Статьи
Час читання: 7 хвилин

Банківський сектор України у 2024–2025 роках став унікальним глобальним кейсом («case study»), який демонструє світові, як цифрові технології можуть слугувати не лише драйвером зростання, а й фундаментом екзистенційної стійкості держави. Попри війну, кібератаки та блекаути, українські банки не просто вижили, а здійснили квантовий стрибок у технологічному розвитку, випереджаючи багато європейських ринків за темпами впровадження інновацій.

У цій статті ми проаналізуємо феномен стійкості українського фінтеху, розглянемо перехід до відкритого банкінгу (Open Banking) та спробуємо зазирнути у майбутнє цифрових фінансів.

Диджиталізація та цифрова адаптація банківської системи України Автор: Здоровий Максим

Безготівкова економіка: Нова нормальність

Якщо ще десять років тому термін «cashless» був мрією футурологів, то сьогодні це реальність кожного українця. Аналіз статистики Національного банку України за 2024 рік свідчить про безповоротний перехід до безготівкової моделі поведінки.

  • 94,6% Частка безготівкових операцій (за кількістю)
  • 64,5% Частка безготівкових операцій (за сумою)

Це означає, що готівка фактично зникла з повсякденного побуту, залишаючись інструментом лише для специфічних операцій або тіньового сектору. Ключовим драйвером цього процесу стала не лише зручність, а й безпека. В умовах війни смартфон став надійнішим сховищем для грошей, ніж гаманець.

BankID як ключ до цифрового громадянства

Окремої уваги заслуговує трансформація Системи BankID НБУ. З простого інструменту ідентифікації вона перетворилася на національну інфраструктуру довіри.

Статистика: Лише у першому кварталі 2024 року через BankID було здійснено 16,1 млн успішних ідентифікацій, що на 16% більше, ніж роком раніше.

Сьогодні банківський ID — це не просто доступ до рахунку. Це вхідний квиток до державних послуг у «Дії», можливість дистанційно відкрити бізнес, оформити страховку або навіть отримати доступ до освітніх платформ. Банки, які ігнорують цей стандарт, фактично втрачають доступ до молодої аудиторії та можливості проводити віддалений онбординг клієнтів (Remote KYC).

Open Banking: Революція, що почалася у серпні 2025

Найважливішою подією останнього часу стало повноцінне впровадження правил відкритого банкінгу (Open Banking) з 1 серпня 2025 року. Ця реформа, що базується на європейській директиві PSD2, докорінно змінює правила гри на ринку.

Суть змін проста, але революційна: банки більше не є монополістами на дані своїх клієнтів. Згідно з Постановою НБУ № 80, фінансові установи зобов'язані відкрити свої API (програмні інтерфейси) для сторонніх надавачів послуг, якщо на це є згода клієнта. Це відкриває двері для нових гравців:

  • AISP (Account Information Service Providers): Агрегатори, які дозволяють бачити баланси всіх ваших карток з різних банків у одному додатку.
  • PISP (Payment Initiation Service Providers): Сервіси, що дозволяють платити безпосередньо з рахунку, оминаючи дорогі карткові схеми.

Для клієнта це означає ще більшу свободу вибору та персоналізацію. Для банків — це виклик: вони ризикують перетворитися на «бек-офіс» для фінтех-компаній, якщо не зможуть запропонувати кращий інтерфейс та сервіс.

Битва екосистем: PrivatBank vs Monobank

Український ринок характеризується високою концентрацією та змаганням двох різних філософій банкінгу.

PrivatBank

Екосистема державного масштабу. Беззаперечний лідер з 53,7% ринку активних карток. Privat24 був піонером концепції супердодатка (Super App). У 2024 році банк зробив ставку на малий бізнес, запустивши додаток «Термінал» та сервіс «Конверти», що дозволило залучити мільярди гривень на волонтерські збори.

Monobank

Емоційний банкінг. Головний конкурент, який демонструє найвищу динаміку приросту (+18% активних карток у 2024 році). Їхня модель базується на відсутності відділень, гейміфікації та бездоганному UX. Monobank перетворив банкінг на емоційний досвід, створивши навколо себе лояльне ком'юніті.

Інші гравці, такі як Sense Bank зі своїм кастомізованим робочим столом у додатку, також активно борються за клієнта, пропонуючи унікальні фішки на кшталт відеоідентифікації за 5 хвилин.

Як виміряти успіх? Індекс цифрової зрілості (Idig)

Щоб відійти від суб'єктивних оцінок, у своїй науковій роботі я використовую авторську методику розрахунку Інтегрального індексу цифрової зрілості. Він базується на трьох компонентах:

Idig = w1 · IP + w2 · IS + w3 · IC

Де:

  • IP (Платформа): Технічна стабільність, швидкість, хмарні технології.
  • IS (Послуги): Широта функціоналу — від відкриття депозиту до купівлі валюти та облігацій онлайн.
  • IC (Комунікація): Якість підтримки, наявність AI-чат-ботів та омніканальність.

Аналіз показує, що лідери ринку змістили фокус з «гонки функціоналу» на гіперперсоналізацію. Перемагає не той, у кого більше кнопок у додатку, а той, хто вгадує потребу клієнта ще до того, як вона виникла.

Майбутнє: Від «Банку в смартфоні» до «Невидимого банкінгу»

Ми стоїмо на порозі ери Bank 5.0, яка базується на штучному інтелекті та концепції Industry 5.0. До 2026 року ми побачимо перехід від звичайних чат-ботів до справжніх фінансових «других пілотів» на базі Generative AI.

Клієнт зможе просто сказати додатку: «Проаналізуй мої витрати і скажи, як накопичити на відпустку» — і отримати готовий план дій. Банкінг стане невидимим (Invisible Banking): платежі будуть інтегровані в речі навколо нас (IoT), а холодильник сам замовлятиме продукти.

Успіх банку майбутнього можна описати формулою:

Success2026 = (Trust + Empathy) × AI Friction

Тобто успіх прямо пропорційний довірі та емпатії, помноженим на потужність ШІ, і обернено пропорційний складності (тертю) взаємодії.

Висновок

Україна сьогодні — це не просто країна, що бореться. Це європейський хаб фінансових інновацій. Пройшовши випробування війною, наша банківська система довела, що цифрова модель є найбільш життєздатною. Майбутнє банківської справи — це не місце, куди ви йдете, а те, що ви робите. І українські банки роблять це найкраще.



До списку