Б. Галушко в
органах державного нагляду за
охороною праці та промисловою
безпекою — людина не нова. На
посаді начальника теруправління
Держгірпромнагляду по Полтавській
області перебуває більше
року.
У розмові з ним
наш власний кореспондент Леонід
БЕЗУГЛИЙ з’ясовував, як на
Полтавщині втілюється державна
політика в галузі охорони
праці.
— Борисе Павловичу, щоденно увага працівників теруправління прикута до десятків проблем. Але які з них Ви виділяєте як найважливіші?
— Наскрізна проблема, яка
віддзеркалює стурбованість
Державного комітету України з
промислової безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду,— ставлення
роботодавця до питань охорони
праці. Це є основа, це є корінь, з
якого проростають щорічні
статистичні дані травматизму на
виробництві. На жаль, ці дані —
невтішні. Коли починаєш
аналізувати те, що відбулося, бачиш:
у більшості випадків біди могло не
статися. Я нижче зупинюся на
проблемах підприємств, де до
виробництва залучена невелика
кількість людей. А ось як бути з
підприємствами, де задіяно сотні
людей? Там, нехай не часто, як
хотілося б, але буває інспектор з
нагляду за охороною праці, там діє
СУОП, є навчений контингент
керівників і робітників. Однак
початок 2007 р. приніс непоправні
біди. Загинули робітники на
державному підприємстві «Кварц», у
ТОВ «Нерудбудматеріали». У першому
випадку черговий електрослюсар,
який перебував на опорі
електропередачі, впав з нею на
40-метрову глибину в кар’єр. У
другому — двоє робітників, котрі
обслуговували ківш екскаватора,
упали з робочою платформою
автопідйомника, отримавши травми,
один з них — смертельну.
— І спричинили їх так звані
організаційні причини?
— На перший погляд — так. Абсолютно
незаперечно! Але йдемо далі: хто ж
їх, ці організаційні причини,
створив — свідомо чи несвідомо? В
процесі розслідування нещасних
випадків ми придивилися ближче до
керівників служб охорони праці тих
підприємств, а також до фахового
рівня керівників середньої ланки. І
з’ясувалося, що охороною праці
займаються люди, яким або дали
«допрацювати», або вони не змогли
зарекомендувати себе на попередній
посаді. Але ж самі вони цих посад не
займають. Коли керівник запрошує на
роботу, вибачте, нездару, невдаху
або людину, котра не знає цієї
справи, як за таких обставин
забезпечувати реалізацію
проголошеної Комітетом концепції
на взаємодію інспекторського
складу і персоналу відповідних
служб на підприємствах? Адже (чого
гріха таїти!) справу ми дійсно мали
з посадовими особами, котрі не
розуміли своїх обов’язків. Це
парадокс, але факт. Тому вийшли на
пряму розмову з керівниками
підприємств Г. Федотовим і П.
Горбом: «Потрібні серйозні кадрові
зміни!» І переконували у цьому не
силою емоційних виразів. Коли
трапляється нещастя, то завжди
знаходяться гроші на лікування
потерпілих, всіляку матеріальну
допомогу тощо. Чи не краще ці немалі
суми витратити на профілактику —
якісне навчання, обмін досвідом, на
покращання побутових умов,
придбання ЗІЗ? Тим більше, що маємо
наочний приклад такого підходу на
державному підприємстві
«Управління промислових
підприємств «Укрзалізниці»
«Крюківське кар’єроуправління». І
там директор А. Ромашко — людина
відкрита, готова поділитися
досвідом. На підприємстві
впроваджено сучасні стандарти
управління, надійно діє система
нарядів-допусків на виконання
робіт підвищеної небезпеки,
триступінчаста система
адміністративно-громадського
контролю за станом охорони праці.
— Але ж навіть на
рекомендації і поради фахівців, не
секрет, реакція буває різною…
— У згаданих випадках керівники
дійсно підтвердили, що без
взаємодії з теруправлінням
Держгірпромнагляду руху вперед не
буде. І перетворення там сталися, як
кажуть, на очах. Скажімо, на тому ж
«Кварці» люди мають прекрасні
побутові умови. У приміщеннях
виконано євроремонт, діють
роздягальні, їдальня, душові.
Хороший медичний центр. У ВАТ
«Нерудбудматеріали» охороною
праці займаються нові люди —
фахівці справи. Вже розроблено і
затверджено нове положення про
службу охорони праці, колективний
договір. Для 554 осіб, які беруть
участь у виробничому процесі (з них
95 — жінки, 22 — інваліди), придбано
всі необхідні засоби захисту.
Електромонтери використовують
автопідйомник. Лише у першому
півріччі 2007 р. на заходи з охорони
праці у товаристві витрачено 183 тис.
грн. (протягом 2006 р. — всього 250 тис.
грн.). Посилено дисципліну праці.
Власники підприємства вклали у
модернізацію виробництва 15 млн.
грн. А це виправданий шлях до
покращання умов праці.
Зрозуміло, що саме на таку
співпрацю виробничників і
державних інспекторів ми
розраховуємо. І орієнтуємося. Але,
звичайно, щоб поштовхом до цього не
ставали нещасні випадки.
Я переконаний, що не лише нам, але й
колегам з інших областей чудово
працюється з людьми, які дивляться
вперед. На Полтавщині саме такі
керівники очолюють ВАТ
«Кременчуцький колісний завод»,
«Кременчуцьке автоскладальне
підприємство».
— Проте на цьому
фоні є й інший рівень підприємств.
Гірший. Там що, просто ігнорують
сучасні вимоги до охорони
праці?
— Я так категорично питання не
ставив би. Але, безумовно, подібне
трапляється. Аби зупинити хвилю
смертельного травматизму на
підприємствах нерудної
промисловості, ми, орієнтуючись на
вимоги Комітету, ввели там
особливий режим нагляду за станом
охорони праці. Інспекторському
складу довелося змінити графіки
відпусток, ущільнити робочий час. У
липні—серпні ми провели
комплексні перевірки не лише на вже
згаданих підприємствах нерудної
промисловості, а й на державному
підприємстві «Управління
промислових підприємств
«Укрзалізниці» «Редутське
кар’єроуправління», ТОВ «Діорит»,
ВАТ «Рижівський гранітний
кар’єр». В актах перевірок уже
вкотре доводиться вказувати, що
складений на підприємствах перелік
робіт підвищеної небезпеки не
відповідає вимогам діючих
нормативно-правових актів з
охорони праці. Журнали реєстрації
інструктажів з питань охорони
праці у підрозділах ведуться з
порушеннями, служба охорони праці
не використовує надані права щодо
призупинення роботи виробництв,
ділянок, машин, механізмів,
обладнання, які створюють загрозу
життю чи здоров’ю працюючих тощо.
Чому замість того, аби
контролювати, як додержуються
положення Закону «Про охорону
праці», зокрема ст. 13, ми змушені
підміняти інженера з охорони праці
підприємства? Нераціонально і
невиправдано! Та коли вже справа до
цього дійшла, тоді іншого шляху, як
робити висновки, не залишається.
Тому за поданням керівництва
теруправління в. о. начальника
гірничого цеху ТОВ
«Нерудбудматеріали» І. Титаренка
звільнено з підприємства, в. о.
механіка цього ж підрозділу М.
Церковного звільнено з займаної
посади. Покарано також кількох
інших працівників.
Складається враження, що на самих
підприємствах у людей, наділених
серйозними повноваженнями, не
вистачає послідовності та
твердості у прийнятті рішень, аби
все поставити на свої місця.
— Ви про ту ж
таки нерудну галузь?
— Та не тільки. Є ще
агропромисловий комплекс. І є такі
відомі райони нашої області, як
Карлівський, Кобеляцький,
Хорольський, де маємо дуже високий
рівень травматизму. Там
заплановано і проводяться
комплексні перевірки стану охорони
праці. Задіюємо у цій роботі кращі
сили. Але якщо питання вирішувати
тільки шляхом складання актів
перевірки, адміністративних
покарань — просто будемо тупцювати
на місці. А ми повинні бути
упевненими, мати, якщо хочете,
гарантії, що сільгосппідприємство
реформується не лише структурно і
чисельно. Сьогодні виходимо на
рівень такої співпраці:
теруправління —
райдержадміністрація, районна, а
також селищна та сільські ради. І
справа не лише у присутності на їх
територіях маси дрібних
господарств. Зараз маємо
величезний обсяг робіт з
газифікації. До того ж усі
комунальні підприємства
перебувають у підпорядкуванні
місцевих рад. Всі ці дитсадки,
бібліотеки, будинки культури
газифіковані. А відповідальних за
це складне і небезпечне
господарство немає. Тому працюємо з
керівниками органів влади усіх
рівнів: «Потрібна людина, яка б
займалася цим питанням». На жаль,
дуже часто доводиться чути у
відповідь: «Немає коштів,
фінансування — обмежене!» І,
звичайно ж, виходимо з проблемою на
рівень облдержадміністрації, де
послідовно співпрацюємо з обласною
радою з питань безпечної
життєдіяльності населення.
Сьогодні надзвичайно важливим є
завдання: поновити розірваний
ланцюжок — утворити посаду
спеціаліста з охорони праці на
рівні райдержадміністрації.
Оскільки у перших осіб району справ
— безмежна кількість, і до охорони
праці руки, як правило, не доходять.
І перша особа району з цього
приводу навіть не отримує бодай
приблизної інформації. Ми ж
сподіваємося в цьому плані на
розуміння проблеми та підтримку з
боку обласної влади. А це —
серйозний крок до її вирішення!
Фото Л. БЕЗУГЛОГО
