З огляду як на значне
зношення вітчизняних засобів
виробництва, так і на інтенсивне
завезення з-за кордону
різноманітної техніки, гостро
стоїть питання високоякісного
технічного огляду та експертного
обстеження машин, механізмів,
устаткування підвищеної
небезпеки.
Нині в Україні його вирішують
десятки спеціалізованих
підприємств, установ, організацій
різних форм власності та
економічної діяльності. Які ж плюси
та мінуси такого підходу? Слово —
начальнику лабораторії технічної
діагностики та неруйнівного
контролю ДП «Черкаський
експертно-технічний центр» О.
СЕРЕДІ.
Серед іншого наш центр проводить
технічні огляди устаткування перед
введенням його в експлуатацію,
зокрема, первинні та позачергові
(як уповноважена
Держгірпромнаглядом України
організація). При цьому виявлено
чимало випадків ігнорування як
власниками цього устаткування, так
і монтажними та експертними
організаціями вимог чинних
нормативно-правових актів з
охорони праці та промислової
безпеки. А саме: устаткування не
підготовлене до технічного огляду,
як правило, відповідних документів
стосовно результатів монтажних,
ремонтних чи налагоджувальних
робіт або взагалі немає, або вони
оформлені зі значними порушеннями.
Тому нашим фахівцям доводиться не
тільки займатися технічним
оглядом, а ще й проводити
працеохоронний «лікнеп» для
представників власника, монтажних,
ремонтних, налагоджувальних,
експертних і спеціалізованих
організацій.
Крім того, є чимало випадків, коли
спеціалізовані та експертні
організації залучають до
технічного огляду устаткування
малокваліфікованих спеціалістів,
які не мають достатніх знань про
допустимі режими й умови його
безпечної експлуатації в
конкретних умовах роботи. Є й інші
випадки поверхового підходу до
техогляду з боку спеціалізованих і
експертних організацій, внаслідок
чого важливий процес запобігання
аваріям, виробничому травматизму
перетворюється на формальність. Що
спричинює таку ситуацію?
Так, щоб отримати дозвіл на
проведення техогляду,
спеціалізованим організаціям
достатньо пройти обстеження й
отримати позитивний висновок
експертизи, який би підтвердив, що
вони спроможні забезпечити
дотримання вимог чинних
законодавчих і
нормативно-правових актів з
охорони праці. При цьому від них, на
відміну від експертних
організацій, не вимагається ні
чіткої виробничої структури, ні
навіть мінімального забезпечення
робіт, зокрема документального й
інструментального, зате надається
право приймати рішення щодо
можливості продовження
експлуатації устаткування
підвищеної небезпеки й визначати
його технічний стан.
Проблемою спеціалізованих та
експертних організацій, котрі
входять до підприємства як
структурний підрозділ, є їх
залежність від власника цього
підприємства. І він часто-густо
наполегливо рекомендує своїм
підлеглим, які проводять техогляд
чи експертне обстеження, приймати
позитивне рішення, замовчуючи
порушення нормативних актів з
охорони праці і промислової
безпеки та недопустимі дефекти
устаткування. Ось приклад.
Наприкінці листопада 2007 р.
Черкаський ЕТЦ як організація,
уповноважена Держгірпромнаглядом,
провів позачерговий технічний
огляд кількох вантажопідіймальних
кранів, що належали одній з
організацій залізниці. Результат
невтішний. Кран козловий
електричний, реєстраційний № 4509
мав такі недоліки: гнилість шпал
рейкової колії, розкомплектоване
електрообладнання в кабіні та в
шафі на мосту, демонтований
блокувальний контакт люка,
хвірточки, дверей кабіни. Крім того,
демонтовано анемометр, не
працювали прилади безпеки
(обмежувач вантажопідйомності,
блокувальні контакти тощо).
Прикро те, що нещодавно було
проведено експертне обстеження
цього крана фахівцями
експертно-технічного центру
Одеської залізниці, які
підтвердили його справність і
дозволили подальшу експлуатацію.
Мало того, що представники цієї
організації неякісно виконали свою
роботу і неграмотно оформили
висновок експертизи, вони ще й не
провели експертне обстеження крана
відповідно до
організаційно-методичних
документів. А саме: не обстежили
кранові колії, не перевірили роботу
крана без вантажу, роботу приладів
безпеки, не провели належні
випробування (статичні та
динамічні).
Тому спеціалісти Черкаського ЕТЦ
видали власнику відповідний
висновок експертизи за
результатами проведеного
позачергового технічного огляду та
зробили запис у паспорті крана.
У такому випадку власник крана,
маючи два висновки експертизи щодо
одного і того самого крана
(позитивний і негативний), постає
перед дилемою: що робити? І все ж
приведенню устаткування до
справного стану, аби забезпечити
його безаварійну роботу,—
альтернативи немає.
Таке ж недбале ставлення
представників
експертно-технічного центру
Одеської залізниці до експертного
обстеження виявлено і під час
позачергового техогляду крана
автомобільного КС-3562, що належить
тому ж власнику.
Недобросовісністю грішать не
тільки відомчі спеціалізовані та
експертні організації, а й
незалежні, які виступають як
самостійні структури. Тривожить те,
що вони беруться за роботи,
пов’язані з експертним
обстеженням і технічним оглядом
устаткування, яке навіть не має
технічної та експлуатаційної
документації, заводських табличок,
намагаються скласти дублікати
паспортів на свій розсуд, що
обертається труднощами під час
прийняття рішень за результатами
позачергового технічного
огляду.
Не простіша ситуація з
устаткуванням, що ввозиться з-за
кордону, незалежно від того, нове
воно чи було вже в експлуатації.
Документація або зовсім відсутня,
або не відповідає вимогам чинних
нормативно-правових актів з
охорони праці та промислової
безпеки. Так, під час первинного
технічного огляду крана баштового
виробництва Китайської Народної
Республіки (власник — ПП
«Євгенія») виявлено, що надана
технічна документація не містить
усіх необхідних вимог чинних
нормативно-правових актів. Крім
того, виявлено численні
невідповідності вимогам ДНАОП
0.00-1.03-02, зокрема, кран не
обладнаний реєстратором робочих
параметрів, вертикальні сходинки
виходу на кран влаштовані під
люками тощо.
Є випадки монтажу кранів
комплектуючими з кількох різних
машин. Не так давно ДП «Черкаський
ЕТЦ» провело експертне обстеження
та позачерговий технічний огляд
крана баштового КБ-674А,
виготовленого у 1998 р. Було
встановлено, що кран змонтований з
частин кранів різних типів, причому
з грубими порушеннями вимог
заводу-виготівника, не
налагоджено роботу ряду приладів і
пристроїв безпеки. Крім того,
значну частину приладів безпеки,
покажчиків і сигналізаторів
взагалі не змонтовано. Більше того,
без погодження з
заводом-виготівником змінені як
самі моделі приладів безпеки,
електросхема механізму
переміщення крана, так і
конструкції деяких вузлів. Замість
заводської — зовсім інша панель у
кабіні, внаслідок чого не працюють
сигналізатори, перемикачі, датчики,
покажчики, передбачені
заводом-виготівником. З
порушенням чинних
нормативно-правових актів
оформлена документація за
результатами проведеного монтажу
та ремонту крана.
Звичайно, спеціалісти Черкаського
ЕТЦ вжили всіх заходів, щоб власник
крана, який, до речі, має всі належні
дозволи на проведення монтажних і
налагоджувальних робіт, усунув
недоліки. Та мова не про це, а про те,
що до технічного огляду й
експертного обстеження
устаткування підвищеної небезпеки
повинен застосовуватися особливий
підхід, який би поклав край
втручанню в цей процес
малокваліфікованих і
безвідповідальних спеціалістів.
Впевнений, що мене підтримають
колеги з інших регіонів. Потрібні
тільки законодавчі підстави для
здійснення таких прагнень.
Не останнім, а інколи і
визначальним для власника
устаткування при виборі
спеціалізованої чи експертної
організації стає фінансовий
фактор. Нерідко він переважає і при
прийнятті рішень на основі
тендерів і конкурсів. Та як
свідчить багаторічна практика, при
однакових дозвільних документах
різниця цін визначає (як не прикро)
і різну якість проведених робіт.
Який же вихід з ситуації, що
склалась?
Поряд з іншими першочерговими
завданнями і рішеннями вважаю
суттєвим і значимим якнайшвидше
розроблення та затвердження
Порядку складання дублікатів
втрачених паспортів на машини,
механізми, устаткування підвищеної
небезпеки з чітким і однозначним
викладом у ньому всіх необхідних
вимог до організації цього процесу.
Крім того, суттєвим стимулом для
забезпечення виконання необхідної
якості робіт спеціалізованими і
експертними організаціями було б
доповнення чинних законодавчих і
нормативно-правових актів
положеннями про порядок
призупинення та скасування дії
виданих дозволів.
Та все ж ключова відповідальність
лежить на фахівцях, які проводять
експертне обстеження та технічний
огляд. І визначається вона їхніми
знаннями, досвідом і прагненням до
постійного самовдосконалення,
зрештою, почуттям власної
професійної гідності, що і є
основою виважених, об’єктивних і
технічно мотивованих рішень.
