Понад 30 років життя
віддав рідному підприємству (нині
ВАТ «Чернігівське хімволокно»)
Сергій Федорович Іваницький.
Прийшовши на виробництво
робітником, він успішно закінчив
технікум, потім вищий навчальний
заклад. Сьогодні працює змінним
майстром у цеху витягання корду.
Чимало різних труднощів довелося
пережити йому разом із трудовим
колективом підприємства. Особливо
складно було після розпаду Союзу, у
період стагнації вітчизняної
економіки. Тепер усе це, на щастя,
далеко позаду. Сьогодні трудовий
колектив чернігівчан, де зайняті
близько 4,5 тис. осіб, знову посідає
провідні позиції з виробництва
капронових та анідних технічних
ниток, кордних тканин, ниток
текстильного і трикотажного
призначення. Не тільки в Україні,
але й на всьому пострадянському
просторі мало знайдеться доріг та
полів, де б автомобілі й трактори не
були «взуті» у шини з чернігівським
кордом.
Сьогоднішній курс підприємства —
подальше нарощування обсягів
виробництва, освоєння нових
енергозберігаючих технологій і
самих передових видів продукції, що
відповідають сучасним світовим
вимогам. У ВАТ «Чернігівське
хімволокно» нещодавно проведено
реконструкцію енергетичного
устаткування: встановлено сучасні
парові та водяні котли. Ще в 2003 р.
виробництво було приведено у
відповідність до міжнародних
стандартів ISO 9001:2000. Останнім часом
на підприємстві проведено
реконструкцію виробництва «Анід»,
став до ладу новий, обладнаний
найсучаснішою технікою,
каландровий цех просочення й
термообробки кордної тканини.
Цех витягання корду, в якому працює
С. Іваницький,— не тільки
найбільший підрозділ підприємства,
але й основа виробництва. Саме в
ньому з сирого синтетичного
напівфабрикату виробляються
високоміцні кордні нитки — більш
як 100 т готової продукції щодоби
відправляється споживачам.
Дільниця цеху, де працює С.
Іваницький, щодо забезпечення
безпеки та умов праці є однією з
кращих: впродовж останніх років тут
не було допущено жодного нещасного
випадку.
У цеху використовується багато
різного устаткування, що становить
потенційну загрозу травмування
працюючих. Досить сказати, що на
кожній із застосовуваних для
витягання технічної нитки машин
марки КВ-111-250 нараховується
більше сотні деталей, що
обертаються з величезною швидкістю
(наприклад, веретена обертаються зі
швидкістю понад 5 тис. об/хв). За одну
хвилину крізь направляючі прутки
шпулярників з величезною швидкістю
проходить до 200 м гострої, як лезо
бритви, анідної нитки, яку до того ж
через малу товщину майже не
видно.
…Достатньо комусь з операторів
виявити неуважність, зазіватися,
усуваючи обрив нитки, підсунути
пальці чи кисть руки під намотувану
нитку — і... травми не уникнути.
Набагато гіршими, зрозуміло, будуть
наслідки, якщо когось з
обслуговуючого персоналу захопить
за поли одягу обертова деталь
механічної передачі. Тому до своїх
посадових обов’язків Сергій
Федорович ставиться з граничною
відповідальністю. Адже саме він у
першу чергу відповідає за безпеку
праці людей на дільниці.
Щораз, приймаючи
зміну, С. Іваницький уважно вивчає
записи в журналі оперативного
контролю з охорони праці, потім
обходить кожне робоче місце.
Перевіряє роботу устаткування, у
першу чергу — справність
вентиляторів високого тиску. Їх
надійна робота дає змогу до
мінімуму зводити обрив ниток під
час намотування. Перевіряє майстер
справність підвісного транспорту,
на якому доставляються до машин
напівфабрикати, вивозиться готова
продукція. Чимало зусиль довелося
докласти свого часу С. Іваницькому,
щоб на дільниці не було затримок із
транспортуванням напівфабрикатів
готової продукції. Усі пересувні
підвісні візки — в ідеальному
технічному стані й не становлять
загрози для життя і здоров’я
працюючих.
Перед початком зміни з робітниками
проводяться «п’ятихвилинки». На
них С. Іваницький аналізує причини
тих чи інших збоїв, неполадок у
роботі устаткування. На жаль,
уникнути їх поки що не можна. Дуже
вже специфічне, трудомістке в
обслуговуванні устаткування
дільниці. А якщо ще додати відомий
«людський фактор», елементарну
неуважність, нехтування вимог
безпеки, то турбот, як кажуть, не
оберешся.
Здійснюючи керівництво роботами на
дільниці, майстер суворо стежить за
додержанням підлеглими інструкцій
з охорони праці та пожежної
безпеки. Особливо багато
доводиться приділяти уваги
новачкам, які не мають досвіду
роботи з машинами для витягання
нитки. Адже виконання навіть таких
простих операцій, як зрізання
залишків ниток і ліквідація
обривів на веретенах, на цьому
виробництві — ціла наука. Не можна
тут, наприклад, зрізати намотування
й обривки ниток з робочих органів
працюючої машини металевим ножем
рухом на себе. Все необхідно робити
тільки згідно з інструкцією. Тобто
ножі для цих цілей повинні бути
спеціальними: текстолітовими чи
дерев’яними, без тріщин і сучків.
Рухи оператора в процесі
обслуговування машини повинні бути
вивіреними. Інакше кажучи — ніякої
самодіяльності допускати під час
роботи не можна.
Добиватися цього досить складно.
Адже в тій же інструкції для
операторів крутіння та витягання
корду тільки заборонних пунктів
під час обслуговування машини для
витягання майже сорок. Тому й
доводиться майстру дивитися (і не
тільки за новачками), як кажуть, «в
обидва ока». Бути гранично уважним
і... суворим до порушників.
Уже давно (ще з часу роботи в
системі Мінхімпрому) на
підприємстві діє талонна система
попереджень. Талони, що вилучаються
у викритих у порушеннях
працівників, направляють до служби
охорони праці підприємства. У
випадку коли керівник підрозділу
вважає за потрібне притягнути
порушника до дисциплінарної чи
матеріальної відповідальності, у
порушника береться пояснення та
оформляється службова записка
керівника. Служба охорони праці
готує проект наказу про накладення
стягнення на винних, проводить
аналіз порушень, узагальнює всю
наявну з цього приводу інформацію
для прийняття рішень, спрямованих
на запобігання порушенням,
профілактику виробничого
травматизму.
Звичайно, краще добиватися
додержання вимог безпеки за
допомогою проведення навчання та
перевірки знань з питань охорони
праці, за допомогою цільових і
позапланових інструктажів, проте
іноді таких заходів недостатньо,
вважає С. Іваницький. Тому й
доводиться вилучати у порушників
талони попереджень, застосовувати
заходи, передбачені колдоговором.
Ось конкретний приклад.
Перевіряючи роботу обслуговуючого
персоналу, майстер помітив, що
оператор порушила вимоги
інструкції: неправильно усувала
порив нитки на веретені. На перший
раз обійшлося зауваженням та усним
інструктажем. А через зміну-другу
він помічає вже інше, більш грубе
порушення: заливання масла у
замаслювач під час роботи
машини.
За це порушення інструкції С.
Іваницький був змушений скласти
службову записку і направити
вилучений талон до служби охорони
праці, що позбавило недбайливу
робітницю частини місячної премії.
Якщо подібне станеться знову, то
порушниця одержить догану і буде
позбавлена премії у значно більших
розмірах. А якщо не подіють і ці
заходи, то з таким працівником
підприємство, як правило,
розстається.
Може, це й суворо, але все-таки себе
виправдовує, переконаний мій
співрозмовник. Адже робота в зміні
напружена, а відповідальності за
життя і здоров’я людей, які у нього
в підпорядкуванні, з майстра ніхто
не знімав. І головне — він сам добре
усвідомлює цю відповідальність.
Тому й робить усе можливе, щоб
ніяких порушень, а значить і травм,
на виробництві не виникало.
Вадим КОБЕЦЬ,
наш власкор
На знімку:
перевірка виконання припису,
виданого раніше керівництву
цеху витягання корду (зліва
направо): майстер зміни цеху С.
Іваницький,
заступник голови правління
з охорони праці товариства Л.
Козаков
і заступник начальника цеху
Н. Мирна.
Фото автора
