Медичні огляди — дієвий інструмент збереження здоров’я працюючих

Основні функції, за допомогою яких роботодавець реалізує виконання Порядку, можна згрупувати в чотири основні блоки (мал. 3).
Перший блок. Організація лабораторних досліджень умов праці та визначення категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду.
Кожна галузь виробництва має специфіку, пов’язану з факторами професійного ризику, і тому існують підприємства і виробництва, де умови праці працівників є найбільш небезпечними.
Це в першу чергу вугільна промисловість, серед працівників якої виявляють найбільшу кількість професійних хворих (2006 р. — 77,9%), металургійна (6,9%), машинобудівна (4,6%) галузі. Хоча рівень професійної захворюваності в агропромисловому комплексі, будівництві, хімічній промисловості зменшується (0,3—1,7%), умови праці тут залишаються незадовільними або навіть погіршуються. За даними Державного комітету статистики, в країні на початок 2007 р. майже 1427 тис. працюючих, або 12% від загальної кількості працівників, працювали в умовах, що не відповідали санітарним нормам.
Викликає занепокоєння забезпечення соціальних гарантій на підприємствах недержавного сектора економіки. Формується новий прошарок роботодавців, бізнес яких базується на приватній власності (мал. 4). Намагаючись отримати прибуток з найменшими витратами та користуючись напруженістю на ринку праці, деякі з них використовують працю найманих працівників без дотримання вимог санітарних норм та усвідомлення важливості збереження здоров’я працівників, а це в свою чергу значно збільшує ймовірність виникнення професійних захворювань .
Низький рівень виробничої та технологічної дисципліни, незацікавленість суб’єктів господарювання у створенні безпечних і нешкідливих умов праці, відсутність механізму встановлення знижок чи надбавок до розмірів страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання залежно від стану умов праці призводять до того, що сьогодні менш за все роботодавці реалізують такі функції, як визначення небезпечних факторів та оцінка ризику виникнення профзахворювань. Тому першочергове значення має ідентифікація небезпек, які можуть створюватися на робочому місці. Ідентифікація передбачає визначення шкідливих виробничих факторів і трудового процесу, обставини, які можуть призвести до професійних і виробничо зумовлених захворювань, аналіз причин професійних захворювань, які сталися раніше, та/або погіршення стану здоров’я працівників. З цією метою роботодавець повинен організувати лабораторні дослідження умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу і подати ці дані відповідній санітарно-епідеміологічній станції.
Щорічно за заявкою роботодавця (його представника) за участю представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи заклади державної санітарно-епідеміологічної служби визначають категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, та до 1 грудня складають Акт визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду.
Другий блок. Інформування працівників про умови праці.
Право бути поінформованим про ризики, що загрожують на робочому місці, гарантовано працівнику законом. Приблизно 41% європейців вважають, що вони добре поінформовані про ризики на робочому місці (мал. 5). Майже в усіх галузях економічної діяльності ті, хто добре поінформовані про ризики на робочому місці, частіше користуються засобами захисту, ніж ті працівники, які недостатньо поінформовані.
Тому під час укладання трудового договору роботодавець повинен поінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунено, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.
Третій блок. Організаційні заходи.
Цілий ряд дій пов’язаний з організацією роботи щодо проведення медичних оглядів. Зокрема, для проведення попереднього (періодичних) медичного огляду працівників роботодавець повинен укласти або вчасно поновити договір з ЛПЗ та надати йому список працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду. При укладанні договору визначаються строки, необхідні для проведення медоглядів, порядок інформування роботодавця про явку працівника на медогляд. Це необхідно роботодавцю для того, щоб у разі, якщо працівник не з’явився з особистої провини на медогляд, він повинен прийняти рішення про відсторонення працівника від роботи.
На підставі Акта визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, роботодавець складає протягом місяця у чотирьох примірниках поіменні списки працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам, на паперовому та електронному носіях, узгоджує їх у санітарно-епідеміологічній станції. Один примірник списку залишається на підприємстві (у відповідальної за організацію медогляду посадової особи), другий надсилається до ЛПЗ, третій — до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, четвертий — до робочого органу виконавчої дирекції Фонду.
Забезпечивши своєчасну та організовану явку працівників на медичні огляди та обстеження, затвердивши розпорядження (наказ) про направлення їх на медичний огляд, визначивши відповідальних осіб, роботодавець має можливість контролювати проведення цих оглядів і знати, з чиєї провини працівник своєчасно не пройшов медичний огляд — особисто його, працівника чи лікувально-профілактичного закладу. Провина роботодавця може бути у несвоєчасній видачі працівникам направлення на медичний огляд чи працівник не був звільнений від виконання трудових обов’язків, або через несвоєчасно перераховані кошти за проведення медогляду. Роботодавець зберігає за працівником на період проходження медогляду місце роботи (посаду) і середній заробіток, за результатами медичного огляду інформує працівника про можливість (неможливість) продовжувати роботу за професією.
Результати медогляду заносяться до Картки працівника, яка містить конфіденційну інформацію, зберігається у медичного працівника або, за його відсутності, у відділі кадрів підприємства (за останнім місцем роботи) протягом трудової діяльності працівника, надається комісії під час проведення медичних оглядів. У разі зміни місця роботи Картка працівника разом з трудовою книжкою видається працівникові під розписку для пред’явлення на новому місці роботи. Кожна сторінка Картки працівника завіряється печаткою відділу кадрів підприємства. Копія Картки зберігається на підприємстві (за основним місцем роботи) протягом 15 років після звільнення працівника.
Якщо після закінчення визначеного терміну працівник не пройшов медичний огляд, роботодавець повинен відсторонити його від роботи та не допустити до роботи працівника, якому за медичним висновком така робота протипоказана за станом здоров’я. Роботодавець має право в установленому законодавством порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності та відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.
Четвертий блок. Здійснення контролю за проведенням медичних оглядів та відповідних оздоровчих заходів заключного акта медичних оглядів.
В акті передбачено визначення та послідовність дій на підприємстві щодо контролю за проведенням медичних оглядів та виконання оздоровчих заходів. Координація дій здійснюється службою охорони праці. Контроль з боку роботодавця є дуже важливою функцією, без якої медогляд не може бути ефективним. Ця система може будуватися по-різному, але головне — це об’єднати зусилля різних структур і відповідальних осіб щодо реалізації оздоровчих заходів, оцінки їх результативності.
Комплекс оздоровчих заходів повинен розпочинатися з профілактичних заходів. Насамперед, необхідно поліпшити умови праці на робочих місцях, у працівників яких виявлено погіршення стану здоров’я. Важливим етапом у відновленні здоров’я є медична реабілітація, яка має на меті покращити функціональний стан організму, профілактику рецидивів захворювань та їх прогресування. Після проведення медичної реабілітації хворого необхідно раціонально працевлаштувати. Якщо за станом здоров’я робітникові протипоказана робота у попередніх умовах, його необхідно працевлаштувати на постійне місце роботи, де б не було контактів з шкідливими професійними факторами.
Порядок передбачає також активне залучення працівника до процесу проведення медичних оглядів і збереження свого здоров’я. Встановлено, що через побоювання втрати роботи знижується кількість звернень працівників за медичною допомогою, що призводить до встановлення професійних захворювань на пізніх стадіях розвитку. Тому Порядком передбачені більш чіткі позиції по відношенню до працівника, який для проходження медичного огляду повинен пред’явити комісії паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, а в Картці працівника, який підлягає попередньому (періодичним) медичному огляду, повинен власноручним підписом підтвердити наявність або відсутність скарг на стан здоров’я на момент обстеження. Працівникові не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров’я.
Важливим моментом є мотивація працівників на одужання. Якщо хворому «вигідніше хворіти», реабілітація буде ускладнена або взагалі неможлива. Велике значення має і ставлення колективу до проведення медичних оглядів на підприємстві, яке впливає на поведінку кожного працівника і на його ставлення до особистої безпеки і стану здоров’я.
Таким чином, впровадження нового Порядку дасть можливість запровадити комплексний підхід та об’єднати зусилля соціальних партнерів щодо мінімізації професійних ризиків, збереження трудового потенціалу країни, забезпечить необхідний рівень конкурентоспроможності продукції підприємств на міжнародному та внутрішньому ринках.

* * *
Продуктивній роботі над розробкою нового Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій сприяло залучення державних структур, неурядових організацій, обговорення і узгодження принципових позицій. Хочемо подякувати всім тим, хто брав участь у підготовці основних засад нового Порядку. Ми щиро вдячні представникам Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, міністерств юстиції, вугільної промисловості, палива та енергетики, промислової політики, транспорту та зв’язку, праці та соціальної політики, з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Федерації профспілок України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України. Сподіваємось, що головна мета — як краще збалансувати інтереси роботодавця, працівника, закладів охорони здоров’я, підвищити відповідальність роботодавців та працівників за збереження здоров’я під час впровадження нового документа буде досягнута.