Час від часу в пресі
з’являються повідомлення про
трагічні наслідки експлуатації
несправних ліфтів. І як не прикро, з
кожним роком подібних ситуацій
виникає щораз більше. Бо ж не може
вічно бути надійним і безпечним
устаткування, термін експлуатації
якого лише 25 років. Це за умови, коли
вчасно здійснюватиметься технічне
обслуговування та ремонт.
Маловтішна ситуація, яка склалася з
безпечною експлуатацією ліфтового
господарства, спостерігається у
Волинській області. Тут
налічується 842 ліфти. Термін, після
якого потрібно проводити експертне
обстеження та капітальний ремонт,
відслужили 85 ліфтів. З них пройшов
цю процедуру тільки 61. Більшість
ліфтів зареєстровано в обласному
центрі.
Стан проведення діагностики та
ремонту ліфтового господарства у
Луцьку обговорювався у ході
зустрічі представників ДП
«Волинський експертно-технічний
центр» — начальника М. Міцури,
головного інженера В. Сидоренка та
технічного експерта з експертизи
ліфтів М. Ткачука з міським головою
Б. Шибою. Згідно з оприлюдненою
інформацією про проведення
експертних обстежень і відновлення
ліфтів упродовж 2003—2006 рр. цю роботу
виконано не в тих обсягах, що
передбачалися. Хоча щорічні плани
погоджувалися з
житлово-комунальною службою
міськвиконкому.
Обговорення шляхів вирішення даної
проблеми продовжилося в грудні
минулого року під час наради, в якій
взяли участь заступник міського
голови І. Корчук, начальник
Волинської ДІОП на виробництвах і
об’єктах підвищеної небезпеки Л.
Жолоб, головний державний
інспектор М. Шийко, представник ДП
«Волинський експертно-технічний
центр» М. Ткачук, директор СРБУ
«Волиньліфт» І. Завадський,
головний інженер — заступник
директора департаменту
житлово-комунального господарства
міста В. Козак. Порозуміння,
досягнуте між учасниками наради,
дало можливість передбачити в
бюджеті міста на 2007 р. значно більше
коштів на проведення експертних
обстежень та відновлення ліфтів
порівняно з попередніми роками. Про
реальний стан ліфтового
господарства у Луцьку розповів
технічний експерт з експертизи
ліфтів ДП «Волинський ЕТЦ» М.
Ткачук.
Проблема безпеки ліфтів з
відпрацьованим терміном
експлуатації для міста є дуже
актуальною. За результатами
експертних обстежень ліфти, що
перебували в аварійному стані, були
замінені новими, більш сучасними і
надійними. Вони змонтовані за
бюджетні кошти здебільшого у
лікувальних установах. У житловому
фонді почати оновлення ліфтових
кабін поки що немає можливості
через брак коштів. Однак після
експертних обстежень в окремих
випадках ці роботи проводяться.
Якщо говорити про стан наявних
диспетчерських систем, то вони
фактично навіть не діагностуються.
Знову ж таки через нестачу коштів.
Зокрема, система диспетчерського
контролю «Еталон-1» уже
відпрацювала встановлений термін.
Ще одна диспетчерська система, що
задіяна у 40-му кварталі міста, також
вичерпала свій ресурс. Постійні
виходи з ладу кабельних мереж
призводять до безконтрольності в
роботі ліфтів. У 55-му мікрорайоні,
де ведеться нове будівництво, ліфти
взагалі не обладнуються системами
диспетчеризації, а наявні працюють
у безконтрольному режимі.
Зневажання ними створює суттєві
незручності для мешканців
мікрорайону, призводить до
зволікання в роботі служб з
обслуговування та ремонту ліфтів,
врешті, до виведення їх з ладу. Тому
виправити ситуацію можна лише
належним фінансуванням технічної
експертизи та ремонтних робіт.
Незважаючи на те, що з лютого 2006 р.
було підвищено вартість послуг за
технічне обслуговування ліфтів, це
не вирішує проблему. Адже у
вартість робіт входить відновлення
ліфтів, їх поточний ремонт, а в разі
їх поломки — ремонт із заміною
деталей, вузлів, що здебільшого не
проводиться.
Стосовно забезпеченості технічним
персоналом організацій, що
обслуговують ліфти, то ситуація
складається не на користь
належного вирішення даної
проблеми. Адже нове
багатоповерхове будівництво в
обласному центрі зумовлює
збільшення кількості ліфтів. Це, у
свою чергу, збільшує навантаження
на кожного працюючого спеціаліста.
Обсяги робіт збільшуються за
рахунок погіршення якості
обслуговування ліфтів, що зумовлює
зниження рівня безпеки тих, хто
користується ліфтами. Не встигає
інколи електромеханік з ліфтів за
встановлений час виконати
передбачені інструкцією роботи, то
й підписує акт перевірки, не
усвідомлюючи наслідки ймовірних
несправностей, які можна було
завчасно виявити та
ліквідувати.
Зазвичай ліфт, що по суті
бездоглядно і цілодобово
експлуатується, через деякий час
стає непередбачуваним стосовно
технічного стану. Але якщо раніше
електромеханік був забезпечений
комплектами запасних частин і
вузлів залежно від кількості
обслуговуваних об’єктів, то зараз
на один ліфт у грошовому вимірі на
місяць виділяється аж... чотири
гривні (йдеться про затрати в
Луцьку). Але й ця мізерна сума
залежить від рівня сплати
населенням плати за комунальні
послуги. Що ж можна за ці кошти
придбати та встановити для
забезпечення роботи ліфта,
приміром, у дев’ятиповерховому
будинку?
Така ситуація ще років 20 тому була
неприпустимою. До того ж у той час
ліфтове господарство ще було у
значно кращому технічному стані, а
отже, надійніше в експлуатації.
Один із виходів з такої невтішної
ситуації бачиться у зменшенні
навантаження на електромеханіка з
ліфтів. За такої умови він матиме
можливість дотримуватися
технології та періодичності
обслуговування ліфтів. Отже, ми
матимемо фахівців належного
рівня.
На жаль, не просто привабити молодь
до роботи в ліфтовому господарстві.
Для цього, насамперед, треба мати
кваліфікаційний рівень принаймні
ІІ розряду, що набувається після
закінчення профтехучилища або
технікуму. Відтак майбутній
фахівець повинен пройти піврічне
стажування, освоїти тонкощі даної
професії. Але чи погодиться така
людина щодня долати марші висотних
будинків, працювати у засмічених
шахтах при зарплаті 400 грн.?
Зізнаймося, що такою платнею за
виконання цих відповідальних,
нелегких і в той же час невдячних
обов’язків молодих людей не
зацікавиш. Навіть якщо їм
доведеться в майбутньому
обслуговувати комп’ютерні системи
управління ліфтами. Адже навіть
некваліфікований вантажник
спроможний заробити значно більше.
Тому треба вживати якихось заходів,
щоб мешканці багатоповерхівок,
врешті, все населення не стали
заручниками теперішньої
безпорадності.
Вимога стосовно діагностики та
ремонту ліфта, який експлуатувався
25 років, звичайно, виправдана. У
Луцьку дотримання цієї вимоги
перебуває під особливим контролем
головного державного інспектора
Волинської ДІОП на виробництвах і
об’єктах підвищеної небезпеки М.
Шийка. На жаль, фінансування цих
робіт не встигає за темпами
зношення ліфтового господарства.
Тому радує те, що міський голова
пройнявся серйозністю проблеми й
під час зустрічі з представниками
експлуатаційних організацій
запевнив у виділенні коштів на її
поступове вирішення. Наприкінці 2006
р. були розроблені та затверджені
графіки екс- пертних обстежень та
відновлення ліфтів Луцька у 2007 р. А
це вселяє надію на покращання стану
безпеки ліфтового господартва
обласного центру Волині.
Р. ГНАТЮК (прес-служба
теруправління Держгірпромнагляду
по Волинській області та ДП
«Волинський ЕТЦ»)
На знімку:
технічний експерт М. Ткачук (з
папкою) перевіряє якість
ремонту
обладнання ліфта.
Фото С. ПОПОВИЧА
