СКОРОЧЕНА ТРИВАЛІСТЬ РОБОЧОГО ЧАСУ
Статтею 51 КЗпП України передбачено встановлення скороченої тривалості робочого тижня — не більш як 36 годин на тиждень — для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці. Та зазначено, що Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується в порядку, встановленому законодавством.
Звертаємо увагу роботодавців на те, що законодавчо встановлене скорочення робочого часу не передбачає зменшення оплати праці працівника.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 163 (зі змінами і доповненнями) було затверджено «Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня», (надалі перелік № 163), який визначає виробництва, цехи, професії і посади зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу.
Застосовується Перелік № 163 згідно із Порядком застосування Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженого Наказом Мінсоцполітики № 122 від 23 березня 2001 року (надалі Порядок № 122).
Зокрема у Порядку № 122 зазначено, що скорочена тривалість робочого тижня за роботу в шкідливих умовах установлюється працівникам виробництв, цехів, професій і посад незалежно від відомчого підпорядкування цих виробництв, цехів, а також форм власності підприємств, організацій та установ.
Крім того, в Порядку № 122 зазначено, що коли виробництва та цехи наводяться в Переліку № 163 без найменувань конкретних професій і посад, то правом на скорочену тривалість робочого тижня користуються всі працівники цих виробництв, цехів незалежно від назви професії, посади, яку вони займають.
Якщо в Переліку № 163 вказані розділи та підрозділи у вигляді найменувань робіт («Малярні роботи», «Зварювальні роботи» тощо), то робітники, які виконують ці роботи, мають право на скорочений робочий тиждень незалежно від того, в якому виробництві або цеху виконуються ці роботи.
Скорочена тривалість робочого тижня встановлюється колективним договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 1 серпня 1992 року.
ОПЛАТА ПРАЦІ У ПІДВИЩЕНОМУ РОЗМІРІ
Згідно зі ст. 100 КЗпП України на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я встановлюється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт визначається Кабінетом Міністрів України.
На основі ст. 100 КЗпП Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010-2012 роки від 09.11.2010 р. передбачає доплати за роботу у важких і шкідливих умовах праці у розмірі 4, 8 і 12% тарифної ставки (окладу), а за роботу в особливо важких і особливо шкідливих умовах праці — у розмірі 16, 20 і 24% тарифної ставки (окладу). Генеральна угода … на 2013-2015 роки існує лише у вигляді проекту та до цього часу ще не укладена. Відповідно до Закону України «Про колективні договори і угоди» та змісту самої Генеральної угоди — вона набирає чинності з дня підписання і діє до укладання нової або перегляду цієї Угоди.
Перелік робіт, для яких застосовується така доплата, має затверджуватися Кабінетом Міністрів України.
На цей час затверджено низку галузевих переліків робіт зі шкідливими та важкими умовами праці, згідно з якими може встановлюватися підвищена оплата праці. Серед них «Перелік робіт із шкідливими і важкими та особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, на яких встановлюється підвищений розмір оплати праці робітників підприємств з виробництва літальних апаратів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 року № 307; «Перелік робіт з важкими, шкідливими та особливо шкідливими умовами праці у будівництві, на яких встановлюється підвищена оплата праці», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 576; «Перелік установ та посад системи АМН України, робота у яких дає право на підвищення схемних посадових окладів (тарифних ставок) у зв'язку з небезпечними, шкідливими для здоров'я та особливо важкими умовами праці», затверджений постановою Президії Академії медичних наук України від 24.11.1994 року № 14/1 тощо.
Однак для деяких професій, посад, виробництв такого переліку Кабінет Міністрів України ще не затвердив, тому на практиці варто керуватися тими типовими переліками, які у свій час було затверджено Держкомпраці Союзу РСР (Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / В. Г. Ротань, І. В. Зуб, Б. С Стичинський. К.: Видавництво «А. С. К.», 2007. — Пункт 2 коментаря до ст. 100 КЗпП) і лист ЦК Профспілки працівників освіти і науки України від 16.04.2010 року №02-5/169).
Крім того, за ст. 7 Закону України «Про охорону праці» роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати у колективному договорі (угоді трудовому договорі) форми, системи, розмір заробітної плати та інші види трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо). Отже, коли роботодавець вважає за доцільне застосувати підвищену оплату праці робітникам, чия праця за результатами атестації є шкідливою, а належного переліку Кабміном не розроблено, то він має право розробити та встановити підвищену оплату праці самостійно за умовами колективного договору (ст. 7 Закону України «Про охорону праці»).
ПІЛЬГОВА ПЕНСІЯ
Призначення пенсії за віком на пільгових умовах передбачено ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 (далі Закон № 1788), за принципом: чим більший ступінь важкості та шкідливості умов праці, тим нижчий вік виходу на пенсію, менші вимоги до стажу, необхідного для призначення пенсії, вищі розміри пенсій.
Для її призначення мають бути виконані такі умови — працівники повний робочий день були зайняті на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці — за Списком № 1; або на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці — за Списком № 2;
проведено підтвердження шкідливих і важких факторів виробничого середовища результатами лабораторних досліджень під час атестації робочого місця відповідно до Порядку № 442.
Пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 «Умови призначення пенсій за віком» Закону № 1788 (для чоловіків — після досягнення 60 років і за стажу роботи не менше 25 років, для жінок — після досягнення 55 років і за стажу роботи не менше 20 років) працівникам, які мають не менше половини стажу роботи'
з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці: на рік за кожний повний рік такої роботи — чоловікам і на рік чотири місяці — жінкам;
зі шкідливими та важкими умовами праці: на рік за кожні два роки шість місяців такої роботи — чоловікам і за кожні два роки такої роботи — жінкам.
Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджено наказом Мінпраці від 18.11.2005 р. № 383.
До відома
Під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80% робочого часу, установленого для працівників цього виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
п. 2 Порядку № 383
Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими та важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду та період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на робочому місці та, за відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.
ПІЛЬГОВА ПЕНСІЯ ЗА РАХУНОК КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА
Пп. 2 п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено можливість призначати пенсії окремим категоріям працівників за рахунок коштів підприємств та організацій залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць, але не раніше ніж за п'ять років до досягнення віку, передбаченого ст. 26 цього Закону. У Прикінцевих положеннях визначено, що порядок призначення таких пенсій визначається Кабінетом Міністрів України.
Необхідно зазначити, що мова йде про роботу на посадах, не передбачених Списками № 1 і 2, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року, і умови роботи на яких за результатами атестації робочих місць визначені як такі, що дають право на пільгову пенсію.
Кабінет Міністрів України 18.07.2007 р. ухвалив постанову № 937 «Про затвердження Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці». Зазначений Порядок має значення як для найманих працівників, що розраховують на пільгову пенсію, так і для їхніх роботодавців, адже він визначає:
— порядок обчислення стажу роботи, що дає право на призначення цього виду пенсій;
— документи, потрібні для призначення пенсії;
— порядок виплати пенсій та сплати коштів підприємствами й організаціями на їхню виплату;
— вирішення спірних питань щодо виплати пенсій перерахування коштів на виплату і їхню доставку.
Пільгові пенсії можуть призначатися за рахунок коштів підприємств та організацій (крім тих, що фінансуються або дотуються з бюджету) відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівникам, що працюють (працювали) на виробництвах, роботах, за професіями і на посадах, не передбачених Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року:
чоловікам — за стажу роботи не менш як 25 років, з них не менш як 12 років 6 місяців на роботі на тому самому підприємстві, в тій самій організації, що дає право на призначення пільгової пенсії;
жінкам — за стажу роботи не менш як 20 років, з них не менш як 10 років на роботі на тому самому підприємстві, в тій самій організації, що дає право на призначення пільгової пенсії.
За наявності не менш як половини стажу роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії, вік виходу на пенсію зменшується в порядку, передбаченому абзацом 4 п. «б» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Механізм зарахування до стажу роботи інших періодів, які згідно із законодавством зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, визначається в колективному договорі (угоді).
Атестація робочих місць за умовами праці проводиться відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01.08.1992 р.
Рішення про призначення пільгової пенсії ухвалюється управлінням пенсійного фонду України в районі, місті і районі в місті (далі — орган, що призначає пенсію) за місцем розташування підприємства, організації на підставі документів, що подаються в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Мінпраці. Крім того, потрібна й наявність гарантійного листа підприємства або організації про перерахування коштів на рахунок зазначеного управління для покриття витрат, пов'язаних з виплатою пенсій.
Виплачують пільгову пенсію після надходження в повному обсязі коштів від підприємства чи організації до органу, що призначає пенсію, і в строки, передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Перерахування коштів підприємством, організацією проводиться до дня досягнення особою пенсійного віку, визначеного ст. 26 цього Закону.
Юрій Вдовін, начальник відділу
з питань експертизи умов праці
До списку новинВпередНазад