Статьи

На одному з найбільших в Україні підприємств ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (ВАТ «ММК імені Ілліча») схвально сприйнято звернення Федерації профспілок України про оголошення 2007 р. Роком боротьби з приховуванням нещасних випадків на виробництві. Це гуманна й принципова позиція, вона заслуговує на підтримку не лише з боку профспілкових органів, але й служб охорони праці, керівників усіх виробничих підрозділів. Свідомо сприяти її втіленню в життя повинен кожен працівник, інтереси якого в першу чергу і захищають в цьому випадку профспілки.

Не можна не поділити стурбованість Федерації профспілок України, профспілкового активу незадовільним рівнем роботи з профілактики виробничого травматизму в державі. На жаль, ми часто стикаємося з порушеннями прав потерпілих на соціальний захист. Відомі випадки необ’єктивного розслідування нещасних випадків, безпідставного звинувачування у тому, що вони сталися, самих потерпілих. Керівники при цьому часто-густо не визнають технічних і організаційних причин, що призвели до біди. Не проводять профілактичну роботу щодо запобігання порушень норм безпеки. А коли робітник одержує травму, намагаються не оформляти нещасний випадок документально, згідно з встановленим порядком.
На нашому комбінаті з роками визначено й відпрацьовано чіткий порядок розслідування нещасних випадків. Якщо виявляється спроба приховати від розслідування нещасний випадок, це є надзвичайною подією і винні суворо караються. Методика обліку нещасних випадків — навіть таких, що не призводять до втрати працездатності, розроблена чітко, і приховати їх, якби цього хтось побажав, практично неможливо.
Якщо в цехах комбінату стаються нещасні випадки, то вони в обов’язковому порядку фіксуються у цехових медпунктах, бо саме туди звертаються потерпілі. Відомості про них тут же передаються до центрального медпункту, розташованого у доменному цеху. Звідси кожного ранку зведення про нещасні випадки, що сталися за добу, передається начальникові відділу охорони праці комбінату. Тут чудово розуміють, що для потерпілого кожна хвилина на вагу золота. Та й робочий орган Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань потрібно якнайоперативніше сповістити. Адже тільки він має законне право на виділення матеріальних коштів для надання медичної допомоги особам, які потерпіли на виробництві. І якщо посадові особи підрозділу намагаються приховати від розслідування нещасний випадок, що стався, то тим самим вони створюють передумови до ущемлення прав потерпілого на одержання не тільки своєчасної безплатної медичної допомоги, але й на матеріальне відшкодування шкоди. А гроші, можливо, будуть потрібні також на професійну та соціальну реабілітацію. Суми ж залежать від тяжкості нещасного випадку і досягають часом десятків тисяч гривень.
У нас на комбінаті керівники всіх виробничих підрозділів знають про те, що вони зобов’язані зустрітися з потерпілим, поговорити з ним та іншими працівниками про причини того, що сталося, негайно сповістити про подію службу охорони праці та диспетчера комбінату.
Та якщо і знайдеться керівник, який намагатиметься приховати від розслідування нещасний випадок, то на нього очікують великі неприємності. В обов’язковому порядку буде видано наказ про розслідування нещасного випадку, а керівникові підрозділу буде оголошено догану з позбавленням 50—100% преміальної оплати. За прикладами далеко йти не потрібно. Оператор машинного доїння агроцеху № 35 комбінату Л. Євпланова проводила механічне доїння корів. Так сталося, що копитом тварина травмувала стопу доярки. Потерпіла одержала перелам двох плеснових кісток. Провідний зоотехнік цеху В. Головко і бригадир тваринників А. Федоров, ігноруючи вимоги Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків..., не тільки не вжили необхідних заходів для розслідування цієї події, але й приховали її, не доповівши про те, що сталося, навіть начальникові цеху. І тільки після заяви самої потерпілої нещасний випадок було розслідувано та складено акти за формами Н-5 і Н-1.
Наказом по комбінату провідному зоотехніку В. Головко та бригадиру А. Федорову було оголошено догани й знижено на 50% премії.
Цей випадок, на жаль, не став пересторогою для інших керівників і спеціалістів. Невдовзі після цього в трубопрокатному цеху нагрівальник металу С. Завгородній оступився і впав, одержавши травму ноги. Майстер В. Дженчаков вирішив приховати від начальника цеху нещасний випадок, що стався, і нікому про нього не доповів. Лише після письмового звернення потерпілого до відділу охорони праці цей нещасний випадок було розслідувано, складено необхідні документи. Покарання за спробу приховати цей випадок настало негайно — наказом по комбінату майстрові оголошено догану і позбавлено 50% премії.
Приховування нещасних випадків від розслідування, як правило, не минає безслідно. Про такі негативні приклади стає широко відомо з наказів по комбінату, з якими ознайомлюють і начальників цехів, і безпосередніх керівників дільниць, змін — майстрів.
Комбінат налагодив добрі стосунки з міськими медичними закладами. Щомісяця працівники відділу охорони праці переглядають тут і аналізують журнали обліку надання допомоги потерпілим внаслідок нещасних випадків і співставляють одержані дані з наявними відомостями у цехах підприємства. Медпрацівники міських лікарень за досягнутою домовленістю з ними в обов’язковому порядку відразу сповіщають службу охорони праці про звернення до них осіб, потерпілих внаслідок нещасних випадків.
Таким чином, на комбінаті робиться все можливе, щоб не допустити випадків приховування нещасних випадків і ущемлення прав потерпілих на виробництві, не дати нечесним або байдужим керівникам ані найменшої можливості для несвоєчасного оформлення документів, пов’язаних із розслідуванням обставин і причин нещасних випадків.
Профспілки порушили дуже важливу тему, звернули увагу громадськості на необхідність її вирішення. Але це справа не тільки профспілок, а всіх працівників і роботодавців. І потрібно спільними зусиллями виправляти становище.

В. ДОМАНОВ, заступник генерального директора з охорони праці ВАТ «ММК імені Ілліча»



До списку