На кінець 2007 р. кількість страхувальників, зареєстрованих у відділеннях виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Дніпропетровській області (далі — Фонд), у порівнянні з 2006 р. збільшилася на 9658 (12%), а відсоток платників страхових внесків зменшився на 1,9%. Крім того, якщо до суми коштів, витрачених на відшкодування шкоди потерпілим, додати адміністративні видатки робочих органів Фонду, то дефіцит його бюджету за 2007 р. становив 62 млн. грн., хоча план надходження страхових коштів за даний період виконано на 102,4%. Варто звернути увагу і на такий момент: більша частина відділень Фонду — дотаційна. Серед них переважно ті, на території яких реєструється найбільше випадків виробничого травматизму. Насамперед, у шахтарських містечках Першотравенську, Тернівці, а також у Кривому Розі та Марганці.
Чим зумовлений такий стан речей?
Останнім часом реєструється багато
підприємств, які не ведуть
господарську діяльність, не
нараховують заробітну плату і
відповідно не сплачують внески до
Фонду. По області їх кількість
сьогодні становить 30 362. Додайте
сюди ще 1246 підприємств, де хоч і
нараховують фонд оплати праці, але
зарплату фактично не виплачують, а
отже, й не поповнюють скарбницю
Фонду. Зареєстровано також такі
підприємства, де роботи
виконуються на громадських
засадах, не використовують найману
працю. Сюди ж слід віднести і тих, за
кого страхові внески сплачують
централізовано, і тих, що
перебувають у розшуку чи є
банкрутами. Загалом їх у регіоні
понад 2000.
Треба сказати і про 188
страхувальників, чия
заборгованість перед Фондом
становить 2,7 млн. грн. За кожною
цифрою — втрачені грошові потоки.
Як бути? В управлінні виконавчої
дирекції Фонду ведеться постійний
моніторинг надходження коштів від
відділень. Щоквартально тут
відслідковують динаміку фонду
оплати праці, чисельність
працюючих, середню заробітну плату,
середній розмір страхового тарифу,
але маємо те, що маємо. Сьогодні з
означеної суми боргу на 1,2 млн. грн.
подано судові позови. А примусовим
стягненням ще 1,3 млн. грн. вже
опікується Державна виконавча
служба.
Однак слід визнати, що 0,68% недоїмок
від загальної суми страхових
внесків, яка перевищує 400 млн. грн.—
не такий вже важливий чинник
дестабілізації фінансового стану
Фонду. Може, варто більше
перейматися раціональним
розподілом фінансових надходжень?
Адже аналіз свідчить: неухильно
зростають середньомісячні виплати
на одного потерпілого чи на члена
його сім’ї. Скажімо, торік цей
показник становив 878,8 грн., що на 34,5%
більше, ніж у 2006 р. На 75,1% зросла сума
одноразової допомоги, на 31% —
щомісячні страхові виплати, на 17,8%
— компенсації з тимчасової
непрацездатності. Загалом видатки
на відшкодування шкоди потерпілим
у порівнянні з 2006 р. в області
зросли на 106,3 млн. грн., або на 34,4%. На
66% коштів більше, ніж позаторік,
витрачено на медико-соціальну
реабілітацію потерпілих на
виробництві.
Разом з тим збільшення видатків на
потреби потерпілих можна
розцінювати не тільки як турботу
про них, але й як ознаку безладу в
охороні праці, менш ніж скромної
роботи з профілактики виробничого
травматизму. На всю
Дніпропетровську область — 34
страхових експерти з охорони праці.
Кожен з них опікується 2665
страхувальниками. Зрозуміло, що
навіть просто побувати на кожному
підприємстві фізично неможливо. Та
все ж експерти торік на 30% більше
обстежили підприємств, аніж у 2006 р.
Виявлено понад 13 тис. порушень
законодавчих актів з охорони праці.
Яким чином страховики турбувалися
про поліпшення ситуації? Внесли
майже 3000 подань роботодавцям,
надсилали звернення до структур
Держгірпромнагляду, брали участь у
роботі сотень комісій з перевірки
знань з охорони праці на
підприємствах, допомогли в
опрацюванні сотень заводських
СУОП, розробці нормативних актів з
охорони праці та профілактичних
заходів для підприємств тощо. Тобто
вели щоденну рутинну, але таку
необхідну роботу.
Та схвалюючи профілактичні зусилля
управління виконавчої дирекції
Фонду, все ж мусимо констатувати:
хоча рівень загального виробничого
травматизму в області зменшився
торік на 12%, однак, за даними обліку
управління Фонду, 1600 працівників
зазнали виробничих травм, 83 з них —
смертельних, сталося 19 групових
нещасних випадків. Є ще одна прикра
обставина: з року в рік найбільша
кількість людей травмується у
роботодавців Криворіжжя,
Павлоградщини, Дніпропетровська.
Це вимагає цілеспрямованого
відслідковування стану охорони та
умов праці у цих районах,
відповідних висновків і прогнозів.
Хоча з введенням у дію Закону «Про
основні засади державного нагляду
(контролю) у сфері господарської
діяльності» цей процес значно
ускладнився, однак вже накопичено
аналітичний матеріал. Він свідчить,
що травмонебезпечними були і є
підприємства гірничорудної та
металургійної галузей — 466
нещасних випадків. Головна причина
нещасть — об’єктивно небезпечна
праця. На цих підприємствах і
найвищий ризик профзахворювань. А
ще потрібно врахувати
недосконалість технологій,
техніки, засобів колективного та
індивідуального захисту,
незастосування останніх
виконавцями, слабкий контроль за
трудовою та технологічною
дисципліною з боку посадових осіб
підприємств тощо.
Наївно було б гадати, що працівники
відділень виконавчої дирекції
Фонду одноосібно кинуться
переоснащувати те чи інше
виробництво, наводити порядок на
дільницях, у цехах. Все це — клопіт
роботодавця, власника
підприємства, який мусить жити не
тільки прибутками, але й нести
відповідальність за стан охорони
праці. Фонд же у межах своїх
повноважень може йому тільки
допомогти.
Н. РУСИЧ
