20.08.2014
м. Київ
N 308
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
02 вересня 2014 р. за N 1055/25832
Відповідно до статей 4, 6 Закону України «Про географічні назви», підпункту 7.60 підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року N 500 (Положення N 500/2011),
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила передачі українською мовою географічних назв і термінів Білорусі, що додаються.
2. Департаменту землеробства (Лазарь Т. І.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Дикуна А. Є.
Міністр
І. О. Швайка
ПОГОДЖЕНО:
Голова Державної служби
України з питань регуляторної
політики та розвитку підприємництва
М. Ю. Бродський
Голова Державного агентства
земельних ресурсів України
С. Я. Рудик
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України
20 серпня 2014 року N 308
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
02 вересня 2014 р. за N 1055/25832
1.1. Ці Правила встановлюють норми передачі українською мовою географічних назв і термінів Білорусі в офіційних документах, друкованих засобах масової інформації, картографічних, довідкових, енциклопедичних, навчальних та інших виданнях відповідно до положень Закону України «Про географічні назви» за нормами та правилами українського правопису.
1.2. У цих Правилах терміни вживаються у таких значеннях:
географічний термін — слово, що позначає рід географічного об'єкта, його фізичну або іншу характеристику;
передача географічних назв — процес передачі фонологічних, морфологічних та лексичних елементів якоїсь мови засобами іншої мови;
топонім — власна назва географічного об'єкта, що застосовується для його розпізнавання та встановлення відмінності від інших об'єктів;
традиційна назва — назва, яка вживається у певній мові для позначення географічного об'єкта, розташованого за межами території, де ця мова має статус державної чи офіційної, і відрізняється від назви географічного об'єкта мовою, якою спілкуються на території, де розташований цей географічний об'єкт.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про географічні назви».
1.3. Абетка білоруської мови складається з 36 літер (45 звуків):
Аа, Бб, Вв, Гг, Дд, Ее, Ёё, Жж, Зз, Іі, Йй, Кк, Лл, Мм, Нн, Оо, Пп, Рр, Сс, Тт, Уу, , Фф, Хх, Цц, Чч, Шш, ы, ь, Ээ, Юю, Яя.
Звуки дж і дз' на письмі позначаються сполученням літер дж і дз, наприклад: Ураджайная, Дзеснакіта, Дзягавічы.
Апостроф у білоруській мові ставиться після приголосних б, в, м, п, ф, г, к, х, д, т.
1.4. Наголос у білоруській мові динамічно-кількісний. Наголошеним може бути будь-який склад, наприклад:
Мзыр, Радзма, Паддбцы, Панізе.
Літера о в білоруській мові завжди наголошена, незалежно від її положення у слові, наприклад:
рлі, льжава, бга, рдаць, рдзевічы, Вязніца.
1.5. Основними джерелами для встановлення автентичного написання білоруських географічних назв є великомасштабні географічні карти і атласи останніх років видання білоруською мовою. Крім картографічних джерел, для встановлення правильного написання географічних назв білоруською мовою використовуються матеріали переписів населення, довідники, словники назв географічних об'єктів, довідники адміністративно-територіального устрою тощо.
2.1. Білоруські географічні назви передаються українською мовою за фонетико-графічним принципом відповідно до літературної вимови сучасної білоруської мови, фонетики і написання.
Характерне акання (нерозрізнення ненаголошених е, о, а та їх збіг у звук а) сучасної білоруської літературної мови послідовно передається українською мовою при написанні географічних назв, наприклад:
Наваполле — Наваполлє;
Чарапока — Чараповка.
2.2. Голосний білоруської мови е після м'яких приголосних у першому складі перед наголосом пишеться через я, в інших складах — є та відповідно передається українською мовою, наприклад:
Лесы — Ляси;
Велізарны — Вєлізарний;
Дзень — Дзєнь.
2.3. Ненаголошене у переходить в після голосного перед приголосним, а також у кінці слова після голосного та передається українською мовою літерою в, наприклад:
Кілтацы — Кілтавци;
Клосі — Кловсі;
Арсенье — Арсєньєв;
Барыса — Барисав;
Кулёшчына — Кульовщина.
2.4. Літера пишеться після голосних на початку, в середині і на кінці слів на місці голосного у та приголосних в, л та передається українською літерою в, наприклад:
Дуброна — Дубровна;
Гроза — Грозав;
Будсла — Будслав;
Фашчака — Фащавка;
Хахоліца — Хавхоліца;
Падпалое — Падпавлов'є.
2.5. Літера у пишеться на початку власних назв і після слів з кінцевим приголосним та передається українською літерою у, наприклад:
Убібачкі — Убібачкі;
Убель — Убель;
да Ульянакі — да Ульянавкі;
да Уладіміракі — да Уладіміравкі.
2.6. Звук р у білоруській мові завжди твердий, після літери р ніколи не пишеться -е, -ё, -і, -ю, -я, наприклад рака (річка).
2.7. Правила та приклади передачі українською мовою літер та літеросполук білоруської мови наведено в додатку 1 до цих Правил.
3.1. Білоруські географічні назви складаються з географічного терміна (річка, гора, озеро) у називному відмінку і власної назви у формі іменника або прикметника.
3.2. Географічні терміни у назвах білоруських фізико-географічних об'єктів можуть стояти перед назвою і після неї, наприклад:
Вакавыскае звышша — Вавкависька височина;
Пінскія балоты — Пінські болота;
Капыльская града — Капильське пасмо;
возера Чорнае — озеро Чорнає;
возера Нарач — озеро Нарач.
3.3. Географічні терміни, які входять до складу білоруських географічних назв та мають однакові значення і спільні корені з українськими термінами, перекладаються, наприклад:
возера Чырвонае — озеро Чирвонає;
Сярэдненёманская нізіна — Середньоніманська низовина;
рэка Асянка — річка Авсянка;
Салігорскае вадасховішча — Салігорське водосховище;
Капыльская града — Капильське пасмо;
Палавіцкая града — Палавіцьке пасмо.
3.4. Перекладаються українською мовою прикметники верхні-, сярэдні-, ніжні-, коли вони є частиною складеної назви фізико-географічного об'єкта, наприклад:
Сярэдненёманская нізіна — Середньоніманська низовина;
Верхнянёманская нізіна — Верхньоніманська низовина.
3.5. Якщо прикметникова форма від білоруської географічної назви входить до складу білоруської складеної назви, то українською мовою суфікси та закінчення прикметників на -скі, -ская, -скае, -скія, -цкі, -цкая, -цкае, -цкія замінюються суфіксами та закінченнями українських прикметників -ський, -ська, -ське, -цькуй, -цька, -цьке, -цькі, наприклад:
Казацкія Балсуны — Казацкія Балсуни;
Астрашыцкі Гарадок — Астрашицкі Гарадок;
Ашмянскі раён — Ашмянський район;
Пастаскі раён — Паставський район;
Лідская раніна — Лідська рівнина;
Салігорскае вадасховішча — Салігорське водосховище;
возера Выгашчанскае — озеро Вигащанське;
Бярэзінскі біясферны запаведнік — Бярезінський біосферний заповідник;
Івянецкі раён — Івянецький район;
Асіповіцкае вадасховішча — Асіповіцьке водосховище;
Бабровіцкае вадасховішча — Бабровіцьке водосховище;
Гарадоцкае звышша — Гарадоцька височина.
3.6. У прикметниках, утворених від білоруських географічних назв, приголосні основи з, ж, ш, г, к, х перед суфіксальним -ск- — зберігаються, приголосні в основі чергуються: г — ж, х — ш.
Правила та приклади передачі українською мовою прикметникових форм, утворених від білоруських географічних назв, наведено в додатку 2 до цих Правил.
3.7. Білоруські географічні назви, які складаються з двох чи декількох слів, українською мовою пишуться окремо. Кожне слово, яке входить до складу топоніма, пишеться з великої літери, наприклад:
Малыя Ацюкі — Малия Авцюкі;
Шырокі Дол — Широкі Дол.
3.8. Українською мовою через дефіс пишуться білоруські географічні назви, які складаються з:
а) двох іменників, наприклад:
Слабада-Кучынка — Слабада-Кучинка;
б) іменника і наступного прикметника, наприклад:
Пагост-Загароцкі — Пагост-Загароцкі.
3.9. Разом пишуться білоруські географічні назви:
а) перша частина яких складається зі слів стара-, нова-, верхне-, ніжне-, бела-, чырвона- тощо, наприклад:
Верхняжарскі — Вєрхняжарскі;
Беларучча — Бєларучча;
Навадзевяткавічы — Навадзєвяткавічи;
Зялёналугскі — Зяльоналугскі;
б) другою частиною яких є слова -град, -груд, -гарад, -поль, -полле, наприклад:
Слагарад — Славгарад;
Каменполле — Камєнполлє.
3.10. Слово ім'я у складі білоруської географічної назви українською мовою передається як ім.:
Ім'я Якуба Коласа — ім. Якуба Коласа.
3.11. Приклади географічних термінів та інших слів, що формують білоруську топонімію, наведено в додатку 3 до цих Правил.
3.12. Приклади скорочень білоруських географічних термінів та інших слів, що вживаються на картах, наведено в додатку 4 до цих Правил.
3.13. Назви низки широковідомих білоруських географічних об'єктів наводяться у традиційно усталеному написанні, яке закріпилося в українській літературі і картографії, що не відповідає нормам, встановленим цими Правилами.
Приклади традиційних назв географічних об'єктів Білорусі наведено в додатку 5 до цих Правил.
Директор Департаменту землеробства
Т. І. Лазарь
Додаток 1
до Правил передачі українською мовою географічних назв і термінів Білорусі
(пункт 2.7)
N з/п
Білоруська літера чи літеросполука
Передача українською мовою
Позиція у слові
Приклади
1
а
а
у всіх позиціях
Стайкі — Стайкі
Праца — Праца
Рабіннік — Рабіннік
Пліса — Пліса
Косава — Косава
Крапінае — Крапівнає
Рака — Рака
Грамы — Грами
2
я
'я
після
Наянка — Нав'янка
Гая — Гав'я
я
в решті випадків
Князяка — Князявка
Сяльцо — Сяльцо
Вязоніца — Вязовніца
'я
'я
після б, в, м, п, ф, г, к, х, д, т
Дзем'янкі — Дзєм'янкі
П'янькава — П'янькава
П'яка — П'явка
Параф'янова — Параф'янова
Сар'я — Сар'я
Лук'янавічы — Лук'янавічи
Пад'яварка — Пад'яварка
Пад'ятлы — Пад'ятли
3
о
о
у всіх позиціях
Домнікі — Домнікі
Орша — Орша
Дуброна — Дубровна
Бяроза — Бяроза
4
е
є
у всіх позиціях
Чыстае — Чистає
Ванелевічы — Ванєлєвічи
Ельск — Єльськ
Новыя Екентаны — Новия Єкєнтани
'є
після
Клее — Клєв'є
Падпалое — Падпавлов'є
Макае — Макав'є
Шчае — Щав'є
Зіноека — Зінов'євка
'е
'є
після б, в, м, п, ф, г, к, х, д, т, р
Граб'е — Граб'є
Заліп'е — Заліп'є
Зашчэб'е — Защеб'є
Заазер'е — Заазєр'є
Юр'ева — Юр'єва
Задор'е — Задор'є
5
ё
ьо
після м'яких приголосних
Зялёны Гай — Зяльони Гай
Новая Вёска — Новая Вьоска
Мётча — Мьотча
Нёда — Ньовда
Мёры — Мьори
Казённыя Лычыцы — Казьонния Личици
йо
на початку слова
Ёды — Йоди
Ёцавічы — Йоцавічи
Ёні — Йоні
йо
після голосних
Ручаёка — Ручайовка
Гаёка — Гайовка
Сафіёва — Сафійова
йо
після
Мітаё — Мітавйо
Салаёва — Салавйова
'ё
йо
після апострофа
Кап'ё — Капйо
Рап'ёва — Рапйова
Пад'ём — Падйом
Звяр'ё — Звярйо
6
і
і
у всіх позиціях
Гілі — Гілі
Чашнікі — Чашнікі
Іванск — Іванськ
Іжар — Іжар
і
у складених назвах, у яких перша частина закінчується голосним звуком
Новаіванака — Новаіванавка
Новаігнатавічы — Новаігнатавічи
ї
після голосної
Падгаі — Падгаї
Кульгаі — Кульгаї
Беляі — Бєляї
Клеі — Клєї
Падталеі — Падталєї
Верацеі — Вєрацєї
Пацуі — Пацуї
Зуі — Зуї
Мануілы — Мануїли
ї
після префікса, який закінчується голосним, а наступний склад починається з і
Заірдзічча — Заїрдзічча
'ї
після
Цаі — Цав'ї
Салаіха — Салав'їха
Салаі — Салав'ї
'і
'ї
після губних та р
Вераб'іны — Вєраб'їни
Мар'іна Горка — Мар'їна Горка
7
у
у
у всіх позиціях
Узлогі — Узлогі
Усвяты — Усвяти
Пугляі — Пугляї
Рудня — Рудня
8
ю
ю
у всіх позиціях
Радзюшы-Тушча — Радзюши-Туща
Уюнока — Уюновка
Любча — Любча
'ю
'ю
після апострофа
Б'ючын — Б'ючин
9
ы
и
у всіх позиціях
Закрыпічна — Закрипічна
Ужыца — Ужица
Чыстае — Чистає
Яблыня — Яблиня
10
э
е
у всіх позиціях
Экімань — Екімань
Бацэвічи — Бацевічи
Малыя Рэксці — Малия Рексці
11
б
б
у всіх позиціях
Бакшты — Бакшти
Бярозака — Бярозавка
12
в
в
у всіх позиціях
Васілішкі — Васілішкі
Вутка — Вутка
13
г
г
у всіх позиціях
Ванелевічы — Ванєлєвічи
Грандзічы — Грандзічи
14
д
д
у всіх позиціях
Гародзькі — Гародзькі
Дрыса — Дриса
Дарасіно — Дарасіно
15
дж
дж
у всіх позиціях
Джыгава — Джигава
16
дз
дз
у всіх позиціях
Рэдзькава — Редзькава
Дзеражня — Дзєражня
Дзераная — Дзєравная
17
ж
ж
у всіх позиціях
Жупраны — Жупрани
Жодзішкі — Жодзішкі
18
з
з
у всіх позиціях
Збляны — Збляни
Заберазь — Забєразь
19
й
й
у всіх позиціях
Мінойты — Мінойти
Першамайскі — Пєршамайскі
20
к
к
у всіх позиціях
Капыль — Капиль
Куляны — Куляни
21
л
л
у всіх позиціях
Любча — Любча
Ліпічанка — Ліпічанка
22
м
м
у всіх позиціях
Мервіны — Мєрвіни
Малькавічы — Малькавічи
23
н
н
у всіх позиціях
Новыя Дзевяткавічы — Новия Дзєвяткавічи
Нізкавічы — Нізкавічи
24
п
п
у всіх позиціях
Паставы — Пастави
Парачаны — Парачани
25
р
р
у всіх позиціях
Рухава — Рухава
Вялікая Рагозніца — Вялікая Рагозніца
26
с
с
у всіх позиціях
Селецк — Сєлєцьк
27
т
т
у всіх позиціях
Слабада — Слабада
Тайманава — Тайманава
Тухавічы — Тухавічи
28
в
у всіх позиціях
Гроза — Грозав
Босевічы — Бовсєвічи
Вязоніца — Вязовніца
Вялікі Посвіж — Вялікі Повсвіж
29
ф
ф
у всіх позиціях
Фаставічы — Фаставічи
Параф'янава — Параф'янава
30
х
х
у всіх позиціях
Халапенічы — Халапєнічи
Коханава — Коханава
31
ц
ц
у всіх позиціях
Цырын — Цирин
Райцы — Райци
Хоцімск — Хоцімськ
Копаць — Копаць
32
ч
ч
у всіх позиціях
Чартавічы — Чартавічи
Чарэмшыцы — Чаремшици
33
ш
ш
у всіх позиціях
Шо — Шо
Рамшына — Рамшина
34
ь
ь
у всіх позиціях
Лукомль — Лукомль
Кузьміно — Кузьміно
Васільевічи — Васільєвічи
Вішанькі — Вішанькі
Арсенье — Арсєньєв
35
шч
щ
у всіх позиціях
Фашчака — Фащавка
Шчучын — Щучин
36
-ск
-цк
-ськ
-цьк
тільки в назвах із закінченням на -ск, -цк
Хацімск — Хацімськ
Мінск — Мінськ
Слуцк — Слуцьк
37
-скі
(-скае,
-ская,
-скія)
-скі
(-скає,
-ская,
-скія)
крім назв із закінченням на -ск
Акцябрскі — Акцябрскі
Астраскія — Астравскія
38
-цкі
(-цкае,
-цкая,
-цкія)
-цкі
(-цкає,
-цкая,
-цкія)
крім назв із закінченням на -цк
Казацкія Балсуны — Казацкія Балсуни
Сяліцкая — Сяліцкая
Глыбоцкае — Глибоцкає
Додаток 2
до Правил передачі українською мовою географічних назв і термінів Білорусі
(пункт 3.6)
Прикметникові форми від білоруських географічних назв за правилами білоруського правопису
Прикметникові форми від білоруських географічних назв за правилами українського правопису
1) г, ж, з(дз) + -ск(і) =>
-гскі (-жскі), -жскі, -зскі
г, ж, з (дз)+ -ськ(ий) =>
-зький, -дзьк(ий)
Старыя Дарогі — Старадарожскі
Стария Дарогі — Старадарозький
Сораг — Соражскі
Сораг — Соразький
Любіж — Любіжскі
Любіж — Любізький
Нясвіж — Нясвіжскі
Нясвіж — Нясвізький
Івязь — Івязьскі
Івязь — Івязький
Заберазь — Заберазьскі
Забєразь — Забєразький
2) т+ -ск(і) => -цк(і)
т + -ськ(ий) => -тськ(ий)
Брэст — Брэсцкі
Брест — Брестський
Пагост — Пагосцкі
Пагост — Пагостський
Маларыта — Маларыцкі
Малорита — Малоритський
3) к, ц, ч + -ск(і) => -цк(і)
к, ц, ч + -ськ(ий) => -цьк(ий)
Гарадок — Гарадоцкі
Гарадок — Гарадоцький
Астравец — Астравецкі
Астравєц — Астравєцький
4) с, х, ш + -ск(і) => -ск(і) -ск(і), -шск(і)
с, х, ш + -ськ(ий) => -ськ(ий)
Беларусь — Беларускі
Білорусь — Білоруський
Арэса — Арэскі
Ареса — Ареський
Мікіціха — Мікіціхскі
Мікіціха — Мікіціський
Церуха — Церухскі
Цєруха — Цєруський
Добруш — Добрушскі
Добруш — Добруський
Додаток 3
до Правил передачі українською мовою географічних назв і термінів Білорусі
(пункт 3.11)
Білоруське написання
Українська передача
Український переклад
абалонь
абалонь
оболонь
абры
абрив
обрив, урвище, схил
абазначэнні
абазначенні
позначення
агарод, гарод
агарод, гарод
город
адгор'е
адгор'є
відроги (гори)
адзнакі (вышынь)
адзнакі
позначки (висот)
акно, апарына
акно
вікно, вікнина
алёс (обл.)
альос
трясовина, болото, вільховий ліс на болоті
алешнік
алєшнік
вільшняк
амшара, амшарына, імшарына
амшара, амшарина, імшарина
мохове болото, низовинне місце, вкрите листяним лісом
амшарысты, імшарысты
амшаристи, імшаристи
моховитий
арэх
арех
горіх
багна
багна
багно, трясовина
багнішча (обл.)
багніща
багновище, велике багно, трясовина
багон (обл.)
багон
непрохідне болото, багно
багун
багун
багно (рослина)
балонь, балонне
балонь, балоннє
лука, галявина, заплава
балота
балота
болото
балотня
балотня
багнисте місце, покіс на болоті
балоціна
балоціна
окреме болото серед лісу чи поля
беларускі
бєларускі
білоруський
белы
бєли
білий
бераг
бєраг
берег, межа (лісу, болота)
благое
благоє
погане
блакітны
блакітни
блакитний
блізкі
блізкі
близький
бор
бор
бір, соснина, невелика височина з піщаним ґрунтом, укрита лісом (сосною), пагорб
борзды
борзди
швидкий
брод
брод
брід, слід, прокладений на сіножаті для розмежування ділянок
бруд
бруд
бруд
брудны
брудни
брудний
буда
буда
буда, будка
будынак
будинак
будинок, будівля
бура
бура
буря
бусел
бусєл
лелека, бусол
бухта
бухта
бухта, глибоке місце в річці
былы
били
минулий, колишній
быстры
бистри
швидкий
бяроза
бяроза
береза
вада
вада
вода
вадаспад
вадаспад
водоспад
вадасховішча
вадасховіща
водосховище
вадзяны
вадзяни
водяний
вадкі
вадкі
рідкий
вал
вал
вал
валока
валока
низьке заболочене місце, поросле вільхою, прохідне тільки влітку, хитке багнисте місце
валоня
валовня
воловня, хлів для худоби
вастравок
вастравок
острівець, підвищене місце на болоті
вастрыё
вастрийо
вістря, шпичак
верх
вєрх
верх, вершина гори, пагорба
верхні
вєрхні
верхній
вецер
вєцєр
вітер
вёска
вьоска
село
вір
вір
вир
вобласць
вобласць
область
водмель
водмєль
мілина, мілизна
водны
водни
водний
возера
возєра
озеро
воласць
воласць
волость
волат
волат
велетень
вонкавы
вонкави
зовнішній
востра
вострав
острів
востры
востри
гострий
восып
восип
осип
вотмут, отмут
вотмут, отмут
вир, вирва, чорторий
вок, вачыца
вовк, вавчица
вовк, вовчиця
вугал
вугал
кут, ріг
вузкі
вузкі
вузький
выган
виган
вигін
выгар
вигар
випалина, прогар (у лісі)
выжар, выжарышча
вижар, вижарища
випалене місце в лісі, на болоті, яма від вигорілого торфу
высокі
високі
високий
выток
виток
верхів'я, витік
вышыня
вишиня
висота
вяз
вяз
в'яз, берест
вялікі
вялікі
великий
вярба
вярба
верба
вярэцце
вяреццє
низьке багнисте важкопрохідне місце, розчищена галявина в лісі
вясна
вясна
весна
вятрак
вятрак
вітряк
гай
гай
гай
гала
гала
пустка, пустище
галоны
галовни
головний
галь, галя
галь, галя
безлісне місце, галявина, мохове болітце в лісі
гара
гара
гора
гарод, див. агарод
гасцінец
гасцінєц
гостинець, шлях, тракт
гаць
гаць
гать, гребля, загата
гвозд (обл.)
гвозд
ліс, невелике сухе місце серед боліт
гліняны
гліняни
глиняний
глыбокі
глибокі
глибокий
горад
горад
місто
горкі
горкі
гіркий
града
града
гряда, гірське пасмо
грамада
грамада
громада, товариство
груд (обл.)
груд
ділянка твердої землі, лісова галявина, вкрита травою на підвищеному місці
грузала (обл.)
грузала
грузьке болото
грузле (обл.)
грузлє
трясовина, грузьке хитке місце на болоті
грэбень
гребєнь
гребінь (гори)
грэбля
гребля
гребля
гута
гута
гута, скляний завод
далёкі
дальокі
далекий
дача
дача
дача, лісова ділянка
дзяцел
дзяцєл
дятел
дзяцеліна, дзяцель
дзяцєліна, дзяцєль
дика конюшина
догі
довгі
довгий
драляны
дравляны
дерев'яний
дрыгва
дригва
багнисте місце, трясовина, мочари
дрэва
древа
дерево
дуброва
дуброва
діброва
дубнічок
дубнічок
молодий дубовий ліс
жоты
жовти
жовтий
жыта
жита
жито
жыхар
жихар
мешканець
завілісты
завілісти
звивистий
завала
завала
завал
завоіна (обл.)
завоїна
заводь
загарад
загарад
загорода, паркан
загроба (обл.)
загроба
вирва, чорторий, вир
залаты
залати
золотий
залі
залів
затока
зара
зара
зоря
зарасля
зарасля
зарості молодого лісу
затока
затока
заводь, невелика затока
захад
захад
захід
зорка
зорка
зірка
зялёны
зяльони
зелений
земля
земля
земля
каверць (обл.)
кавєрць
невелика глибока яма з водою
кадолб
кадолб
яма з водою
калгас
калгас
колгосп
калдобіна
калдобіна
вибоїна, яма з водою на дорозі
каліна, каліннік
каліна, каліннік
калина, калинник
калодзеж, калодзєзь
колодзєж, калодзєзь
криниця, колодязь
калюга
калюга
калюжа, вибоїна
камень
камєнь
камінь
канал
канал
канал
капец
капєц
кагат, прикордонний курган, пагорб
кара
кара
кора
каса
каса
коса
кацёл
кацьол
яма в річці чи озері, вир
клён
кльон
клен
копанка
копанка
копанка, криничка, яма з водою
красны
красни
гарний
круг, кружок
круг, кружок
окрема невелика ділянка лісу, невелике болото
круты
крути
крутий
круча
круча
круча, чорторий
крывы
криви
кривий
крыніца
криніца
джерело, яма з водою, багнисте місце навколо джерела, багнисте болото
кузня
кузня
кузня
купак
купак
окрема ділянка лісу
купіна, купа
купіна, купа
купина
курган
курган
курган
курэнь
курень
курінь
кут
кут
кут, ріг
лагчына
лагчина
улоговина, низовина, діл, балка
лазовы
лазови
лозовий
левы
лєви
лівий
лепшы
лєпши
кращий
лес
лєс
ліс
лог
лог
яр, яруга
луг
луг
лука, левада
лука, лукавіна
лука, лукавіна
закрут, заворот, коліно (річки)
ляда
ляда
вирубка, зруб, вируб
ляда (обл.)
ляда
занедбана земля, яка заросла лісом, чагарником
малы
мали
малий
манастыр
манастир
монастир
марочна
марочна
болото, хитка галявина посеред лісу
месца
мєсца
місце
млын
млин
млин
мох
мох
заросле болото (мохом)
мыс
мис
мис
мядзведзь
мядзвєдзь
ведмідь
мяжа
мяжа
межа, кордон
мясцовасць
мясцовасць
місцевість
насельніцтва
насєльніцтва
населення
нетра
нєтра
нетрі
ніжні
ніжні
нижній
нізіна
нізіна
низовина
новы
нови
новий
остра, востра
острав, вострав
острів, суха ділянка посеред болота, ділянка лісу посеред безлісого простору
отмут, див. вотмут
палі
палі
поля
палонь
палонь
лука, луг
парасля
парасля
сосновий ліс, високе піщане місце, поросле сосною
парог
парог
поріг
пасёлак
пасьолак
селище
пелька (обл.)
пєлька
ополонка, мочарі, грузьке болото
перавал
пєравал
перевал
перавоз
пєравоз
перевіз
плато
плато
плато
пла, спла(обл.)
плав, сплав
болото, дуже грузьке місце
плані
плавні
плавні
плаціна
плаціна
гребля
плёс, плёса
пльос, пльоса
плесо, заболочені береги озер, болото, мілке місце біля річки чи озера
плошча
площа
майдан
плугар
плугар
плугатар
подзень
повдзєнь
південь
понач
повнач
північ
поны
повни
повний
правы
прави
правий
пралі
пралів
протока
пралом
пралом
пролом, вилом
прамень
прамєнь
промінь
пратока
пратока
протока
праца
праца
праця
прыгарад
пригарад
передмістя
прыстань
пристань
пристань
пуць
пуць
колія (залізнична або трамвайна)
пушча
пуща
пуща
пясок
пясок
пісок
пячора
пячора
печера
развіліна
развіліна
розвилка, розгалуження
рака
рака
річка
расколіна
расколіна
міжгір'я, ущелина, розколина
раніна
равніна
рівнина
рог
рог
ріг
роны
ровни
рівний
ронядзь
ровнядзь
рівне місце, рівнина
рубеж
рубєж
рубіж, просіка (застаріле)
руднік
руднік
копальня, рудник
рудня
рудня
рудня
ручай
ручай
струмок, рівчак
сад
сад
сад
сажалка
сажалка
сажалка, невеликий ставок
салёны, салоны (обл.)
сальони, салони
солоний
светлы
свєтли
світлий
сіні
сіні
синій
скала
скала
скеля, стрімчак
слуп
слуп
стовп
смала
смала
смола
смуга
смуга
вузька заболочена низовина, поросла травою
стары
стари
старий
ста, ставок
став, ставок
став, ставок
стоб (обл.)
стовб
стовп
стромісты
стромісти
обривистий, стрімкий, крутий
струг
струг
струг
струга
струга
невелика течія на болоті, струмінь
струмень
струмєнь
струмінь, потік
студня
студня
криниця
стэп
степ
степ
сухадол
сухадол
суходіл, низовинне місце, яке заливається водою
сухолесак
сухолєсак
сухе місце посеред болота, поросле лісом
сцяг
сцяг
стяг, прапор
сыры
сири
сирий
сядзіба
сядзіба
садиба, обійстя
сяло
сяло
село
сярэдні
сяредні
середній
тапіла
тапіла
глибоке грузьке місце на болоті, непрохідне болото
таполя, топаль
таполя, топаль
тополя
тартак (застаріле)
тартак
тартак, лісопильний завод
твань
твань
трясовина, мочарі, болото, драговина
тоня
тоня
вир
тосты
товсти
товстий
тракт
тракт
тракт, шлях
тын
тин
тин, паркан
узвышша
узвишша
височина, узгір'я
узгорак
узгорак
пагорб
упадзіна
упадзіна
впадина
урочышча
урочища
урочище
усход
усход
схід
уцёс
уцьос
стрімчак
хата
хата
хата
хвоя
хвоя
сосна
хмызняк
хмизняк
чагарник
хрыбет
хрибєт
хребет
хутар
хутар
хутір
цагельня
цагєльня
цегельня, цегельний завод
царква
царква
церква
цёмны
цьомни
темний
цёплы
цьопли
теплий
ціхі
ціхі
тихий
цярнонік
цярновнік
тернина, терник
цячэнне
цяченнє
течія
чорны
чорни
чорний
чыгунка
чигунка
залізниця
чырвоны
чирвони
червоний
чысты
чисти
чистий
шкло
шкло
скло
яблыня
яблиня
яблуня
явар
явар
явір
яліна
яліна
ялина
яма
яма
яма, заглиблення в землі, чорторий, вир
яр
яр
яр
Додаток 4
до Правил передачі українською мовою географічних назв і термінів Білорусі
(пункт 3.12)
Білоруське написання
Український переклад
бал. (балота)
болото
бел. (белы)
білий
вдсх. (вадасховішча)
водосховище
верхн. (верхні)
верхній
воз. (возера)
озеро
вял. (вялікі)
великий
г. (гара)
гора
града (града)
пасмо
зах. (заходні)
західний
кан. (канал)
канал
кр. (чырвоны, красны)
червоний
мал. (малы)
малий
ніж. (ніжні)
нижній
нізіна (нізіна)
низовина
нов. (новы)
новий
саж. (сажалка)
сажалка, ставок
ст. (стары)
старий
чорн. (чорны)
чорний
Додаток 5
до Правил передачі українською мовою географічних назв і термінів Білорусі
(пункт 3.13)
Білоруське написання
Передача за правилами
Традиційна назва
Беларусь
Бєларусь
Білорусь, країна
Брэст
Брест
Берестя (Брест), місто
Віцебск
Віцєбськ
Вітебськ, місто
Ганцавічы
Ганцавічи
Ганцовичі, місто
Дняпро
Дняпро
Дніпро, річка
Драгічын
Драгічин
Дрогичин, місто
Івацэвічы
Івацевічи
Івацевичі, місто
Лунінец
Лунінєц
Лунинець, місто
Магілё
Магільов
Могилев, місто
Маларыта
Маларита
Малорита, місто
Нёман
Ньоман
Німан, річка
Прыпяць
Припяць
Прип'ять, річка
Столін
Столін
Столин, місто
