У Запоріжжі відбулося судове
засідання, на якому прийнято
рішення про відмову у задоволенні
судового позову робочого органу
Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань у
Запоріжжі проти теруправління
Держгірпромнагляду по Запорізькій
області. Фактично таке рішення
сприятиме одержанню потерпілим на
виробництві К. Кириленком виплат,
які дадуть надію на повноцінне
лікування і одужання.
Потерпілий мав би їх отримати ще у
2006 р., якби не «непохитна
принциповість» керівників
місцевого робочого органу Фонду.
Вони усунулись від підписання
документів розслідування
нещасного випадку і надіслали у
МСЕК листа, яким зробили неможливим
встановлення групи інвалідності
внаслідок трудового каліцтва до
закінчення ними ж ініційованого
судового розгляду. А потім заявляли
про неможливість здійснення
виплати через відсутність належно
оформлених документів
розслідування та неприсвоєння
групи інвалідності потерпілому. І
заяви ці робилися не десь, а в суді
Орджонікідзевського району
Запоріжжя, від якого у Фонді
очікували рішення про скасування
актів за формою Н-1 та Н-5.
І ось 5 вересня у залі суду
прозвучало рішення, яке залишає
позов Фонду без задоволення. Сприяв
такому фіналу лист Верховного Суду
України, який вказав на
неможливість звернення відділень і
самого Фонду з позовом щодо
оскарження актів про
розслідування. Інтереси
потерпілого, крім юрисконсульта
теруправління, адвоката,
відстоювали і помічники прокурорів
Запорізького району Л. Гришко та Н.
Гейло.
Але, здається, такий хід подій не
вплинув на позицію відділення
виконавчої дирекції Фонду, вони
можуть і далі судитися, затягуючи
виплати потерпілому на
виробництві. А у нього зараз
критична ситуація: рана після
операції не заживає, вживлений
суглоб може бути відторгнутий.
Лікування потребує великих
матеріальних витрат, тут би і стала
в нагоді виплата Фонду... Та функцію
цього органу щодо К. Кириленка
довелося взяти на себе
теруправлінню Держгірпрoмнагляду.
Тут було підготовлено звернення до
громадян із проханням надати
матеріальну допомогу потерпілому.
Обласні газети, телеканали і радіо
розмістили дане звернення у своїх
випусках. Грошей, які надійшли на
рахунок потерпілого, вистачило на
курс лікування.
Ще кілька слів варто сказати про
тітку потерпілого, звичайну
пенсіонерку А. Редько. Велике
бажання врятувати життя і здоров’я
племінника перетворило її життя на
пекло. Всі кошти сім’ї йдуть на
надання медичної допомоги
Костянтину. Вона перебуває у
постійних роз’їздах між лікарнями,
судами та різними установами. Один
із лікарів сказав, що К. Кириленко
продовжує жити лише завдячуючи
тітці.
Можете уявити і стан потерпілого,
невизначеність його подальшого
життя, безпомічність і залежність
від інших. Одні з них з останніх сил
намагаються його врятувати, а інші
роблять вигляд, ніби не розуміють,
що їхня діяльність вбиває
потерпілого, що йдеться лише про
гроші і якогось абстрактного
потерпілого, який існує лише на
папері.
У Запорізькій області у подібній
ситуації опинився не один К.
Кириленко, тому можна із
впевненістю сказати — діяльність
Фонду породжує полум’яних борців з
ним, створюючи негативне до себе
ставлення у громадян області.
К. МОРОЗ, керівник прес-служби
теруправління Держгірпромнагляду
по Запорізькій області
На знімку:
тітці потерпілого А. Редькo
не віриться, що ходіння по муках
скінчилося.
Фото автора
