На жаль, набагато частіше, ніж
того хотілося б, ми чуємо про різні
надзвичайні події, великі
техногенні аварії. Крім людських
жертв і матеріальних збитків, дуже
відчутна шкода завдається при
цьому екології, фізичному і
моральному здоров’ю громадян.
Тому цілком природно, що в державі,
в суспільстві має зростати
безпосередня зацікавленість у
зниженні ймовірності виникнення
різних техногенних аварій, пожеж,
екологічних нещасть, травмування
людей. Досягнення цієї мети є
актуальним і складним завданням у
першу чергу для контролюючих і
наглядових органів. Про те, які
конкретні заходи вживаються щодо
запобігання аварійним ситуаціям на
виробництві під час поводження з
небезпечними хімічними речовинами,
нашому власному кореспондентові
Вадиму КОБЦЮ розповів заступник
начальника теруправління
Держгірпромнагляду по
Чернігівській області А. Дубров.
Сьогодні на території Чернігівщини
суб’єктами господарської
діяльності експлуатується близько
400 потенційно небезпечних
об’єктів, у тому числі 210 об’єктів 1
і 2 класів небезпеки. У переважній
більшості власники цих об’єктів
виконують постанову Кабінету
Міністрів «Про ідентифікацію і
декларування безпеки об’єктів
підвищеної небезпеки», проводять
процедури ідентифікації і
декларування потенційно
небезпечного устаткування,
страхування громадянської
відповідальності.
Питанням безпечної експлуатації
об’єктів підвищеної небезпеки,
безпечного поводження зі
шкідливими й отруйними хімічними
речовинами в теруправлінні завжди
приділялася підвищена увага. Так, у
I півріччі 2007 р. інспектори
перевірили стан техногенної та
екологічної безпеки на об’єктах,
що застосовують у технологічних
процесах небезпечні хімічні
речовини, зокрема аміак. Перевірки
показали, що не всі роботодавці
додержують вимог безпеки під час
проведення ремонтів, експлуатації
аміачно-холодильних установок
(АХУ). Підтвердження сказаному —
викид парів аміаку, що стався 15
червня у ВАТ «Чернігівський
молочний комбінат».
Розслідуванням і спеціальною
експертизою було встановлено, що
головною причиною викиду аміаку в
компресорному цеху стали порушення
під час проведення технічного
обслуговування і ремонту
компресорного устаткування.
Зокрема, технічною експертизою
було визначено, що в аміачному
компресорі NF-811 через неякісний
ремонт, а саме — через встановлення
матеріалів (ущільнювальних
паронітових прокладок), що не
відповідали вимогам сертифікатів,
зруйнувалися ущільнювальні
прокладки в циліндрах компресора.
Добре, що на момент аварії до
компресора підійшов сам
безпосередній винуватець неякісно
проведеного ремонту — начальник
компресорного цеху В. Двойжон.
Почувши нехарактерний звук у
роботі устаткування, побачивши
викид парів аміаку (сирена
аварійної сигналізації спрацювала
трохи пізніше), він зумів
оперативно зреагувати: відключив
електропостачання цеху, перекрив
подачу зрідженого аміаку на
регулювальну станцію, включив
аварійну вентиляцію та почав
провітрювати приміщення
компресорної.
На підприємство оперативно був
викликаний загін рятувальників
МНС, які евакуювали людей з цехів
виробництва, вжили заходів щодо
остаточного усунення отруйних
парів з приміщень.
Словом, цього разу обійшлося. Але ж
усе могло бути і по-іншому. Важко
уявити, що могло б статися, якби
недбайливий керівник забарився.
Самого тільки запасу аміаку на
підприємстві близько 4,5 т.
Звичайно, інспектори в ході
розслідування заборонили
експлуатацію несправного
аміачного компресора. Були
притягнені до адміністративної
відповідальності голова правління
ВАТ «Чернігівський молочний
комбінат» А. Цвєткова, головний
інженер О. Новиков, головний
механік М. Фаб’янчук, начальник
компресорного цеху В. Двойжон.
Першому керівникові підприємства
видано припис на усунення порушень
і недоліків.
Зрозуміло, надзвичайна подія на
комбінаті в обласному центрі
потребувала активізації зусиль
співробітників теруправління щодо
недопущення подібних випадків на
інших підприємствах, де
експлуатуються АХУ. Зокрема,
керівникам усіх підприємств, де
використовуються такі установки (а
таких в області понад 30), були
надіслані листи з вимогою створити
відповідні комісії з перевірки
стану безпеки обладнання.
Сьогодні на підприємствах наказами
призначено комісії. Деякі встигли
відзвітувати про зроблену роботу з
усунення порушень. Паралельно з цим
інспектори державної інспекції
промислової безпеки та охорони
праці на виробництвах підвищеної
небезпеки здійснюють перевірку
вірогідності наданих даних,
провели цільові перевірки
підприємств щодо додержання діючих
вимог безпеки під час експлуатації
АХУ.
На жаль, доводиться зазначити, що і
зараз далеко не всі роботодавці
додержують вимог чинного
законодавства про охорону праці.
Найбільше тривожить, що на окремих
переробних підприємствах відсутня
документація щодо порядку
проведення ремонту аміачних
компресорів і експлуатаційні
документи. Головний інженер
Корюківської філії ТОВ
«Полісся-молоко» В. Аухилик,
відповідальний за безпечну
експлуатацію АХУ, не пройшов
навчання і перевірку знань з питань
охорони праці.
На цьому підприємстві, а також у ТОВ
«Козелецький маслозавод» не
проведено перевірку запобіжних
клапанів компресорів. У машинних
залах обох підприємств не вивішено
графіки ППР. Не подбали посадові
особи вказаних підприємств і про
сертифіковані матеріали
(ущільнювальні прокладки),
щоквартальні аварійні тренування з
обслуговуючим персоналом, про
узгодження ПЛАСів в органах
Держгірпромнагляду.
Прострочено термін дії ПЛАСів у ЗАТ
«Городнянський маслозавод»,
«Куликівське молоко». Не проведено
моніторинг робіт, визначених у
Переліку робіт підвищеної
небезпеки, мають прострочені
дозволи на початок робіт у ТОВ
«Придеснянський» (м. Мена), ТОВ
«Козелецький маслозавод», ЗАТ
«Куликівське молоко», Корюківській
філії ТОВ «Полісся-молоко».
Більшість перших керівників і
посадових осіб, відповідальних за
безпечну експлуатацію АХУ
перерахованих вище підприємств,
були оштрафовані.
Серйозну стурбованість викликають
питання, пов’язані з
транспортуванням і застосуванням
хлору. Чотири великих підприємства
регіону використовують цю
небезпечну речовину у великих
обсягах. Під час перевірок у них
також було виявлено серйозні
порушення. Так, КП
«Чернігівводоканал» і КП
«Ніжинське управління
водопровідно-каналізаційного
господарства» не одержали на
момент перевірки дозволів на
виконання робіт підвищеної
небезпеки, обидва підприємства
мають прострочені ПЛАСи, персонал
вчасно не забезпечується
спецодягом, промисловими
протигазами для захисту органів
дихання.
Використання природного і
зрідженого газу на підприємствах і
в побуті — ще один об’єкт тривоги
для наших працівників. Тільки в
ході нещодавніх перевірок
інспекторами було виявлено, що
працівники Прилуцької і Менської
газонаповнювальних станцій (ГНС)
ВАТ «Чернігівгаз» неякісно
проводять вибраковування балонів
із зрідженим газом перед їх
наповненням, допускають до
наповнення балони, що мають
пошкодження башмака, більш як 95%
балонів потребують фарбування.
У кузовах автомобілів для
перевезення газових балонів
Менської ГНС і Сосницької газової
дільниці на балонах не виявилося
накручених на горловину запобіжних
ковпаків, дерев’яних чи гумових
настилів. На самих автомобілях,
призначених для перевезення
балонів з газом, вихлопну трубу не
виведено до їх передньої частини.
На газових заправках у Ніжинському
районному газовому господарстві та
на ПП «Ніжингазбудсервіс» не
проведено періодичні перевірки
запобіжно-спускних клапанів.
Тут наведено лише невелику частину
з виявлених порушень. Навряд чи є
сенс перераховувати їх усі. Тільки
в першому півріччі інспектори
теруправління видали 52 приписи на
усунення порушень керівникам
підприємств, що використовують
небезпечні речовини. Експлуатацію
багатьох десятків одиниць
обладнання, що створювало загрозу
для життя і здоров’я людей, було
заборонено. До адміністративної
відповідальності притягнено понад
30 посадових осіб.
25 липня в Чернігові відбулося
засідання обласної комісії з
техногенно-екологічної безпеки,
на якому, крім питань належного
поводження з небезпечними
хімічними речовинами, розглядалося
також і питання забезпечення умов
безпечного зберігання непридатних
і заборонених до використання
хімічних засобів захисту рослин. За
підсумками засідання прийнято
відповідне рішення, що перебуває на
контролі в теруправлінні та в
органах МНС.
Фото В. КОБЦЯ
