Наприкінці 2009 р. відбулась презентація результатів дослідження «Системний погляд. Системи ризиків та профілактики туберкульозу на робочому місці», здійсненого державною установою «Інститут медицини праці АМН України» на замовлення Міжнародної організації праці (МОП).
(В повному обсязі матеріал читайте в журналі №1 2010 р.)
Співпраця між МОП та Інститутом медицини праці АМН України уже стала системною. За три місяці до цього заходу було проведено презентацію дослідження з профілактики ВІЛ/СНІДу на робочому місці, про що журнал «Охорона праці» вже розповідав (№ 11, 2009 р.).
Метою нового дослідження було визначити напрями наукових досліджень щодо проблеми ризиків та профілактики туберкульозу у сфері праці. Ця проблема тісно пов’язана із захворюваністю населення України на ВІЛ/СНІД, і пошук її вирішення є логічним продовженням багаторічної роботи фахівців інституту.
У конференції взяли участь представники урядових структур – Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства економіки, Держгірпромнагляду; соціальних партнерів – профспілок та організацій роботодавців, фахівці наукових установ і організацій, що опікуються проблемою туберкульозу.
Національний координатор МОП в Україні В. Костриця висловив слова вдячності науковцям за дослідження, які були проведені у дуже стислий термін. Він також зазначив, що професійний туберкульоз завжди перебував у центрі уваги МОП. Сьогодні ця проблема стає актуальною для багатьох країн світу і для України зокрема, тому що її наслідки тісно пов’язані з іншим завданням – збереженням людських ресурсів, трудового потенціалу. Робота виконувалась у рамках одного з проектів, які входять до Програми співпраці між МОП та Україною на 2008–2011 рр.– «Забезпечення гідної праці в Україні». В цьому контексті нехтувати наявністю проблеми туберкульозу в сфері праці більше не можна. Не можна зволікати і з впровадженням у життя загальнодержавної стратегії комплексного вирішення проблем алкоголізму, наркоманії, туберкульозу, ВІЛ/СНІДу.
Результати досліджень презентував докт. мед. наук Д. Варивончик.
З 1993 р. туберкульоз – це всесвітня пандемія. Туберкульоз є хронічною інфекційною хворобою, що передається повітряно-крапельним шляхом, яку можливо запобігти і лікувати. Частіше за все у людини в наших широтах туберкульоз викликає мікобактерія людського типу (M. tuberculosis), рідше – бичачого (M. bovis) та африканського (M. africanum) типів. Інфікування відбувається, коли сприйнятлива людина вдихає крапельки, що містять M. tuberculosіs, і залежить від концентрації інфекційних крапельок у повітрі й тривалості контакту. Люди, інфіковані бацилами мікобактерій туберкульозу (МБТ), можуть під час кашлю інфікувати 10–15 інших осіб на рік.
Туберкульоз – це хвороба бідності, яка частіше уражає молодих людей. Переважна більшість випадків смертей від туберкульозу трапляється в країнах з низьким рівнем економічного розвитку.
В європейському регіоні ВООЗ 23% усіх нових випадків захворювання припадає на країни Європейського Союзу (ЄС), 73% – на Казахстан, Румунію, Російську Федерацію, Туреччину, Україну й Узбекистан.
Епідемія туберкульозу в Україні офіційно розпочалась з 1995 р. Захворюваність населення України на туберкульоз (2007 р. – 82,44 на 100 тис. населення) є однією із найвищих в європейському регіоні ВООЗ, де середній рівень – 40,96, і займає восьме місце в структурі захворюваності після Казахстану (160,01), Республіки Молдова (135,79), Киргизстану (117,11), Румунії (104,89), Грузії (98,21), Таджикистану (94,25), Російської Федерації (89,74).
Для боротьби з пандемією туберкульозу в 2006 р. прийнято стратегію ВООЗ «Зупинити туберкульоз» (2006–2015 рр.), яка спрямована на скорочення до 2015 р. поширеності туберкульозу і смертності від нього на 50% порівняно з показниками 1990 р.
Щороку в Україні виявляється майже 50 тис. нових випадків туберкульозу, помирає від нього близько 6,5 тис. осіб. Рівні захворюваності населення на туберкульоз збільшились за період з 1990 по 2007 рр. в 2,5, а рівень смертності від нього – у 2,8 разу. Серед хворих на цю патологію переважають особи працездатного віку з тенденцією до збільшення їх частки (1998–2008 рр.): чоловіки (18–60 років) – з 80,5 до 85,9%, жінки (18–55 років) – з 67,2 до 75,3%.
У разі підозри у хворих на туберкульоз професійного характеру захворювання фтизіатрична служба та обласні (міські) спеціалізовані (фтизіопульмонологічні) медико-соціальні служби направляють їх до профпатологічної служби. Після встановлення професійного характеру туберкульозу їх реєструють в Автоматизованій інформаційній системі (АІС) «Професійна захворюваність» МОЗ України.
У 2008 р. професійний туберкульоз у структурі професійної захворюваності в Україні становив 0,95%. За період 1993–2008 рр. в Україні зареєстровано 880 нових випадків професійного туберкульозу (в середньому на рік 55,0 ± 24,6 випадки). Переважно це туберкульоз легень (99,5%).
Оціночні рівні захворюваності окремих соціальних груп населення України свідчать …
За матеріалами конференції підготував
заступник головного редактора журналу «Охорона праці»
Костянтин Теличко