Аварії та нещасні випадки з причини вибухів кисневих балонів в Україні свідчать про те, що цій проблемі не приділяється належної уваги. На жаль, всі подібні аварії супроводжувалися людськими жертвами і нанесенням підприємствам матеріального збитку. Пам'ятається трагедія в лікарні № 7 м Луганська в 2010 р, в результаті якої через вибух кисневого балона загинули 16 людей. За даними Держгірпромнагляду, ряд аварій відбувається через порушення правил охорони праці під час заповнення балонів. Насторожує, що більшість вибухів сталися у споживачів в момент підключення кисневого редуктора і відкриття вентиля.
Ця проблема не може залишити байдужими фахівців теруправління Держгірпромнагляду в Одеській області. У місті та області багато лікувально-профілактичних закладів, в яких використовуються посудини, що працюють під тиском. Тільки минулого тижня на офіційному сайті теруправління було розміщено статтю з рекомендаціями про те, як організувати безпечну експлуатацію даного обладнання.
Ці питання були провідними в організації практичного семінару на тему «Дотримання суб'єктами господарювання вимог нормативно-правових актів з охорони праці під час експлуатації посудин (балонів), что працюють під тиском», який пройшов в актовій залі Котовської міської лікарні 25 лютого поточного року .
На семінар були запрошені керівники, головні інженери та фахівці служб охорони праці підприємств м.Котовська і району.
Про вимоги «Правил будови та безпечної експлуатації посудин, что працюють під тиском» (НПАОП 0.00-1.59-87), «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвіщеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затверджених постановою КМУ від 26.10.2011 року №1107, відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про охорону праці» присутнім розповів головний державний інспектор Котовського відділу нагляду за промисловою безпекою та охороною праці Д. Глазирін.
Відповідно до вимог Закону України «Про охорону праці» за порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці передбачено дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність. Про це присутнім нагадав начальник Котовського відділу нагляду за промисловою безпекою та охороною праці В. Сташевський.
Під час семінару були розглянуті проблеми ризиків, що виникають в процесі використання балонів із зрідженими газами, безпечної експлуатації посудин на підприємстві, порядку проведення технічної діагностики (експертних обстежень), а також технічних оглядів балонів на наповнювальній станції.
Важливими були питання про практичні аспекти системи управління охороною праці, що випливають з вимог Закону «Про охорону праці», реформування системи соціального страхування, організації профілактичних заходів, особливо роли якісного навчання, інструктажів та оформлення цієї роботи у відповідності до вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
Учасники семінару були ознайомлені з організацією безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (автоклавів та балонів), які знаходяться в Котовській міській лікарні.
Підбиваючи підсумки семінару, його учасники вирішили:
1. Додержувати вимоги НПАОП 0.00-1.59-87 «Правил будови и безпечної експлуатації посудин, что працюють під тиском».
2. Звернути увагу присутніх на важливість обов'язкової перевірки шлангів, редукторів і манометрів посудин, що працюють під тиском, згідно вимог НПАОП 0.001.30-01 «Правил безпечної роботи з інструментами та пристроями» .
3.Кисневі балони в лікарнях повинні зберігатися в окремому приміщенні; кисень до відділень повинен подаватися окремими газотрубопроводами.
4. Кисневі балони з простроченими термінами технічних оглядів підлягають вибраковці.
На питання, які виникли під час обговорення основних проблем порядку денного, фахівці теруправління дали вичерпні відповіді.
Довідка.
Слід підкреслити, що вибух кисневого балона можна порівняти з вибухом авіабомби. Стандартний балон уміщує 40 л кисню; вибух цього балона еквівалентний 50 кг тротилу. Розслідування аварій спеціально створеними комісіями та проведення експертиз осколків у всіх випадках свідчать, що вибухи сталися в результаті спалаху всередині балона кисню і горючого газу (пропан, метан, ацетилен). При миттєвому загорянні вибухонебезпечної суміші утворюється надвисокий тиск в 100-200 МПа, який призводить до розриву балона. Під час вибуху газонебезпечної суміші всередині балона він руйнується на дрібні осколки, які знаходять за сотні метрів від місця вибуху, що підтверджує наявність великої за площею небезпечної зони.
Кисневі балони можуть вибухати з наступних причин:
-під час попадання до балону або на його штуцер масла або жиру;
-при наявності в балоні якого-небудь горючого газу;
-під час надмірного відбору газ, проходячи з великою швидкістю через вентиль, може наелектризувати горловину балона, внаслідок чого можлива поява іскри;
-при підвищенні тиску газу в балоні вище допустимого (він може підвищитися через нагрівання);
-при недоброякісності металу (корозія, удар);
-коли вентиль і горловина забруднені карбідом кальцію.
Теруправління застерігає: будьте уважні та обережні під час експлуатації посудин, які працюють під тиском! Додержуйтесь правил та вимог законодавства з питань охорони праці!
Прес-служба теруправління
