Світовий ринок вторинної сировини з чорних металів у лютому 2026 року продемонстрував неоднозначну динаміку після досить впевненого зростання на початку року. У різних регіонах ситуація складалася по-різному: частина ринків продовжила рух угору, тоді як інші зіткнулися з корекцією. Попри це, лом на більшості торговельних майданчиків все ще оцінюється дорожче, ніж наприкінці 2025 року, що свідчить про загалом стабільний попит на вторинну металеву сировину.
Загальна ціна на металолом у світі формувалася під впливом кількох факторів — сезонності, логістичних труднощів та активності металургійних підприємств. У країнах Європейського Союзу та Китаї тенденція до подорожчання зберігалася, хоча темпи зростання дещо сповільнилися. Водночас на ринках США та Туреччини спостерігалося невелике зниження котирувань, що було пов’язано зі стриманим попитом з боку металургів і накопиченням запасів на складах.
Для багатьох постачальників питання, коли вигідніше здати металолом, напряму залежить від ситуації на ключових міжнародних ринках. Саме вони формують базовий ціновий тренд, на який орієнтуються заготівельники та металургійні комбінати в різних країнах. Тому навіть незначні коливання в Туреччині чи ЄС можуть впливати на закупівельні ціни в інших регіонах.
На турецькому ринку брухту марки HMS 1&2 (80:20) у період з 6 лютого по 6 березня 2026 року відбулося незначне зниження котирувань — приблизно на 0,6%. У результаті середній рівень цін склав близько 373 доларів за тонну на умовах CFR. Для порівняння, у січні ринок демонстрував зростання майже на 2%.
Упродовж лютого турецькі металургійні підприємства діяли досить обережно. Попит на арматуру залишався слабким, запаси на складах були достатніми, а фінансові обмеження стримували активність закупівель. Додатковим фактором став період Рамадану, який традиційно знижує ділову активність у країні.
Ще одним чинником тиску на ціни стала альтернатива у вигляді імпорту чавуну та сталевої заготовки. За наявності таких варіантів комбінати не поспішали платити більше за брухт. Водночас більш глибоке падіння цін стримували складні погодні умови в США та Європі, обмежена пропозиція сировини, а також зростання транспортних витрат.
Наприкінці аналізованого періоду додатковий вплив на ринок мала девальвація євро, що дозволило турецьким покупцям активніше тиснути саме на європейських постачальників. Ситуацію також ускладнила геополітична напруга на Близькому Сході: зросли витрати на фрахт і страхування вантажів.
На відміну від турецького ринку, у країнах ЄС у лютому зберігалася тенденція до зростання цін. У середньому котирування піднялися на 1–5% залежно від країни та типу сировини.
У Німеччині ціни на брухт марки E3 за підсумками місяця піднялися до приблизно 300 євро за тонну на умовах ex-works, а в окремих угодах навіть перевищували 305 євро. В Італії середній рівень котирувань сягнув близько 330 євро за тонну, що приблизно на 1,5% більше, ніж місяцем раніше. Якщо ж порівнювати з початком року, то зростання становило понад 10% у Німеччині та понад 5% в Італії.
Основною причиною подорожчання стала обмежена пропозиція сировини. У Німеччині та Австрії сильні морози ускладнили логістику, зокрема перевезення річковим транспортом. В Італії ситуацію посилили низькі темпи збору металобрухту, особливо автомобільних сортів.
Разом з тим стрімкішому зростанню заважали слабкий попит на сталеву продукцію, високі витрати на енергоносії та обережна позиція металургів, які не готові суттєво підвищувати закупівельні ціни без стабільних продажів сталі.
На початку березня європейський ринок поступово перейшов у фазу очікування. Деякі італійські заводи вже почали коригувати закупівельні ціни вниз. Експерти не виключають, що найближчим часом ринок може стабілізуватися з невеликими коливаннями. Водночас обмежений рівень збору брухту, ймовірно, не дозволить цінам суттєво просісти.
