядку допомога виплачується громадянам України, які призиваються на строкову військову службу, в розмірі двох мінімальних заробітних плат. Виплата допомоги здійснюється військовими комісаріатами на підставі наказів військових комісарів перед початком проходження строкової військової служби.
Допомога виплачується шляхом її перерахування військовим комісаріатом на рахунок в установі банку або через касу військового комісаріату. Видатки на виплату допомоги включаються до обсягу видатків для проведення чергових призовів на строкову військову службу та здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.