І це цілком
закономірно, вважають керівники й
фахівці клініки Харківського НДІ
гігієни праці та профзахворювань.
Це один з найстаріших у країні
медичних закладів, що
спеціалізується на діагностиці та
лікуванні професійних захворювань
у працюючих, зайнятих у провідних
галузях промисловості кількох
областей Сходу й Півдня України.
Такі хворі, на думку директора НДІ,
професора Є. Ніколенка,— це дуже
специфічна, окрема категорія
пацієнтів, яким не тільки медики,
але й суспільство в цілому повинні
приділяти максимум людської
теплоти й турботи.
Сьогодні клініка
науково-дослідного інституту, що
входить до складу Харківського
національного медичного
університету, обслуговує хворих на
профзахворювання з Харківської,
Сумської, Полтавської,
Миколаївської та Херсонської
областей, а також працівників, які
потерпіли на виробництві, з АР
Крим. Маючи величезний досвід,
непогану матеріально-технічну
базу та високопрофесійний колектив
медичних працівників, лікувальний
заклад залишається базовим у
галузі проведення різноманітних
наукових досліджень, підготовки та
підвищення кваліфікації
лікарів-профпатологів.
У клініці є стаціонар на 140 ліжок. У
терапевтичному відділенні є 90
ліжок для пацієнтів з виявленими
профзахворюваннями чи з підозрою
на захворювання органів
серцево-судинної системи,
травлення, дихання, з’єднувальних
тканин і шкіри. У неврологічному
відділенні на 50 ліжок надають
допомогу хворим з професійно
зумовленими захворюваннями
опорно-рухового апарату і
нервової системи. За словами
головлікаря клініки, головного
профпатолога Харківської області,
заслуженого лікаря України В.
Брикаліна, щороку в стаціонарі
медична допомога надається близько
2 тис. пацієнтів. Це набагато більше,
ніж 10 років тому.
Та хіба тільки з одними
профзахворюваннями доводиться
мати справу лікарям цього
лікувального закладу сьогодні?
Адже більшість пацієнтів — це
ветерани виробництва, багато хто з
них вже пенсіонери. Практично у
кожного, крім основного
профзахворювання, яке спричинило
втрату здоров’я і працездатності,
є різні супутні захворювання. Їх
також необхідно вчасно виявляти та
лікувати. З чого і випливає, що як
самі підходи до лікування, так і
кожний з лікарів-профпатологів
клініки має бути професіоналом
високого рівня. Адже понад 30%
пацієнтів мають різні ступені
професійно зумовленої
інвалідності. Багато хто — по два й
три професійних захворювання.
Наприклад, у
обрубників, ковалів,
шліфувальників, як правило,
спочатку виявляються хронічні
обструктивні захворювання легень.
Потім йдуть віброхвороби, в окремих
випадках — ще й приглухуватість.
Часто пацієнти поступають у
клініку з кількома
профзахворюваннями на другій і
третій стадіях, тобто з двома
явними ознаками інвалідності.
А ось ще кілька не дуже втішних
цифр. Якщо в середині 90-х років
минулого століття в клініці НДІ
реєструвалося в середньому 160—170
випадків уперше виявлених
профзахворювань, то останніми
роками — вже понад 400. Пояснюється
це просто. Власники підприємств
мало піклуються про створення
сприятливих умов праці та майже
повсюдно відмовилися від утримання
виробничої цехової медицини.
Досить сказати, що в такому
насиченому великими промисловими
підприємствами місті, як Харків,
медсанчастини збереглися тільки на
двох з них: у ВАТ «Турбоатом» і
«ХТЗ». Більшість підприємств
відмовляється сьогодні й від
утримання своїх
санаторно-профілактичних
оздоровчих комплексів.
У цій публікації хочеться більш
докладно спинитися на тому, яким
чином лікарям клініки вдається
допомагати хворим, відновлювати
втрачене на виробництві здоров’я.
Усувати наслідки, по суті,
безвідповідального ставлення
роботодавців до питань поліпшення
умов праці та виробничого
середовища.
За словами завідувачки
неврологічного відділення Л.
Полякової, велику увагу
керівництво клініки приділяє
навчанню лікарів, а також
середнього медичного персоналу
методиці застосування більш
прогресивного діагностичного та
лікувального устаткування.
Наприклад, в очолюваному нею
відділенні намагаються
застосовувати різні комбіновані й
комплексні методи обстеження
пацієнтів. Особлива увага
приділяється раціональному
використанню, технічно грамотній
експлуатації лікувального
устаткування та інструментарію,
доцільності застосування
медикаментозних засобів і
препаратів. Дбають у відділенні,
звичайно ж, і про забезпечення
належного санітарно-гігієнічного
режиму в палатах хворих.
Показники поточної діяльності обох
відділень клініки систематично
аналізуються. Явні недоліки й
упущення, виявлені перевіркою, чи
скарги пацієнтів негайно
розглядаються на планерках, які
проводяться щодня вранці, та на
підсумкових — наприкінці робочого
тижня.
Варто сказати, що
клініка довгі роки не одержувала
коштів на придбання нового
обладнання. Проте ця обставина не
заважала її фахівцям щороку
нарощувати кількість лабораторних
досліджень і медичних процедур.
Щороку клініко-діагностична
лабораторія робила понад 100 тис.
аналізів, у тому числі клінічних,
гематологічних, цитологічних,
біохімічних та імунологічних.
Багаторічні зусилля
співробітників медзакладу, які
змушені працювати на старій
техніці, усе-таки не залишилися
непоміченими. З початку поточного
року держава вишукала можливість
надати в розпорядження лікарів
Харківського НДІ гігієни праці та
профзахворювань кілька нових,
деколи унікальних, медичних
приладів. Це цифровий
низькодозовий флюорограф
«Индиаскан-01», сучасні
високоточні апарати
ультразвукової діагностики та
спірографії. Тепер, застосовуючи це
обладнання, можна точніше
визначати діагноз захворювань
пацієнтів.
У клініці продовжують
удосконалювати нові методи
діагностики та лікування хворих на
профзахворювання. Це і комп’ютерна
спірографія, і електрокардіографія
з енцефалографією. Для лікування
хворих з ознаками легеневої
гіпертензії та вібраційної хвороби
застосовуються антагоністи
кальцію. Усі ці методи підкріплені
відповідними патентами. Для
безпосереднього проведення
лікувально-діагностичного
процесу у відділеннях клініки є ряд
допоміжних підрозділів: кабінет
нетрадиційних методів лікування,
два кабінети голкорефлексотерапії,
два кабінети масажу, кабінет
лікувальної фізкультури,
інгаляторій тощо.
Останнім часом значно поліпшилися
показники й ефективність роботи
фізіотерапевтичного кабінету. Тут
успішно використовуються
електрохвильова терапія,
електрофорез із застосуванням
різних лікарських препаратів,
ультрафіолетове опромінення,
ультразвук, рефлексотерапія,
мікрохвильова резонансна терапія
та електромікромасаж. Також на
повну потужність працює
інгаляторій, де щодня десятки
хворих одержують інгаляції з
лікувальними препаратами й
травами.
У кабінеті нетрадиційних методів
лікування хворим проводять
іридодіагностичне обстеження,
призначаються індивідуальні
комплекси відновлювального
лікування. У кабінеті
голкорефлексотерапії вони
проходять лазеротерапію,
електроакупунктуру, традиційну
голкорефлексотерапію, банковий і
точковий масаж.
Усе це в кінцевому підсумку дає
змогу досягати хороших результатів
у лікуванні й не може не викликати
вдячності пацієнтів. Так, один з них
— 52-річний кораблебудівник із
Севастополя О. Рябчук у розмові з
автором цих рядків висловив свою
вдячність усьому персоналу
клініки, де він кожні два роки
проходить курс відновлювального
лікування. Понад 25 років
пропрацював він чеканником на
заводі імені С. Орджонікідзе. У
молодості —
штангіст-першорозрядник, він
одержав тяжке віброзахворювання і
став інвалідом III групи. Тепер, хоча
й переведений на більш легку
роботу, практично щороку
намагається потрапити в клініку
для проходження курсу
відновлювального лікування. І він
дуже вдячний лікарям, рядовому
медичному персоналу клініки за
людську теплоту й турботу.
Що ж, такі слова багато чого варті...
Адже сьогодні дуже рідко пацієнти
наших лікарень задоволені медичним
обслуговуванням, умовами
перебування в палатах,
харчуванням.
Важливою складовою роботи клініки
є експертна діяльність: працює
лікарсько-експертна комісія, у
складі якої 13 фахівців, у тому числі
— 3 професори, 5 кандидатів медичних
наук. Уже п’ять років при клініці
діє профпатологічний диспансер,
мета якого — профілактика
профзахворювань на підприємствах,
відділення реабілітації — для
роботи з групою ризику. Багато
років фахівці медзакладу працюють
за прямими договорами з
підприємствами регіону, де
реєструються випадки
профзахворювань. Розробляють і
впроваджують у цехах заходи,
спрямовані на зниження ризику
формування у працівників
профпатологій.
Напрямів роботи й цілей, до яких
медикам разом з виробничниками
необхідно прагнути, у керівництва,
всього трудового колективу клініки
Харківського НДІ гігієни праці та
профзахворювань багато. Усі вони в
полі зору добре обізнаних зі своєю
справою фахівців, які, можна бути
впевненими, докладуть усіх зусиль
для втілення їх у життя.
Вадим КОБЕЦЬ,
наш власкор
На знімках:
директор Харківського НДІ
гігієни праці та
профзахворювань
Є. Ніколенко;
завідувачка терапевтичного
відділення Т. Миткеєва
проводить огляд хворого;
у рентгенкабінеті
клініки (зліва направо):
головний лікар В. Брикалін,
завідувачка неврологічного
відділення Л. Полякова,
завідувачка терапевтичного
відділення Т. Миткеєва,
завідувач рентгенкабінету
О. Мельник.
Фото автора
