«Дайте мені
точку опори, і я переверну світ», —
говорив Архімед. Останнім часом у
засобах масової інформації можна
прочитати рекламні оголошення
майже такого змісту: «завантажимо
будь-які вантажі...», «піднімемо все,
що необхідно, на будь-яку висоту...»,
«надаються послуги автокрана...» та
ін. Це добре, коли не існує проблеми
вирішити якесь виробниче питання
із застосуванням
вантажопідйомного механізму. Але
нерідко все це закінчується
трагедією.
Керівництво ТОВ «Електрім-2000», що в
м. Миколаєві, 27 березня 2007 р.
зателефонувало за номером,
надрукованим у газеті «Позвони», і
домовилося з приватним підприємцем
С. Сумаком про виконання краном
робіт з розвантаження металу та
розбирання естакади. Як і було
домовлено, в зазначений час прибув
автокран КС 55713-1 під керуванням С.
Сумака. Автокран не був
зареєстрований в органах
Держгірпромнагляду, С. Сумак
востаннє проходив перевірку знань
як кранівник ще в 1997 р. Напарник, з
яким приїхав підприємець, взагалі
не проходив будь-якого навчання.
Для виконання робіт було виділено
двох робітників ТОВ «Електрім-2000».
Для того, щоб зняти залізобетонну
плиту з естакади, необхідно було її
застропити та зрізати кріплення
від стіни та опор. Побачивши
небезпечність такого процесу,
кранівник та його напарник
відмовились виконувати цю роботу.
Тоді директор з капітального
будівництва ТОВ «Електрім-2000», який
керував роботою, доручив
підсобному робітникові товариства
В. Чаплигіну демонтувати плиту.
Після того, як В. Чаплигін зрізав
арматуру кріплення на колоні,
звільнена плита у зв’язку з
неправильним стропуванням почала
зміщуватись вниз і падати, при
цьому зачепила і звалила драбину,
на якій стояв В. Чаплигін. При
падінні потерпілий отримав перелом
правої ключиці, тяжкі травми основи
черепа, від яких через кілька днів
помер у лікарні.
За результатами розслідування
нещасного випадку було
встановлено, що причинами його
стали недосконалість
технологічного процесу, його
невідповідність вимогам безпеки;
залучення до роботи працівника не
за спеціальністю; порушення вимог
безпеки під час експлуатації
крана.
У поточному році цей нещасний
випадок зі смертельним наслідком
не перший у Миколаївській області
під час роботи із застосуванням
вантажопідіймального крана. На
жаль, вантажопідйомна техніка дуже
застаріла і через значну вартість
практично не поновлюється. З 2455
кранів, зареєстрованих в органах
державного нагляду, 1897 (або 77%)
відпрацювали нормативний термін
експлуатації, а 32 наявних баштових
та 140 портальних кранів повністю
вичерпали свій нормативний ресурс.
Зазвичай після проведення
необхідної експертизи робота
кранів подовжується ще на 1—2 роки,
але при цьому їхню експлуатацію
необхідно строго контролювати.
За 6 місяців 2007 р. інспектори
теруправління Держгірпромнагляду
по Миколаївській області провели 199
перевірок стану використання
вантажопідйомних механізмів. У
результаті було виявлено 838
порушень правил безпечної
експлуатації машин і механізмів,
призупинено роботу 385 кранів, на
відповідальних за утримання та
безпечну експлуатацію кранів
накладено 108 штрафів.
Якщо крани перебувають на балансі
спеціалізованого підприємства або
будівельної чи монтажної
організації, то тут в основному
виконують усі вимоги нормативних
документів. Значно більшу тривогу
викликає стан утримання та
експлуатації кранів, які
перебувають у власності громадян,
що займаються підприємницькою
діяльністю без створення юридичної
особи, і не використовують найману
працю. Згідно з існуючим
законодавством, обов’язки
працівників, які здійснюють нагляд
за утриманням та безпечною
експлуатацією кранів, може
виконувати ця особа, але за умови
проходження нею навчання та
перевірки знань правил безпеки. Всі
вантажопідіймальні крани
обов’язково підлягають технічному
опосвідченню: частковому — не
рідше одного разу на рік і повному
— не рідше одного разу на три роки.
Але як здійснювати належний
контроль за такими кранами, в яких
немає постійного місця зберігання,
які вільно переміщуються по
території області та за її межами?
Як правило, при випадковому
виявленні інспектором
Держгірпромнагляду експлуатації
такого крана з’ясовується, що
відсутні необхідні журнали, не
розробляються способи безпечного
стропування вантажів, не
складаються, у разі необхідності,
технологічні карти, проекти
ведення ремонтно-будівельних
робіт, допускається багато інших
порушень нормативних документів.
Ми категорично налаштовані на те,
щоб в інспекціях реєструвалися
лише крани, які взяті на баланс
спеціалізованими підприємствами.
Тільки там, де є працівники, які
відповідають за роботу небезпечних
механізмів, де перевіряється кожен
виїзд крана на роботу, можна
навести необхідний порядок.
Останнім часом теруправління
Держгірпромнагляду по
Миколаївській області домовилось з
Державтоінспекцією про реєстрацію
автокранів лише після проходження
кранівниками необхідного навчання
та перевірки знань з питань охорони
праці. Але і цього ще недостатньо.
Необхідно, щоб під час кожного
проходження техогляду
вантажопідіймального крана в ДАІ
обов’язково вимагали документи, що
підтверджують проведення повного
та часткового технічного
опосвідчення.
Начальник теруправління М.
Єропунов доручив нашій інспекції
створити робочу групу і провести
рейд-перевірку об’єктів Миколаєва,
де застосовуються
вантажопідіймальні крани. Перший
об’єкт, який відвідала група,—
будівництво дев’ятиповерхового
житлового будинку по проспекту
Героїв Сталінграда, 3. Замовником
будівництва є ЗАТ СФ
«Житлобудніка» (директор С.
Назаренко). Всі крани на об’єкті
(два баштових та два автомобільних)
належать ВАТ
«Миколаївбудмеханізація»
(директор П. Васильєв). Це
найпотужніша в Миколаєві
організація, яка спеціалізується
на наданні в оренду
вантажопідйомної, землерийної та
іншої техніки. Під час перебування
на об’єкті робоча група
спостерігала за процесом введення
в експлуатацію баштового крана.
Воно здійснювалося на підставі
рішення державної інспекції,
прийнятого після повного
технічного опосвідчення баштового
крана та висновку експертного
обстеження. Після проведення
необхідних випробувань інспектор
зробив відповідний запис у
паспорті крана. Після цього група
побувала на будівництві
мікрорайону «Сонячний», замовником
якого є ТОВ «НовобудМиколаїв», де
використовувалися баштовий та
автомобільний крани, власниками
яких є також ВАТ
«Миколаївбудмеханізація» та ТОВ
«Автопромсервіс» (директор Є.
Волошин). Під час перевірки
порушень правил не виявлено.
У ВАТ «Миколаївський завод
залізобетонних виробів» (голова
правління В. Кисличенко) всі
вантажопідіймальні крани,
електрообладнання, огорожі,
площадки та сходи,
вантажозахоплювальні пристрої,
підкранові колії та інше
обладнання були в ідеальному стані.
Працівники, робота яких пов’язана
з кранами, забезпечені засобами
індивідуального захисту. Всі
інструкції розроблені, є необхідні
журнали.
Отже, можна сказати, що результати
проведеного рейду-перевірки
підтвердили нашу позицію: на
підприємствах, де на належному
рівні функціонує СУОП, додержують
вимог Правил будови і безпечної
експлуатації вантажопідіймальних
кранів. І, звичайно, там відсутні
нещасні випадки, подібні до того,
який стався в ТОВ «Електрім-2000».
В. БОНДАРЄВ, начальник ДІОП в
металургії, машинобудуванні,
енергетиці, будівництві та
котлонагляду теруправління
Держгірпромнагляду по
Миколаївській області
