Кам’яницький кар’єр, що
розташований неподалік обласного
центру Закарпаття, віддавна є
постачальником щебеню Львівській
залізниці. А оскільки потреба у цій
сировині була завжди, місцевий
завод простоював рідко. До того ж
продукція підприємства доволі
низької собівартості і завжди
користувалася попитом.
На початку 2007 р. відбулася зміна
форми власності підприємства.
Помінялася і його назва —
Кам’яницьке кар’єроуправління.
Воно стало структурною одиницею ДП
«Управління промислових
підприємств державної
адміністрації залізничного
транспорту України». З цими змінами
трудовий колектив пов’язує
неабиякі сподівання на покращання
економічного стану, а отже, й
поліпшення умов праці працюючих.
Про це із задоволенням розповідав
директор кар’єроуправління Я.
Кенійз. Раніше для залізничного
відомства головними були
пасажирські та вантажні
перевезення, а вже потреби трудових
колективів допоміжних структур,
котрі їх забезпечували, перебували
на задньому плані. Про створення
належних умов праці трудовому
колективу мова заходила вряди-годи,
та й то обмежувалася хіба що
придбанням засобів
індивідуального захисту. А вже на
створення належних
санітарно-побутових умов,
проведення заходів з профілактики
виробничого травматизму коштів
завжди бракувало.
З початком 2007 р. почалися
довгоочікувані зміни на
підприємстві. І вже кількамісячне
господарювання в нових умовах, як
стверджує Я. Кенійз, дає підстави
говорити про поліпшення
фінансування виробництва, що дасть
змогу, у свою чергу, спрямовувати
відповідні кошти на підтримку
належного і безпечного видобування
та відвантаження продукції.
Однак керівника підприємства
непокоїть кадрова проблема, яка
загострюється все більше. Через те,
що зарплата працюючих доволі
незначна, чимало працівників
від’їжджають на заробітки до
сусідніх держав. З цих причин
інколи доводиться ставати менш
прискіпливим до рівня кваліфікації
тих, хто переступає поріг прохідної
підприємства.
Та, як запевняв головний інженер
кар’єроуправління В. Ковальчук,
вимоги до додержання виробничої та
трудової дисципліни на
підприємстві вдається утримувати
на належному рівні. Адже у цьому
запорука не тільки виконання
виробничих завдань, а й безпека
працюючих. Насамперед, жодного
компромісу до недбалого проведення
навчання та перевірки знань,
інструктажів з охорони праці.
У кабінеті охорони праці, в якому
проводять навчання, й почалося
знайомство із службою охорони
праці підприємства, яку очолює В.
Ковальчук (молодший).
— Працюється добре,— каже він,—
уже бачу певні результати своєї
роботи. А належному оснащенню
кабінету охорони праці завдячую
адміністрації. Я пропоную, як
зробити краще, що для цього
потрібно, і мені йдуть назустріч.
Поповнюємо бібліотеку новою
літературою, посібниками,
примірними інструкціями з охорони
праці. Незабаром придбаємо
комп’ютерні програми для навчання
та перевірки знань з питань охорони
праці, що дасть змогу підвищити
ефективність їх проведення.
Вимоги до охорони праці тісно
ув’язуються із специфікою
виробництва. Тому, переконаний В.
Ковальчук (молодший), без знання
виробничого процесу важко
з’ясувати його
травмонебезпечність та
особливості роботи щодо
запобігання нещасним випадкам.
А те, що до запобігання виробничому
травматизму на цьому підприємстві
підвищеної небезпеки ставлення
доволі прискіпливе, можна судити з
відсутності ось уже протягом
останніх п’яти років нещасних
випадків і жодного випадку
професійного захворювання
упродовж трьох десятків років.
Профілактичними заходами охоплені
не лише підрозділи виробництва. Під
контролем також дороги, що ведуть
до заводу, переходи через
залізничні колії поза межами
території, їх належний стан та
освітлення в нічну пору.
Належна увага приділяється
технічному стану автомобільного
парку, в якому налічується 11
великовантажних автомобілів. Адже
протягом зміни їм доводиться
їздити серпантином тимчасового
шляху, прокладеного по 14 уступах
загальною висотою 146 м. Особливо
ускладнюється робота в
осінньо-зимовий період, коли зміну
доводиться починати із розчищення
снігу на автомобільному шляху.
Виїзду на лінію передує
обов’язковий медичний огляд
водіїв, адже управління
великовантажним
автомобілем-самоскидом потребує не
лише міцного здоров’я, а й належної
пильності та психічної
рівноваги.
Не на всіх дільницях підприємства
виробниче середовище відповідає
допустимим нормативам як щодо
рівнів шуму, так і вмісту пилу у
повітрі робочої зони працюючих. Без
засобів індивідуального захисту
працювати, приміром, у
дробильно-сортувальному цеху аж
ніяк не можна. Тому забезпечення
ЗІЗ перебуває тут на постійному
контролі. Встановлено душові
кабіни, щоб після закінчення зміни
люди мали змогу помитися під душем.
Ведуться підготовчі роботи з
облаштування санітарно-побутових
приміщень для всіх працівників
заводу.
Створюються належні умови праці
для жінок. Якщо раніше у тому ж
дробильно-сортувальному цеху
працювало 12—15 жінок, то тепер всі
вони вже переведені на інші
дільниці, де відсутні шкідливі
фактори виробництва. Деяким
запропоновано легшу роботу.
Переобладнано диспетчерську, з
якої контролюється робота
автотранспорту, у робочому стані
підтримується побутове приміщення
для бурильників свердловин,
вибухівників, машиністів
компресорів, яким постійно
доводиться в будь-яку пору року
перебувати на повітрі.
У цьому році планується розпочати
капітальні роботи на запасному
складі готової продукції. Після
заміни підтримуючих опор
конвеєрних ліній буде вирішено ряд
технічних проблем, а також
поліпшено умови праці диспетчерів
завантажувального процесу.
Як бачимо, все те, що пов’язане з
безпекою працюючих у
Кам’яницькому кар’єроуправлінні,
що на Закарпатті, завжди перебуває
під постійним контролем
керівництва. Адже від цього
залежить як економічна
стабільність підприємства, так і
благополуччя трудового
колективу.
Степан ПОПОВИЧ,
наш власкор
На знімку:
директор Кам’яницького
кар’єроуправління Я. Кенійз.
Фото автора
