Що посієш, те й пожнеш

З приходом весни для працівників села настала відповідальна пора — весняно-польові роботи. Що посієш, те й пожнеш,— кажуть у народі. Це прислів’я можна також застосувати і стосовно охорони праці, тому що від того, як буде підготовлена техніка, забезпечені умови праці, залежатиме її безпека. І якщо безвідповідально підійти до цих питань, то можна замість урожаю зібрати неприємності та людське горе.
Ось як вирішуються питання охорони праці в період підготовки та проведення весняно-польових робіт на сільськогосподарських підприємствах Веселинівського району Миколаївської області.

Аналіз виробничого травматизму, проведений управлінням праці та соціального захисту населення та управлінням агропромислового розвитку Веселинівської райдержадміністрації, свідчить про те, що незважаючи на виконання різноманітних заходів щодо запобігання травматизму, його рівень хоча і незначний (1—2 нещасних випадки на рік), але практично залишається однаковим.
Ще на пам’яті нещасний випадок з телятницею Н. Чепцовою, який стався у СТОВ «Надія». Під час роздачі кормів, щоб прискорити її, робітниця вилізла на підводу. Коні смикнулися, Н. Чепцова не втрималася і впала, зачепившись ногою за борт підводи, внаслідок чого стався розрив зв’язок правого колінного суглоба.
У ВАТ «Колосівський елеватор» під час приймання пшениці в зерносховище робітниця Р. Рахнянська, перевіряючи роботу стрічкового конвеєра і розвантажувального візка, торкнулася правою рукою барабана конвеєра. Руку затягло між головкою розвантажувального візка і затяжним барабаном, у результаті чого Р. Рахнянська отримала тяжку травму.
Обставини та причини нещасних випадків засвідчили, що на вказаних підприємствах відсутній контроль за додержанням працюючими вимог нормативно-правових актів з охорони праці, порушується Закон «Про охорону праці» в питаннях охорони праці жінок, проведення медичних оглядів, навчання безпечних прийомів праці тощо.
Комплексні перевірки підприємств, організацій та установ Веселинівського району, організовані теруправлінням Держгірпромнагляду по Миколаївській області в червні та жовтні 2006 р., показали, що на більшості з них допускаються одні і ті ж порушення. Це неопрацьовані та незатверджені маршрути пересування сільгосптехніки до місць виконання робіт; під час проведення польових робіт на полях не обладнано місця для короткочасного відпочинку працівників; не проводиться перевірка провисання проводів повітряних ЛЕП над полями, де проводяться сільгоспроботи; не проводяться передрейсові медичні огляди водіїв транспортних засобів та опосвідчення стану безпеки електроустановок; господарства не в повному обсязі забезпечені первинними засобами пожежогасіння тощо.
Але чому одні і ті ж порушення щороку спричинюють нещасні випадки на виробництві? Які заходи вживаються і які необхідно вжити, щоб запобігти новим трагедіям? З цими запитаннями автор звернувся до головного спеціаліста управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації Л. Чумаченка.
Як повідомив Леонід Вікторович, щороку на засіданнях, нарадах, семінарах з роботодавцями керівництво району наголошує на необхідності проведення позачергових інструктажів з охорони праці, поновлення необхідної документації на робочих місцях та забезпечення її чіткого виконання. З керівниками підприємств різних форм власності проводиться навчання з наступною перевіркою знань і видачею відповідних посвідчень. Один раз на квартал проводяться засідання районної координаційної ради з питань безпечної життєдіяльності населення, на яких розглядаються питання організації роботи з охорони праці, спрямованої на запобігання виробничому та невиробничому травматизму, організації протипожежного захисту місць зберігання та переробки врожаю, аналізуються причини травмування людей під час ДТП, виконання робіт на полях. Обговорюються також заходи щодо покращання стану безпеки дорожнього руху в районі, технічного стану техніки, хід виконання комплексного плану забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення у весняно-літній період, стан пожежної безпеки в районі, пропаганди правил пожежної безпеки в побуті та на виробництві. Засідання координаційної ради завжди проводяться за участю спеціалістів відповідного фаху.
Інспектори теруправління Держгірпромнагляду по Миколаївській області постійно проводять перевірки підприємств, організацій та установ району. В 2006 р. проведено 33 таких перевірки, виявлено 261 порушення нормативно-правових актів з охорони праці, видано 33 приписи. Райдержадміністрація забезпечує контроль за усуненням виявлених порушень. На шпальтах районної газети «Зоря» постійно висвітлюються питання охорони праці та пожежної безпеки, публікуються інформація про стан травматизму в районі, статті фахівців різних служб, які відповідають за безпеку життєдіяльності.
Здавалося, усього цього було б достатньо для того, щоб забезпечити безпеку на виробництві і в побуті, але все ж таки, що заважає ліквідувати порушення, які з року в рік виявляються на сільгосппідприємствах Веселинівського району?
По-перше, під час реформування сільського господарства з 19 колгоспів і радгоспів у районі утворилося близько 200 сільгосппідприємств різних форм власності. Основні засоби (майстерні, гаражі, склади, сільськогосподарська техніка тощо) розподілилися серед більш-менш великих правонаступників. У решти (а це більшість господарств) у користуванні залишилась тільки земля, а для її обробітку, збирання та зберігання врожаю пристосовуються будь-які приміщення, придбано недорогу зношену техніку (комбайни, автомобілі, трактори). Сьогодні тільки потужні сільгосппідприємства можуть дозволити собі придбати нову техніку, побудувати або відремонтувати склади, майстерні, гаражі, забезпечити працівників необхідними засобами індивідуального захисту, встановити пожежну сигналізацію тощо. Дрібні підприємства не в змозі витрачати на це власні кошти або навіть придбати якусь техніку за лізингом. Тільки із зареєстрованих у районі 368 тракторів та 52 комбайнів інспекція Держтехнагляду щороку забороняє експлуатацію 25—30% цієї техніки. Але ж керівники сільгосппідприємств, механізатори, працівники, той же інспектор Держтехнагляду добре розуміють, що земля і врожай не чекають, коли буде замінено шини, встановлено блокувальний пристрій проти запуску двигуна на ввімкненій передачі, акумулятор на тракторі чи відремонтовано причіп. Тож всупереч вимогам безпеки праці несправну техніку відправляють у поле.
Виходом із цієї ситуації, на думку автора, може бути створення потужних організацій, щось на зразок колишніх МТС, де було б сконцентровано парк комбайнів, тракторів, іншої сільгосптехніки та обладнання, які б надавали послуги підприємствам району під час сівби, обробки грунту, збирання врожаю, інших видів сільгоспробіт, де б техніка ремонтувалася, проводився щоденний огляд і виконувалися всі необхідні заходи, спрямовані на забезпечення безпеки людей.
По-друге, на сьогодні у районі в наявності є лише один паспортизований склад отрутохімікатів, а мінеральні добрива застосовуються практично всіма господарствами. Зрозуміло, що деякий час вони зберігаються в непристосованих для цього місцях, що унеможливлює здійснення контролю за їх зберіганням, використанням та утилізацією, а це в свою чергу породжує вірогідність отруєння працюючих. Для запобігання нещасним випадкам необхідно вирішити питання про проведення капітального ремонту, реконструкцію існуючих складів або пристосування якогось іншого об’єкта під склад, можливо, не в кожному господарстві, а хоча б у кількох, які були б спільною власністю близько розташованих сільгосппідприємств. У районі забули, що колись тут діяла така організація, як «Райсільгоспхімія». Сьогодні це ВАТ «Райхім», але ця організація практично займається вирощуванням зернових, а про забезпечення району міндобривами та отрутохімікатами вже забула. Тому необхідно відродити її цільове призначення.
По-третє, в районі незадовільно вирішуються питання підготовки механізаторів. Якщо 15 років тому посвідчення механізатора можна було отримати після закінчення середньої школи, на курсах у ДТСААФ, у районному навчальному комбінаті, і щороку готувалось 250—300 механізаторів, то зараз навчання організовує тільки центр зайнятості населення, в якому готують 25—30 механізаторів на рік. Тому досвідчених спеціалістів з кожним роком стає все менше, а іноді трапляється, що за кермом трактора перебуває працівник з посвідченням на право керування автомобілем або мотоциклом. Це питання необхідно обов’язково і невідкладно вирішувати, а це можливо тільки тоді, коли адміністрація району зверне на цю проблему увагу.
По-четверте, необхідно прищеплювати людям почуття відповідальності за особисту безпеку, безпеку підлеглих, позбутися нехтування правил безпеки, зобов’язати строго додержуватись інструкцій з охорони праці. Для цього необхідно проводити навчання та інструктажі на робочих місцях, обладнати наочною агітацією куточки та кабінети охорони праці.
Звичайно, це дуже важливі проблеми, але їх необхідно вирішувати керівникам району, які відповідають за безпеку життєдіяльності населення. Для виконання цих заходів потрібні великі кошти, створення нових підрозділів та організацій. Але ж для того, щоб забезпечити дієвий контроль за виконанням на підприємствах району комплексних заходів щодо покращання умов праці, отримати підприємствам дозволи органів Держгірпромнагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки, забезпечити контроль за станом обліку, зберіганням та використанням агрохімікатів, проведення ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки, атестації робочих місць за умовами праці, великі гроші не потрібні. Керівникам та спеціалістам, які стоять на сторожі охорони праці людей, потрібно просто уважно вивчити свої посадові інструкції, перечитати Закон «Про охорону праці» і щодня, прийшовши на роботу, докладати максимум зусиль, щоб чесно і добросовісно їх виконувати.
Будемо надіятися, що весняно-польові роботи, які вже широко проводяться у нашому районі, цього року закінчаться без надзвичайних подій. Але всім нам потрібно пам’ятати, що кожне нехтування, кожен формальний підхід до виконання посадових обов’язків коштує життя, здоров’я батьків, благополуччя дітей, врешті- решт — щастя людини.

С. КОЛЕСНИК, наш позаштатний кореспондент