Тобто, чи
безпечно? Скажу відверто: рідко над
цим замислювалась. Спалахнув
пальник на плиті, запрацювали котел
чи колонка — ну й слава Богу! З
огляду на трагедію в
Дніпропетровську завдання дати
об’єктивну відповідь на це
запитання отримали серед інших і
працівники органів нагляду за
охороною праці Закарпаття. А щоб
акція пройшла на високому рівні, а
не перетворилася ще на одну
кампанію, про яку відзвітували і
забули, перевірки були грунтовними.
Дрібні порушення, виявлені
державними інспекторами, усувалися
одразу, більш серйозні — стали
приводом для заборони, призупинки,
штрафних санкцій.
Кадри, які не
вирішують нічого
— У цій вибухонебезпечній (у
прямому і в переносному значенні
цього слова) галузі,— констатує
начальник державної інспекції
охорони праці та промислової
безпеки Б. Дорош,— ми, на жаль,
зустрілися й з такими кадрами. Як
інакше можна оцінити кваліфікацію
головного інженера Мукачівської
філії ВАТ «Закарпатгаз» Я. Пукшина,
коли на ввіреному йому об’єкті —
ГРП № 8, що на вул. Окружній,—
виявлено порушення, яке так чи
інакше могло призвести до
надзвичайної ситуації? Там
потребував негайної заміни
гідрозатвор. Виконання робіт
такого характеру на початку
опалювального сезону дуже хотілося
б уникнути, та невідомо, як поведе
себе несправний пристрій у момент
підвищення тиску в мережі.
Дозволити працювати такому ГРП —
усвідомлений ризик.
— Ми призупинили експлуатацію
згаданого об’єкта і запросили на
спільну нараду керівництво ВАТ
«Закарпатгаз»,— поділився
подальшими планами начальник
теруправління Держгірпромнагляду
по Закарпатській області М.
Саварин.— Наголосили, що відтепер
наглядове відомство знову наділене
повноваженнями щодо технічного
розслідування обставин і причин
аварій, що пов’язані з
використанням газу у побуті. І
крига скресла: буквально за пару
днів було замінено непрацюючий
гідрозатвор, усунено численні
недоліки. Хоча, звичайно, кадри, які
повинні виконувати свої обов’язки,
мали б подбати про все це
самостійно і заздалегідь. Але якщо
порівнювати ситуацію з кадрами, що
була у газопостачальній галузі, до
прикладу, у 80-х роках минулого
століття, з тією, що є сьогодні, то
зрозуміло одне: забезпечити
безпеку в газопостачальній галузі
практично нікому, старий потенціал
втрачено, про надбання нового ніхто
вчасно не потурбувався...
Під час перевірки у Перечині також
довелося призупиняти роботу ГРП
№2, на якому не працював
запобіжно-запірний клапан, що могло
призвести до потрапляння в мережу
газу підвищеного тиску.
Гроші, яких не
вистачає завжди
— Перевіряти ГРС у Чопі —
суцільне задоволення,— ділиться
враженнями головний інспектор
державної інспекції з охорони
праці та промислової безпеки Л.
Андращук.— Засоби індивідуального
захисту — в повному комплекті,
схема дій у випадку надзвичайної
ситуації — на моніторі комп’ютера
завжди перед очима, на щось не
звернув уваги — розумна апаратура
підстрахує... Так би всюди! Та всюди,
на жаль, поки що далеко не так... Хоча
скажи комусь, що Закарпатське
лінійне виробниче управління
магістральних газопроводів, на
фоні інших багате підприємство з
дбайливим господарем, теж має
потребу в грошах, зокрема, на заміну
морально застарілого та фізично
зношеного обладнання, той хтось
неодмінно здивується: бути не
може!
Але, наприклад, ГРС у Геївцях,
збудована років 30 тому, сучасним
вимогам ніяк не відповідає. Хоч і
оператор тут — людина знаюча,
господарська рука якої в усьому
помітна, та гарантувати
стовідсотково ефективні дії у
випадку аварії не може, бо
телефонний зв’язок на передачу не
працює.
Оце так! Начальник служби
контрольно-вимірювальних приладів
підприємства О. Фучко,
супроводжуючи перевіряючих по
підпорядкованих йому об’єктах, не
втомлюється пояснювати: у Зняцеві
робоче місце оператора міститься у
крихітному приміщенні, в якому
стоїть котел, але ж незабаром
планова реконструкція — все буде
зроблено згідно з сучасними
вимогами; у Поладь-Комарівцях не
розроблено методику контролю за
потраплянням у навколишнє
середовище одоранту на робочому
майданчику вузла одоризації газу;
на Ужгородській ГРС план
локалізації та ліквідації
аварійних ситуацій і аварій не
регламентує дій оператора на
випадок відсутності зв’язку з
диспетчером.
Як «значну» розцінює підготовку до
роботи в осінньо-зимовий період ВАТ
«Закарпатгаз» головний інженер
підприємства І. Багрій. І це при
тому, що на капітальні ремонти
об’єктів газозабезпечення із
запланованих 1,878 млн. грн. освоєно
тільки 432,67 тис. грн.; замінено 1,5 км
газопроводів, капітально
відремонтовано газових мереж майже
на 22 тис. грн. Навіть
невтаємниченому у справи
газозабезпечення закарпатському
споживачеві зрозуміло: крапля в
морі. Адже на світанку газифікації
регіону в цю справу вкладали
набагато більше коштів. До того ж
термін експлуатації мереж — 30—35
років — давно збіг. Тоді чи варто
дивуватися позаштатним ситуаціям?
Вони абсолютно можливі, наприклад,
на ГРП у Горянах чи в самому центрі
Ужгорода, біля площі Петефі, які
абсолютно доступні стороннім
людям.
Не мине й півроку, забудуться
пристрасті, що роздирають нині
громадськість після трагедії, що
сталася в Дніпропетровську. І
швидко забудемо про понад два
десятки загиблих, стільки ж
скалічених фізично і сотні
травмованих морально, в очах яких
ще довго буде запитання: як могло
таке статися?
Тож чим надійніше убезпечимося від
біди, тим кращі уроки будуть
винесені з попередніх трагедій.
В. ТУРЯНИЦЯ, керівник прес-служби
теруправління Держгірпромнагляду
по Закарпатській області
