Відповідно до статті 182 КЗпП України та статті 19 Закону України «Про відпустки» жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років чи дитину-інваліда, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. Після досягнення дитиною-інвалідом повноліття працююча мати, зрозуміло, втрачає право на вищевказану додаткову оплачувану відпустку. Проте деяким дітям-інвалідам із досягненням ними 18 років установлюється інвалідність з дитинства І групи підгрупи А.Інваліди з дитинства І групи підгрупи А мають виключно високу міру втрати здоров'я, надзвичайну залежність від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду інших осіб і фактично не здатні до самообслуговування (у більшості випадків лежачі або ті, які практично самі не пересуваються).
З метою врегулювання проблемних питань пов'язаних з соціальним захистом родин, до складу яких входять інваліди з дитинства І групи підгрупи А, Законом від 15.01.2015 № 120-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень соціальної політики» статтею 182 КЗпП України та статтею 19 Закону України «Про відпустки» з 1 січня 2015 року встановлена щорічна додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів для матері, одинокого батька інваліда з дитинства підгрупи А I групи, а також особі, яка взяла під опіку інваліда з дитинства підгрупи А I групи. Якщо, особа користується правом на надання щорічної додаткової оплачуваної відпустки, за іншими підставами передбаченими статтею 182 КЗпП України та статтею 19 Закону України «Про відпустки» її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи надаються понад щорічну основну та додаткову відпустки, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному законом. Зазначена відпустка є соціальною і надається в будь-який час календарного року, незалежно від відпрацьованого часу та часу народження дитини, до чи після. Поділу на частини додаткових відпусток працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи законодавством не передбачено. Чинним законодавством не визначено строку давності, після якого працівник втрачає право на додаткові соціальні відпустки. Якщо він з якихось причин не скористався своїм правом на таку відпустку за попередній рік чи за кілька попередніх років, він має право використати її, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні цієї відпустки.
Водночас Законом від 15.01.2015 № 120-VIII доповнено статтю 25 Закону України «Про відпустки», якої передбачено, що відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку, якщо дитині встановлено категорію «дитина-інвалід підгрупи А» — до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку. Надання такої відпустки відбувається із збереженням на її період місця роботи (посади).Звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період перебування працівника у будь якій відпустці не допускається. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Нагляд за додержанням законодавства про відпустки здійснюється центральним органом виконавчої влади — Державною службою України з питань праці (Держпраці) та його територіальними органами. Особи, винні в порушенні законодавства про відпустки, несуть відповідальність згідно з законодавством.
Головний державний інспектор
Управління Держпраці у Хмельницькій області
Сергій Мельничук
