Відповідно до Закону України «Про планування і забудову територій», «територія — частина земної поверхні у визначених межах (кордонах) з властивими їй географічним положенням, природними та створеними діяльністю людей умовами та ресурсами, а також з повітряним простором та розташованими під нею надрами». У чинних нормативно-правових актах з охорони праці використовуються терміни, які характеризують територіальний чинник суб’єкта господарювання: «виділена територія», «територія діючого підприємства», «прилегла територія», «прибудинкова територія», «територія загального користування», «охоронна зона», а також терміни, які встановлюють межі території (інженерних мереж): «червона лінія», «межа балансової належності», «межа експлуатаційної відповідальності» тощо. Автор розглядає терміни, від яких залежить порядок допуску працівників сторонніх організацій на територію суб’єкта господарювання (підприємства) та об’єктивність розслідування нещасних випадків (аварій) на «прилеглих» або «спірних» територіях.
На жаль, у чинних
нормативно-правових актах з
охорони праці проблематично знайти
визначення понять «виділена
територія», «територія діючого
підприємства», але очевидним є те,
що під «виділеною територією»
розуміють територію, закріплену за
суб’єктом господарювання на
умовах договору (формами виділення
території можуть бути оренда,
приватизація тощо), а під
«територією діючого підприємства»*
— територію, яка експлуатується
підприємством, де розташовані
будівлі, споруди та інженерні
комунікації, що введені в
експлуатацію (документально
оформлені) в установленому чинним
законодавством порядку.
Наведемо визначення деяких понять,
що характеризують територіальний
чинник суб’єкта господарювання
(межі території):
«прилегла територія»** — територія,
що прилягає до краю проїжджої
частини та не призначена для
наскрізного проїзду, а лише для
в’їзду до дворів, на стоянки,
автозаправні станції, будівельні
майданчики тощо або виїзду з них
(п.1.10 Правил дорожнього руху,
введених у дію постановою Кабінету
Міністрів від 10.10.2001 р. № 1306);
«охоронна зона» — територія: а)
навколо особливо цінних природних
об’єктів, об’єктів культурної
спадщини, гідрометеорологічних
станцій тощо (для охорони і захисту
їх від несприятливих антропогенних
впливів); б) уздовж інженерних
комунікацій (ліній зв’язку,
електропередачі тощо), навколо
промислових об’єктів (для
забезпечення нормальних умов їх
експлуатації, запобігання
ушкодженням, а також зменшення їх
негативного впливу на людей та
довкілля, суміжні землі та інші
природні об’єкти) (ст. 112 Земельного
кодексу України від 25.10.2001 р. №
2768-ІІІ);
«прибудинкова територія» —
територія навколо
багатоквартирних будинків,
визначена актом на право власності
чи користування земельною ділянкою
і призначена для обслуговування
багатоквартирного будинку (Правила
утримання жилих будинків та
прибудинкових територій,
затверджені наказом
Держжитлокомунгоспу України від
17.05.2005 р. № 76);
«червона лінія» — геодезично
фіксована межа, яка відокремлює
територію вулиць і доріг від інших
видів використання територій
поселень; призначається для
забезпечення регулювання і
містобудівного контролю при
забудові, реконструкції і
благоустрої поселень, при
виділенні земельних ділянок,
встановленні умов їх використання
(Правила та порядок розподілу
території житлового кварталу
(мікрорайону), затверджені наказом
Держбуду України від 16.09.99 р. №
228);
«межа балансової належності»
(інженерної мережі) — місце (точка,
лінія) розподілу елементів
інженерної мережі між власниками
ділянок (елементів) інженерної
мережі за ознаками права власності
або повного господарського
відання;
«межа експлуатаційної
відповідальності» (інженерної
мережі) — місце (точка, лінія)
розподілу інженерної мережі між
виконавцем послуг з постачання та
споживачем за ознаками договірних
зобов’язань з експлуатації
ділянок (елементів) інженерної
мережі (за відсутності договірних
зобов’язань межа експлуатаційної
відповідальності збігається з
межею балансової належності)
(Правила користування електричною
енергією, в постанові Національної
комісії регулювання
електроенергетики України від
17.10.2005 р. № 910).
Повний перелік територій, що
належать до прибудинкової
території та до громадських
об’єктів загального користування,
наведений відповідно в пп. 2.5.1, 2.9.2
Правил та порядку розподілу
території житлового кварталу
(мікрорайону), затверджених наказом
Держбуду України від 16.09.99 р. №
228.
Одним із важливих питань є порядок
допуску працівників сторонньої
організації на територію іншого
підприємства та виділення їй
території в умовах діючого
підприємства. Згідно з п. 69
Загальних умов укладення та
виконання договорів підряду в
капітальному будівництві
(постанова Кабінету Міністрів від
01.08.2005 р. № 668 ), замовник надає
підряднику об’єкт будівництва
(фронт робіт) «у порядку,
визначеному договором підряду, і
оформлює це відповідним актом». В
якості подібних актів (залежно від
специфіки виконуваних робіт)
можуть використовуватись різні
форми документів (див. таблицю).
Кожний нормативно-правовий акт
трактує по-своєму документ, що дає
право допуску працівників
сторонньої організації на
територію іншого підприємства.
Наприклад, дозвіл на виконання
будівельних робіт — це документ, що
засвідчує право забудовника та
підрядника на виконання
будівельних робіт, підключення
об’єкта будівництва до інженерних
мереж і споруд, видачі ордерів на
проведення земляних робіт (ст. 29
Закону «Про планування і забудову
територій»); акт-допуск на
підключення електроустановки —
документально оформлений у
встановленому правилами порядку
висновок про можливість безпечної
та безаварійної подачі напруги (п.1.2
Правил приєднання
електроустановок до електричних
мереж, затверджених постановою
Національної комісії регулювання
електроенергетики України від
14.12.2005 р. № 1137).
У документі, який визначає допуск
сторонньої організації на
територію діючого підприємства
(акт-допуск, дозвіл, ордер) повинні
визначатися конкретна
відповідальна особа діючого
підприємства та
організаційно-технічні заходи,
виконання яких передбачається під
час перебування працівників
сторонньої організації на
території діючого підприємства. До
таких заходів можуть, наприклад,
належати: додержання режиму роботи
на території підприємства;
визначення наявності небезпечних і
шкідливих чинників у прилеглих до
місця виконання робіт зонах,
гранично допустимих концентрацій
шкідливих речовин у повітрі, рівнів
шуму, додаткових вимог щодо
медичних оглядів працівників
підрядника з урахуванням умов
роботи діючого підприємства;
захист наявних будівель та
інженерних комунікацій від
пошкоджень; організація руху
працівників, механізмів і
матеріалів сторонньої організації
по території діючого підприємства;
визначення умов використання
інженерних комунікацій, приміщень
або території загального
користування підприємства; видів
робіт, які необхідно узгоджувати з
підприємством, власниками
інженерних комунікацій або
державними (відомчими) органами.
Участь відповідальної особи
діючого підприємства в узгодженні
цих заходів базується насамперед
на тому, що тільки представник
діючого підприємства має найбільш
достовірну інформацію щодо
специфічних умов діяльності
підприємства, особливості
експлуатації інженерних
комунікацій, будівель, споруд,
території.
Необхідно відзначити, що в чинних
нормативно-правових актах, крім
акта-допуску, існує поняття
акт-заборона. Наприклад, з метою
запобігання пошкодженню лінії
електропередачі, що може призвести
до нещасних випадків, значного
недовідпуску електроенергії,
пошкодження обладнання, додатком 4
Правил охорони електричних мереж
(постанова Кабінету Міністрів від
04.03.97 р. № 209) передбачено
акт-заборону на виконання
будівельно-монтажних і земляних
робіт на ділянці лінії
електропередачі. На думку автора,
відсутність відповідного
акта-допуску в охоронну зону лінії
електропередачі не дає підстав для
виконання в цій зоні будь-яких
робіт.
Існують випадки, коли суб’єкт
господарювання (як власник
території) не повинен виділяти
територію (відповідно, оформляти
акт-допуск), а повинен
організовувати роботи разом з
підрядником. Такі умови характерні
для суміщення роботи виробничого
цеху з його ремонтом або
реконструкцією (наприклад, для
підприємств чорної металургії),
коли через дільницю, виділену для
виконання робіт підвищеної
небезпеки, проходять
струмопроводи, газопроводи,
теплопроводи, розчинопроводи,
кислотопроводи або інші діючі
комунікації, а також працюють
технологічні вантажопідіймальні
крани (п. 1.10 НПАОП 27.0-4.02-90)***. У такому
випадку власник території спільно
з підрядником оформлює
наряд-допуск, який не належить до
таких документів, згідно з якими
виділяється територія, оскільки за
відсутності відповідного акта від
власника території підрядник не
має права розпоряджатись його
територією.
Треба зазначити, що виділення
генпідрядником частини території
субпідряднику (за наявності)
здійснюється як шляхом укладання
договору, так і шляхом оформлення у
відповідному журналі (наприклад,
журналі виконання сумісних
будівельно-монтажних робіт за
формою додатку 11 НПАОП 45.2-1.12-01).
Генпідрядник розробляє та узгоджує
з субпідрядником спільні заходи
щодо умов безпечного виконання
робіт, у тому числі з урахуванням
документа, який визначає допуск
сторонньої організації на
територію іншого підприємства.
Відповідальність за оформлення
допуску на територію суб’єкта
господарювання несе особа, яка
уклала з підрядником договір
підряду. Наявність належним чином
оформленого допуску підрядника на
територію суб’єкта господарювання
надає йому правові підстави для
виконання робіт, але у разі
настання нещасного випадку або
аварії, наприклад, пов’язаної з
роботою діючого підприємства, вина
за відсутність відповідного
допуску (акта-допуску, ордера,
дозволу) може бути покладена на
керівника або іншу уповноважену
особу власника території, який
зобов’язаний здійснювати контроль
за використанням території
підприємства.
* У чинному правовому полі під
діючим підприємством розуміють
підприємство, що здійснює
господарську діяльність і
перебуває на обліку як платник
податку на прибуток.
** У чинному правовому полі існують
інші визначення: «прилегла
територія» — територія, яка межує з
територією суб’єкта
господарювання на відстані 15 м (по
периметру) від огородження, споруди
або обмежена краєм проїжджої
частини вулиці чи дороги, включаючи
прибордюрну частину (0,5 м частини
дороги від бордюру, крім
магістральних вулиць).
*** Ця вимога не є однозначною: п. 4.4
НПАОП 45.2-1.12-01 вимагає
обов’язкового оформлення
підприємством-замовником
акта-допуску для виконання
підрядником будівельно-монтажних
робіт на своїй території до початку
реконструкції будівель і споруд
промислових підприємств на
території діючого підприємства.
