Сьогодні постійно зростає роль
профдобору під час прийому людей на
роботу. Багато підприємств, які
прагнуть до підвищення
ефективності праці, намагаються
використовувати передовий
закордонний досвід, який свідчить,
що успіху можна досягти не тільки
за рахунок використання нових
технологій, а й за рахунок більш
якісно підібраних кадрових
ресурсів.
При профдоборі важливо враховувати
значення окремих функцій і систем,
психологічних особливостей
особистості людини, що впливають на
ефективність трудової діяльності.
При доборі кадрів необхідно
забезпечити комплексний підхід з
урахуванням інтегральної оцінки
ролі найважливіших фізіологічних
систем, аналізаторів, рівня
загальної працездатності,
особистісних якостей людини.
Невідповідність можливостей
організму умовам і характеру
виробничої діяльності призводить
до зниження працездатності,
передчасного старіння, розвитку
захворювань, нерідко є причиною
підвищення плинності кадрів та
рівня виробничого травматизму.
Виробничий травматизм має, крім
медичних, етичні, правові,
соціальні, економічні аспекти.
Будь-яка травма, особливо зі
смертельним наслідком,— це значні
економічні втрати. Травматизм веде
до зміни соціального статусу
людини, умов її життєдіяльності, що
позначається на психологічному і
фізичному здоров’ї потерпілого та
його рідних.
За даними Інституту медицини праці
АМН України, причини нещасних
випадків зі смертельними
наслідками за значущістю
оцінюються в такому порядку:
організаційні — 72%, технічні — 17%,
психофізіологічні — 11%. У хімічній
промисловості, на нафтопереробних
комплексах, у будівництві, на
транспорті, у зв’язку, на об’єктах
котлонагляду та підйомних спорудах
у разі підвищення обсягів
виробництва спостерігається
збільшення показників виробничого
травматизму. Причина — людський
фактор. За даними Фонду соціального
страхування від нещасних випадків
на виробництві та профзахворювань
України, 42,86% нещасних випадків, що
сталися на виробництві, зумовлені
порушенням трудової та виробничої
дисципліни.
Підібрати кваліфікований персонал,
який усвідомлює міру своєї
відповідальності за доручену
справу, керівництву підприємства
допоможе психодіагностична
експертиза та профдобір фахівців.
Хороший фахівець повинен мати
достатній обсяг знань і навичок,
необхідних для того, щоб його
діяльність була ефективною. Більше
шансів знайти своє місце на ринку
праці серед бажаючих працювати
одержить не просто лікар, який має
медичний диплом, а лікар, що
досконало володіє комп’ютером та
іншою офісною технікою. Людина стає
поліфункціональною. І цей фактор
також враховується при доборі.
Психологічна діагностика
(«розпізнавання») визначається як
психологічна дисципліна, що
розробляє методи виявлення і
вивчення
індивідуально-психологічних та
індивідуально-психофізіологічних
особливостей людини. У науковій
літературі термін
«психодіагностика» був уведений Г.
Роршахом у 1924 р. Мета
психодіагностики — збір
інформації про особливості
людської психіки.
Психологічна діагностика — це
наука про проблеми розробки і
постановки психологічного
діагнозу, метод диференціальної
психології, що передбачає
виявлення психічних властивостей
та рис особистості, що у своїй
сукупності утворюють психічну
якість особистості, її можливості у
взаємодії з середовищем.
Для проведення адекватного
професійного добору необхідне
ретельне вивчення діяльності. Під
час проведення психодіагностичної
експертизи дається оцінка
функціонального стану людини,
визначається ступінь її
придатності до професійної
діяльності, прогнозується
ефективність роботи в
екстремальних умовах.
Кожному виду діяльності притаманні
свої критерії добору та професійно
важливі якості. При профдоборі, при
психодіагностиці важливо
враховувати й соціально значущі
якості людини: ставлення до праці,
до себе, до колективу, до інших
людей, до грошей, до критики, до
алкоголю тощо. Важливо врахувати
ціннісні орієнтації,
спрямованість, мотивацію поведінки
кандидата, здатність працювати
самостійно чи під опікою,
схильність до ризику чи до
уникнення невдач.
Персонал — основний ресурс
підприємства. Наскільки персонал
підприємства кваліфікований і
здатний реалізувати стратегію,
розробити конкурентні рішення і
технології, готовий підтримати
починання, максимально якісно й у
заплановані терміни здійснити
впровадження нових проектів,
залежить від якості
психодіагностики. Від правильності
оцінки персоналу залежить
результат роботи фахівця і його
користь для підприємства.
Дані психодіагностичної
експертизи дають інформацію для
розробки заходів щодо профілактики
і психокорекції, виявляють осіб з
граничним станом і групи ризику.
Результати тестування дають змогу
людині об’єктивно оцінити свої
особистісні та ділові
характеристики, визначати,
коригувати й реалізовувати свої
цілі та напрями особистісного,
професійного зростання відповідно
до індивідуальних особливостей.
Знання індивідуальних стилів
поводження, реагування в критичних
ситуаціях, особливостей характеру
і темпераменту допоможе створювати
і підтримувати комфортний
психологічний клімат у колективі,
що, безсумнівно, підвищить
авторитет керівництва та імідж
підприємства, корпоративну
культуру і в результаті —
збільшить продуктивність праці та
прибуток.
До відома працівників відділу
кадрів: ви можете вимагати
проведення психодіагностичної
експертизи та інтерпретації даних
дипломованим психологом і гарантії
конфіденційності результатів
тестування.
При використанні даних
психодіагностики потрібно
додержувати тактовності,
делікатності, не використовувати
їх з метою маніпулювання
особистістю. Не застосовувати дані
тестування для тотального контролю
і для вторгнення в особисте
життя.
Відмова від проходження
психодіагностики не може
однозначно свідчити про
невпевненість кандидата на посаду.
Часто так роблять люди з розвиненим
почуттям власної гідності, які не
бажають, щоб ними маніпулювали.
Висока мотивація до вирішення
актуальних проблем, бажання краще
пізнати свої якості та властивості,
спрямованість поведінки — один з
факторів успішного проходження
психодіагностики з метою
профдобору.
При профдоборі кандидату варто
пам’ятати, що сперечатися з
приводу необхідності тестування —
значить заздалегідь втратити
можливість зайняти потрібне йому
робоче місце. Тому оптимальний
варіант для кандидата —
демонстрація готовності та бажання
пройти психодіагностику.
Керівництво має знати, наскільки
індивідуальні психофізіологічні
якості кандидата на посаду
відповідають вимогам професії.
Вкладення у людський капітал дасть
змогу зберегти багато життів.
У Харківському НДІ гігієни праці та
профзахворювань Харківського
державного медичного університету
функціонує регіональний відділ
психофізіологічної експертизи,
який працює в системі професійного
психофізіологічного добору
працівників для виконання робіт
підвищеної небезпеки.
Його діяльність спрямована на
підвищення рівня безпеки праці,
зменшення кількості аварій і
нещасних випадків на виробництві,
збереження здоров’я працюючих,
забезпечення їхньої високої
працездатності. Співробітники
відділу готові надавати допомогу з
профдобору та добору найбільш
кваліфікованих, перспективних,
таких, які мають професійно важливі
психологічні якості, мотивованих
на успіх працівників.
Г. ГАВРИЛЕНКО, молодший науковий
співробітник Харківського НДІ
гігієни праці та
профзахворювань
Фото В. КОБЦЯ
