Електрокотел гріє воду напряму електричними ТЕНами, а тепловий насос переносить тепло з повітря чи ґрунту в систему опалення, тож за той самий корисний обігрів споживає менше кіловат-годин. Щоб розібратися без зайвої «математики» та подивитися реальні кейси з будинків 80–200 м², радимо відвідати https://journal.vencon.ua/ — там регулярно публікуються приклади підбору, монтажу й сезони споживання.
Для добре утепленого будинку різниця проста: електрокотел витрачає приблизно стільки ж кВт·год, скільки будинок потребує тепла, тоді як повітряний тепловий насос у середньому «просить» у 2,5–3,5 раза менше. Це відчувається вже в першу зиму: якщо на електрокотлі ви бачили умовні 10 000 кВт·год за сезон, то на насосі часто виходить 3–4 тисячі при тій самій температурі в кімнатах.
Стартові витрати різняться. Електрокотел із простою обв’язкою — найнижчий поріг входу й швидкий запуск. Тепловий насос дорожчий у закупівлі та монтажі, зате сезонні платежі помітно нижчі. У межах 80–200 м² різниця рахунків за зиму між цими системами зазвичай вимірюється десятками тисяч гривень, тому в середньому окупність інвестиції в насос вкладається у кілька опалювальних сезонів — швидше в будинках більшої площі та з низькотемпературними контурами (тепла підлога, фанкойли).
Електрокотел невибагливий до місця, але потребує достатньої виділеної потужності та стабільної мережі, адже працює «ват у ват». Насосу потрібен зовнішній блок і правильна гідравліка з буферною ємністю, зате в робочому режимі він споживає в кілька разів менше, тихіше підтримує температуру та може ще й охолоджувати влітку (у реверсивних моделях). Найкращі результати насос показує з теплою підлогою, де подача 30–35 °C, а не з радіаторами на 55–60 °C.
Без заглиблення у формули корисно тримати просте співвідношення: якщо ваші зимові рахунки з електрокотлом складають умовні «Х», то з повітряним тепловим насосом за схожих умов часто виходить приблизно «Х/3». Для будинку близько 120–160 м² це може зменшити сезонний бюджет на опалення в межах десятків тисяч гривень навіть за нинішніх тарифів.
У насосі є компресор і автоматика — це складніша техніка, яка потребує професійного пусконалагодження та щорічного огляду. Натомість стабільна робота дає нижчу вартість кіловат-год тепла на багато років. Електрокотел простіший у будові та сервісі, але його економіка повністю залежить від тарифу на електроенергію, без «множника ефективності», як у насоса.
Потрібно швидко й недорого запустити опалення, площа ближче до 80–120 м², живете не постійно або мережа дозволяє без проблем тягнути високу потужність — електрокотел часто оптимальний.
Важлива мінімізація сезонних платежів, площа 120–200 м², є низькотемпературні контури або плануєте їх зробити, хочете охолодження влітку та готові інвестувати в грамотний монтаж — тепловий насос зазвичай вигідніший.
Подивіться на свої типові зимові рахунки й уявіть їх утричі меншими — це дає відчуття потенціалу насоса. Порівняйте економію за сезон з різницею у стартових витратах: так ви побачите реальний горизонт окупності під ваш будинок. Якщо потрібна допомога з підбором схеми опалення та кошторисом «під ключ», інженери ВЕНКОН допоможуть поєднати обладнання, монтаж і сервіс так, щоб усе працювало «як домовлялись».
Практичне правило просте: для добре утепленого будинку в межах 80–200 м² робоча теплова потужність у пікові дні зазвичай вкладається в 5–12 кВт. Електрокотел підбирають із мінімальним запасом — фактично «скільки потрібно, стільки й споживає». Тепловий насос добирають так, щоб у 80–90% опалювального сезону він працював без догріву ТЕНом, а в найхолодніші години підключався бівалентний режим. Такий підхід знижує рахунки і подовжує ресурс компресора, адже агрегат не «задихується» на межі.
Електрокотел вимагає достатньої виділеної потужності, бо кожен кіловат тепла — це приблизно кіловат навантаження на мережу. У приватних будинках це часто диктує перехід на трифазу. Тепловий насос у типових режимах навантажує мережу у 2–3 рази менше на кожен кіловат тепла, але потребує стабільного живлення, грамотної автоматики пуску та окремого захисту. Для обох систем корисні якісний АВР, захист від перенапруги та чітка схема заземлення — це зменшує ризики аварій і зупинок у пікові години.
Ефективність теплового насоса напряму залежить від того, яку температуру подачі ви просите від системи. Низькотемпературні контури (тепла підлога, фанкойли) дозволяють працювати з подачею 30–35 °C і дають кращу сезонну економіку. Радіаторні системи також сумісні, але що нижча температура, то менший тиск на компресор і вищий сезонний COP. Правильно підібрана буферна ємність і погодозалежна автоматика знімають часті пуски, згладжують коливання та підвищують комфорт.
Обидві системи можуть готувати ГВП. Електрокотел робить це «в лоб», а тепловий насос — через бойлер непрямого нагріву, зазвичай у нічні або денні вікна з оптимальним тарифом. У реверсивних моделях насоса є бонус — охолодження влітку. За правильною гідравлікою та керуванням це не створює конфліктів з опаленням і не вимагає окремого кондиціонера для кожної кімнати, якщо передбачені фанкойли чи канальні рішення.
Сучасні зовнішні блоки працюють тихо, але їх усе одно розміщують із дотриманням відступів від спалень і сусідів. Важливі антивібраційні опори, захист від бурульок і снігових заметів, правильний підвід дренажу. Дрібні помилки монтажу часто коштують десятків відсотків ефективності — краще продумати трасу, місце обслуговування та доступ повітря ще на етапі проєкту.
Електрокотел майже не потребує регламенту, але залежить від чистоти теплоносія і стабільності мережі. Тепловий насос вимагає щорічного огляду, перевірки герметичності, очищення теплообмінників і коректності автоматики. Натомість саме сервіс забезпечує високу сезонну ефективність на багато років. Коли проєкт, монтаж і сервіс робляться в одному ланцюжку, легше тримати стабільні рахунки щозими.
Найчастіше проблеми з’являються від завищеної температури подачі, відсутності буферної ємності, невірного місця для зовнішнього блоку та недооціненого споживання на ГВП. Ще одна поширена помилка — намагатися зекономити на пусконалагодженні й погодозалежній автоматизації: система «поїде», але втратить сенс теплового насоса як економного джерела тепла.
Для будинків ближче до 80–120 м², де важливий низький бюджет старту і простота, електрокотел — найпростіше рішення. Для 120–200 м² і особливо при наявності теплої підлоги тепловий насос дає помітно менші сезонні витрати і швидше виправдовує додаткову інвестицію. У будь-якому випадку ключове — узгодити теплотехніку будинку, гідравліку і керування так, щоб система працювала стабільно, тихо і без «сюрпризів» у платіжках.
