Статьи

Сьогодні виробничу діяльність не можна уявити без використання електроустановок. До робіт, пов’язаних з використанням електроустановок, практично залучаються працівники всіх професій.
Фахівці служб охорони праці підприємств згідно з чинним Типовим положенням про службу охорони праці та Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів зобов’язані контролювати безпечну експлуатацію електроустановок і повинні мати групу IV з електробезпеки. Тож тема, що розглядається у цьому матеріалі, буде цікавою для інженера з охорони праці і корисною в його практичній діяльності.

Згідно з Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів (НПАОП 40.1-1.21-98)* керівник підприємства зобов’язаний забезпечити належне утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок. Для цього він повинен:
призначити відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства з числа інженерно-технічних працівників, які мають електротехнічну підготовку і пройшли перевірку знань у встановленому порядку;
забезпечити достатню кількість електротехнічних працівників;
затвердити Положення про енергетичну службу підприємства, а також посадові інструкції та інструкції з охорони праці;
встановити такий порядок, щоб працівники, на яких покладено обов’язки з обслуговування електроустановок, проводили спостереження за дорученим їм обладнанням і мережами шляхом огляду, перевірки дії, випробування і вимірювання;
забезпечити перевірку знань працівників у встановлені строки;
забезпечити проведення протиаварійних, приймально-здавальних і профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок згідно з правилами і нормами охорони праці;
забезпечити проведення технічного огляду електроустановок.
Аналіз обставин і причин нещасних випадків і перевірки підприємств (зокрема, у будівельній галузі) свідчить про незадовільний фаховий (кваліфікаційний) рівень працівників, які залучаються до виконання робіт з використанням електроустановок.
Мета цієї публікації: у правовому полі чинного законодавства про охорону праці узагальнити кваліфікаційні вимоги щодо груп з електробезпеки працівників, які залучаються до роботи в електроустановках напругою до 1 кВ.
Персонал, який використовує електроустановки на виробництві, поділяється на електротехнічний, електротехнологічний та неелектротехнічний. Електротехнічний персонал здійснює повне технічне обслуговування електроустановок. Електротехнологічний персонал здійснює технічне обслуговування (експлуатацію, налагоджування, дрібний ремонт) електротехнічної частини технологічного устаткування (електроапаратури/електроприводів) електрозварювального, електролізного, електротермічного та іншого енергонасиченого устаткування). Електротехнологічний персонал виробничих цехів (дільниць), що не входить до складу енергетичної служби підприємства, за своїми правами і обов’язками прирівнюється до електротехнічного. Неелектротехнічний персонал залучається до виконання робіт, де може виникнути небезпека ураження електричним струмом.
Працівники, які виконують роботи в електроустановках, повинні мати професійну підготовку, що відповідає характеру виконуваних робіт. Мінімальний стаж роботи в електроустановках, достатній для присвоєння чергової групи з електробезпеки, визначений додатком 1 до Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (НПАОП 40.1-1.21-98).
Електротехнічний персонал (наприклад, електромонтери, електромеханіки, електромонтажники) підрозділяється на адміністративно-технічний, оперативний та ремонтний, і повинен мати групу з електробезпеки не нижчу ІІІ. До оперативного управління та оперативних перемикань в електроустановках може допускатись тільки оперативний електротехнічний персонал. Для нього передбачено, крім періодичних інструктажів, навчання та перевірки знань з питань охорони праці, додаткову спеціальну підготовку, навчання та перевірку знань з питань технічної експлуатації електроустановок, протиаварійні тренування. Стажування (дублювання) електротехнічних оперативних працівників передбачено на термін до 14 днів, у разі виконання робіт на випробувальних станціях — до 1 місяця, а верхолазних робіт — до 1 року.
Порядок проведення навчання і перевірки знань з питань безпечної експлуатації електроустановок встановлюється Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 00-4.12-05), а технічної експлуатації (для об’єктів електроенергетики) — Положенням про спеціальну підготовку і навчання з питань технічної експлуатації об’єктів електроенергетики (Наказ Міністерства палива та енергетики України від 09.02.2004 р. № 75). На підприємстві (з урахуванням місцевих умов та структури енергогосподарства) має бути розроблено відповідне положення про навчання з питань охорони праці, а також положення про спеціальну підготовку і навчання з питань технічної експлуатації (спільно можуть працювати також комісії з перевірки знань з питань технічної експлуатації та охорони праці).
Електротехнологічний працівник (наприклад, налагоджувальник, регулювальник, ремонтник) повинен мати групу не нижче ІІ, а неелектротехнічний працівник — групу І з електробезпеки.
Електротехнічному (електротехнологічному) персоналу видається посвідчення про перевірку знань за формою (додаток 2 до НПАОП 40.1-1.21-98), а присвоєння групи І видачу посвідчення не передбачає.
Відповідальність за кількість, правильний підбір виробничого персоналу та присвоєння йому відповідної групи з електробезпеки несе, як правило, особа, відповідальна за електрогосподарство підприємства. Крім того, згідно з п. Э1.3.14 «Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей» (Москва, Энергоатомиздат, 1989), які вважаються чинними на території України на підставі постанови Верховної Ради України від 12.09.91 р. № 1545-ХІІ (далі — ПТЕ ЕС), список професій (посад) неелектротехнічного персоналу, якому присвоюється група І з електробезпеки, повинен узгоджуватись з керівником служби охорони праці підприємства. Керівник підрозділу, якому безпосередньо підпорядкований електротехнологічний персонал, повинен мати групу з електробезпеки не нижчу, ніж у підпорядкованого персоналу.
Необхідно пам’ятати, що в чинному законодавстві вимоги до груп з електробезпеки для машиністів (водіїв) вантажопідйомних механізмів з електроприводом не є однозначними. Згідно з п. 10.4.17 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (НПАОП 0.00-1.03-02) вимагається група ІІІ, а згідно з п. 6.9.8 НПАОП 40.1-1.21-98 та п. 2.25.3 ГОСТ 12.1.013—78 — група ІІ. Також маємо розбіжності щодо порядку оформлення групи І з електробезпеки. Згідно з п. Э1.3.15 ПТЕ ЕС оформлення повинно здійснюватися в спеціальному журналі, а згідно з п. 2.1.3 НПАОП 40.1-1.21-98 — для одержання групи І достатньо проведення інструктажу з електробезпеки, який оформляється в Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці (на робочому місці). Не є однозначними вимоги щодо присвоєння групи з електробезпеки особам віком до 18 років. Згідно з п. Э1.3.3 чинних ПТЕ ЕС їм заборонено присвоювати групу вище ІІІ, а згідно з п. 2.1.3 НПАОП 40.1-1.21-98 — вище групи ІІ.
Не є однозначними також вимоги щодо кількісного складу бригади працівників, які залучаються до роботи в підземних спорудах (замкнених та важкодоступних просторах). Згідно з п. 6.2.41 НПАОП 40.1-1.21-98 допускається виконання робіт в колодязях не менш як двома особами та одноосібний огляд тунелів, а пунктом 6.7.81 НПАОП 40.1-1.21-98 та іншими Правилами вимагається залучення до цих робіт не менше ніж трьох осіб (виконавець робіт, дублер та наглядач).
Аналіз чинних нормативно-правових актів з охорони праці свідчить про значну кількість нормативних документів в енергетичній службі (чинним законодавством передбачено понад 50 найменувань документів — положень, програм, переліків, списків, журналів, протоколів (актів), паспортів та іншої виконавчо-розпоряджувальної документації) щодо електроустановок та засобів електрозахисту. Тож у Положенні про енергетичну службу, що має бути на підприємстві, на вимогу п. 1.3.1 НПАОП 40.1-1.21-98, доцільно передбачити як кваліфікаційні вимоги з електробезпеки працівників, так і форми вказаної документації, чого вимагають нормативно-правові акти. Це має узгодити особа, відповідальна за електрогосподарство. Такий підхід дасть можливість зменшити кількість нормативних документів (документообіг) та їх суб’єктивність, систематизувати роботу енергетичної служби підприємства та підвищити її ефективність.
Перелік професій (посад) працівників і видів робіт в електроустановках (із визначенням групи з електробезпеки) наведено у таблиці.



До списку