Вдосконалювати державний нагляд

На розширеному засіданні колегії Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, яке відбулося 2 лютого, підбито підсумки роботи органів державного нагляду за 2006 рік, проаналізовано стан промислової безпеки та охорони праці в Україні, визначено пріоритетні напрями діяльності Держгірпромнагляду на поточний рік.
Засідання колегії збіглося у часі із закінченням процедури утворення Держгірпромнагляду як центрального органу виконавчої влади. Відновлення Комітету стало одним із перших кроків Кабінету Міністрів України в 2006 р. і зумовлене необхідністю стабільного та результативного функціонування наглядового відомства, що на високому професійному рівні ставить жорсткі вимоги не тільки щодо модернізації виробництва, а й повного виконання програм з промислової безпеки.

Засідання колегії відкрив Голова Держгірпромнагляду С. Сторчак. У ньому взяли участь народні депутати України, представники Секретаріату Кабінету Міністрів України, керівники центральних органів виконавчої влади, представники Генпрокуратури, профспілкових організацій, Конфедерації роботодавців України, начальники теруправлінь, гірничих округів, експертно-технічних центрів, директори Національного НДІ охорони праці, Головного навчально-методичного центру, керівники прес-служб теруправлінь, начальники управлінь і відділів Комітету, представники засобів масової інформації.
З доповіддю «Про підсумки роботи Держгірпромнагляду за 2006 рік та завдання щодо подальшого вдосконалення наглядової діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці» виступив перший заступник Голови Комітету Г. Суслов. Доповідач наголосив — аналіз стану промислової безпеки підтвердив, що в Україні триває тенденція до зниження рівня виробничого травматизму. І це тоді, коли зберігається тенденція до зростання у країні внутрішнього валового продукту.
За зростання економічної активності в країні впродовж 2006 р. на 7% рівень загального травматизму знижено майже на 9%. Під час виконання трудових обов’язків загинуло 1077 осіб, що на 1% менше, ніж у 2005 р.
Зниження рівня смертельного травматизму відбулося на підприємствах гірничорудної та нерудної промисловості — на 33%, нафтогазовидобування — на 66%, агропромислового комплексу — на 16%, машинобудування — на 9%.
Водночас на 8% зріс рівень смертельного травматизму у вугільній промисловості, на 17% — у будівництві, на 10% — у соціально-культурній сфері, в енергетиці — на 19%, на підприємствах житлово-комунального господарства — на 6%, більше ніж удвічі — у газовій промисловості.
Більше половини нещасних випадків на виробництві припадає на індустріальні регіони — Донецьку, Луганську, Дніпропетровську та Київську області.
З метою запобігання виробничому травматизму та для підвищення рівня промислової безпеки органами Держгірпромнагляду впродовж року проведено понад 207 тис. оперативних обстежень підприємств. Через загрозу травмувань працівників державні інспектори призупиняли експлуатацію та виконання робіт майже на 253 тис. об’єктів. До адміністративної відповідальності притягнено понад 94 тис. працівників, з них більше 20 тис. — керівники підприємств. Сума штрафів сягнула майже 7,3 млн. грн.
Одним із головних пріоритетів державного нагляду був і залишається стан безпеки у вугільній галузі, особливо на підприємствах недержавної форми власності, бо саме там зберігається тенденція зростання травматизму. Взагалі на вугільних підприємствах у 2006 р. травмовано майже 7 тис. працівників, у тому числі 168 — смертельно. 26 шахтарів померли від серцево-судинних захворювань (17,5% від усіх смертельних нещасних випадків, що сталися на підземних роботах). Рівень смертельного травматизму у вугільній галузі становить 15,6% від усіх смертельних нещасних випадків, які сталися в усіх галузях суспільного виробництва.
Зростання рівня смертельного травматизму зумовлено незадовільним станом промислової безпеки на підприємствах недержавної форми власності та на центральних збагачувальних фабриках. На шахтах і підприємствах, що не входять до сфери управління Мінвуглепрому, з недержавною формою власності у 2006 р. сталося 41,7% нещасних смертельних випадків (70 із 168).
к свідчить аналіз виробничого травматизму, основними причинами його високого рівня на більшості підприємств вугільної промисловості залишаються:
незадовільний рівень виробничої і трудової дисципліни працівників, низька культура виробництва, відсутність належного контролю з боку інженерно-технічних працівників за дотриманням паспортів кріплення і технологічних паспортів ведення робіт згідно з вимогами нормативних актів з промислової безпеки;
низький рівень підготовки спеціалістів і керівників, велика плинність кадрів, часта зміна керівництва шахт і дільниць, несвоєчасне та неякісне їх навчання;
порушення правил експлуатації шахтного конвеєрного та локомотивного транспорту, гірничого та електромеханічного обладнання;
несвоєчасне або формальне проведення медичних оглядів та профдобору працівників;
низька ефективність функціонування на шахтах системи управління охороною праці та нарядної системи тощо.
Основними напрямами наглядової діяльності у вугільній галузі, окрім подолання вказаних причин, залишаються посилення нагляду за дотриманням стану провітрювання та пилогазового режиму, впровадження широкомасштабної комплексної дегазації вугільних пластів, вдосконалення форм і методів організації державного нагляду на підприємствах недержавної форми власності та інші.
На підприємствах гірничорудної та нерудної промисловості виробничий травматизм зі смертельними наслідками знизився порівняно з 2005 р. на 34%. Основними причинами нещасних випадків були численні грубі порушення правил безпеки безпосередньо виконавцями робіт; незадовільний технічний стан машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; незадовільна робота керівників і посадових осіб щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці.
Планами на 2007 р. передбачається посилення контролю за виконанням підприємствами проектів та планів розвитку гірничих робіт, виконанням планів технічного переоснащення виробництва, розробка та впровадження нормативно-правових актів до Закону «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення»; створення та організація роботи Міжвідомчої ради з вибухової справи.
Відповідного реагування наглядових органів потребує ситуація, яка склалася у будівельній галузі через значне збільшення обсягів робіт. Рівень виробничого травматизму в галузі минулого року майже досяг його рівня на шахтах. Перевірки засвідчили, що понад 290 будівельних підприємств проводили роботи, не маючи дозволів органів Держгірпромнагляду на початок виконання робіт підвищеної небезпеки, 230 організацій працювали без проекту виконання робіт. Більшість керівників та працівники робітничих професій не мають відповідної професійної підготовки і не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці, відповідних інструктажів, стажування на робочих місцях і попереднього медогляду. Тому одним із кроків Держгірпромнагляду буде удосконалення такої форми контролю, як «Будівельний патруль», але із залученням правоохоронних органів.
Окресливши завдання, які стоять перед теруправліннями щодо посилення нагляду в інших галузях промисловості, в агропромисловому комплексі, на транспорті, об’єктах котлонагляду, доповідач підкреслив, що на сьогодні одне з найважливіших питань — це удосконалення і розвиток комплексного управління охороною праці. Ця функція державного нагляду розвивалася останніми роками на неналежному рівні.
Одним із важливих завдань є переорієнтація виконавчих органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виконання своєї основної функції, визначеної Законом,— профілактику нещасних випадків на виробництві.
З метою забезпечення ефективної технічної підтримки державного нагляду необхідно реформувати систему експертно-технічних центрів, спрямувати розвиток послуг, що надаються, на виконання їх основної функції.
Національний НДІ промислової безпеки та охорони праці повинен бути флагманом у розробці методологічної основи діяльності системи державного нагляду, напрацюванні нових форм і методів профілактичних заходів та технічних засобів для запобігання аваріям і нещасним випадкам на виробництві.
Доповідач нагадав, що цього року 28 квітня вся країна буде відзначати Всесвітній день охорони праці. Основна його мета — привернути увагу суспільства, органів державної влади, підприємств, громадських організацій до забезпечення належних умов праці громадян. І чим масовішим буде проведення цього заходу, тим більшим буде вплив на свідомість роботодавців і працівників.
Про діяльність органів Держгірпромнагляду з охорони надр детально розповів у своєму виступі начальник управління державного нагляду за охороною надр, геолого-маркшейдерськими роботами і переробкою корисних копалин Комітету М. Капланець.
Проведені у 2006 р. перевірки стану додержання законодавства про охорону надр і промислової безпеки на підприємствах соляної, гірничорудної, нафтогазової, вугільної промисловості, під час розробки родовищ мінеральних та прісних вод виявили численні порушення законодавства і нормативно-правових актів.
Викликає занепокоєння використання гідромінеральних ресурсів. Багато вітчизняних оздоровниць працюють із застосуванням місцевих мінеральних вод, але їх робота через незадовільне оформлення дозвільних документів на користування надрами може бути припинена.
Одними з першочергових напрямів роботи наглядових органів у поточному році є такі: удосконалення форм і методів наглядової діяльності за охороною надр і промисловою безпекою у нафтогазовидобувній промисловості та геологорозвідці; посилення нагляду за наявністю дозвільної документації щодо користування надрами, якістю проектної документації та дотриманням проектних рішень; перевірки стану геолого-маркшейдерського забезпечення ведення гірничих робіт на підприємствах нерудної промисловості; контроль за повнішим вилученням корисних копалин та поліпшенням якості кінцевої продукції під час переробки мінеральної сировини та інші.
Рішенням колегії Держгірпромнагляду начальникам управлінь і відділів Комітету, начальникам теруправлінь запропоновано здійснити низку організаційних заходів для подальшого вдосконалення та посилення ефективності державного нагляду за створенням та дотриманням безпечних і нешкідливих умов праці в усіх галузях економіки, комплексного управління промисловою безпекою та охороною праці. Перспективне завдання, яке ставлять перед собою працівники Держгірпромнагляду,— це доведення рівня виробничого травматизму в Україні до рівня у розвинених країнах світу.
На засіданні колегії також було розглянуто результати перевірки Генпрокуратурою України діяльності структурних підрозділів Держгірпромнагляду. Прийнято відповідне рішення щодо усунення виявлених перевіркою зауважень і недоліків в організації та здійсненні державного нагляду в системі Держгірпромнагляду.
В рамках проведення засідання колегії відбулася прес-конференція Голови Держгірпромнагляду С. Сторчака з представниками засобів масової інформації, під час якої Голова Комітету відповів на численні запитання стосовно діяльності органів державного нагляду, вирішення окремих питань охорони праці та профілактики виробничого травматизму.