Симпозіум з токсикології горіння

З 25 по 27 жовтня 2006 р. в Одесі проходив науковий симпозіум на тему «Токсикологія горіння в системі безпеки життєдіяльності людини». Його організаторами були Український НДІ медицини транспорту МОЗ України, Український НДІ пожежної безпеки МНС України, Комітет з питань гігієнічного регламентування МОЗ України, Наукове товариство токсикологів України. У роботі симпозіуму взяли участь 76 вчених і фахівців з 23 наукових інститутів, вищих навчальних закладів, організацій і установ системи Міністерства охорони здоров’я, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Національної академії наук та Академії медичних наук, інших міністерств і відомств.

Основними небезпечними факторами пожежі є висока температура, задимленість, зменшення вмісту кисню у повітрі у замкнутих просторах, забруднення повітря шкідливими газами та парами. Їх дія на організм супроводжується високою нервово-емоційною напругою, що швидко наростає разом з динамікою вогневої стихії, її жахливою руйнівною силою. У такому стані може опинитися кожна людина, яка працює на виробництві. Високий рівень ризику для життя та здоров’я населення існує також у комунальній сфері. Не випадково жертвами вогню в Україні щодня стають 8—10 осіб. Понад 85% пожеж трапляється у приміщеннях громадських будівель. Кількість людей, що гинуть тут, становить майже 95% від загальної кількості загиблих на пожежах за рік. Більшість потерпілих, що залишилися живими, перебуває у стані психологічного стресу. Таке може трапитися один раз у житті, а залишає зміни у психіці людини назавжди.
Проте є представники професій, які стикаються з пожежами та їх наслідками практично кожного робочого дня. Загальновідомо про негативні наслідки токсичних продуктів горіння під час пожеж (понад 70% загиблих), і тому віднесення професії пожежника-рятувальника до категорії небезпечних є беззаперечним. Робота працівників рятувальної служби може призводити до втоми і перевтомлення, розвитку невротичних станів, зниження працездатності. Небезпечні фактори, що виникають під час пожежі, можуть стати причиною розвитку психосоматичних і соматичних захворювань. Усе це потребує наявності у фахівця рятувальної служби високої нервово-психічної стійкості та значних психофізіологічних резервів. Особливості професійної діяльності рятувальників зумовлюють специфічні вимоги до стану здоров’я і психофізіологічних якостей кандидатів на вступ до підрозділів і навчальних закладів МНС.
Токсикологія горіння — відносно новий напрям сучасної токсикології, що охоплює численні позиції та різноманітні аспекти небезпечної дії на організм людини не тільки небезпечних факторів пожежі, але й виробничо зумовленого контакту працівника з продуктами піролізу, термоокислювальної деструкції речовин та матеріалів під час застосування високотемпературних технологій, еколого-гігієнічних ризиків при запровадженні індустріальних методів знешкодження промислових та побутових відходів, процесів опалення, приготування їжі в побуті тощо.
Токсикологія горіння — наукова дисципліна, що інтенсивно розвивається і збагачується інформацією, результатами, отриманими вченими та фахівцями в галузі фізики і хімії, біології і медицини, пожежної безпеки, охорони праці, технології полімерних матеріалів, інших дисциплін. Її актуальні проблеми тісно пов’язані з питаннями управління професійним здоров’ям особового складу підрозділів МНС, що мають вирішуватись у єдиному комплексі, потребують створення сучасної концепції управління професійним здоров’ям, і з надійною діяльністю пожежно-рятувальних служб. Ці питання знайшли своє відображення в концепції, що розробляється вченими. 36 доповідей, які були представлені на симпозіумі в Одесі, торкалися цієї теми. Це дало можливість донести до широкого кола фахівців основні проблеми токсикології горіння, накреслити подальші пріоритетні напрями науково-дослідних, проектно-конструкторських робіт, створення нових пожежобезпечних матеріалів та виробів, а також ефективних методів захисту усіх категорій працівників та населення, перш за все пожежно-рятувальних, гірничорятувальних служб, праця яких характеризується підвищеним ризиком для життя та здоров’я, від дії токсичних продуктів та інших небезпечних факторів горіння, що виникають у штатних експлуатаційних та надзвичайних ситуаціях.
Учасники мали можливість задавати запитання не тільки доповідачам, але й іншим фахівцям відповідної галузі, які охоче ділилися своїм досвідом. Активному обміну інформацією сприяли також проведені у рамках симпозіуму засідання круглих столів на тему: «Актуальні питання випробувань на токсичність продуктів горіння кабельної та електротехнічної продукції» та «Нова концепція управління здоров’ям особового складу підрозділів МНС». Було також проведено засідання комісії з питань гігієнічного регламентування полімерних матеріалів та композицій на їх основі Комітету з питань гігієнічного регламентування МОЗ України.
Передові позиції у вирішенні цих проблем займають Український НДІ медицини транспорту та Український НДІ пожежної безпеки. Саме результати наукових досліджень, проведених під керівництвом докт. мед. наук Л. Шафрана, докт. техн. наук В. Жартовського, канд. техн. наук. І. Харченка та інших вчених цих наукових установ, сприяють впровадженню заходів щодо зниження техногенного впливу на навколишнє середовище та населення країни, створення безпечних умов праці пожежників-рятувальників та інших спеціалістів підрозділів МНС. Проводиться значна робота з наукового обгрунтування, розробки та впровадження в практику заходів щодо зменшення впливу токсичних продуктів горіння на здоров’я населення (Український НДІ медицини транспорту та Український НДІ пожежної безпеки). Закладено нормативно-правову базу щодо вимог пожежної безпеки нових будівельних матеріалів, затверджено методичні вказівки «Визначення та гігієнічна оцінка показників токсичності продуктів горіння полімерних матеріалів», створено і запатентовано нову установку для лабораторних випробувань нових полімерних та інших матеріалів і виробів, проведено сертифікацію на пожежонебезпечність більше ніж 300 матеріалів та виробів з урахуванням токсичності продуктів горіння. Втім наукових досліджень, дослідно-конструкторських робіт у цьому напрямі проводиться ще недостатньо. Вони відстають від вимог виробництва і практики, не повністю гармонізуються з міжнародними документами. Незадовільним є фінансування науково-дослідних робіт.
На підставі представлених доповідей, результатів обговорення і внесених пропозицій учасники симпозіуму вважають за доцільне:
продовжити і розширити наукові дослідження з токсикології горіння за такими основними напрямами: токсикологія горючих матеріалів, високотемпературних технологій на виробництві, токсикологія спалювання відходів, пожеж та інших надзвичайних ситуацій; хімічна безпека і управління здоров’ям працівників, пожежників-рятувальників і населення, які мають контакт або постраждали від небезпечних чинників пожежі, в тому числі від токсичних продуктів горіння;
виділити в окремий напрям наукових досліджень роботи з токсиколого-гігієнічної оцінки кабельної продукції, яка більше ніж у 35% випадків є джерелом виникнення пожеж, відрізняється від інших будівельних конструкційних, оздоблювальних і допоміжних матеріалів за показниками пожежонебезпеки чи потребує спеціальних установок та методів випробувань, критеріїв віднесення до відповідних класів небезпечності і вирішення питань можливості їх застосування;
розробити нормативно-методичну документацію з питань диференційованих випробувань на токсичність продуктів горіння кабельної продукції, небезпечних вантажів, промислових та побутових відходів, технологічних мастильно-охолоджувальних рідин тощо, а також вивчити питання щодо необхідності конструювання спеціальних лабораторних установок для цих цілей;
закласти фізичні основи моделювання основних видів пожеж у відповідних установках, обгрунтувати основні вимоги для таких типів обладнання, створити експериментальні зразки і провести їх апробацію з наступним доопрацюванням і впровадженням у практику;
провести теоретичне обгрунтування концепції комплексної системи випробувань матеріалів на пожежонебезпечність із включенням результатів у єдиний комплекс технологічних, технічних, фізико-хімічних і токсиколого-гігієнічних елементів;
забезпечити розробку і впровадження в практику випробувань на токсичність продуктів горіння і димоутворення нових полімерних і синтетичних матеріалів різного призначення, методів математичного моделювання із застосуванням сучасних методів математичного аналізу, теорії ігор, нелінійної динаміки та неврівноважених систем, фрактальної логіки та синергетики тощо;
теоретично і на експериментальних моделях опрацювати питання поєднаних випробувань на димоутворення і токсичність продуктів горіння з гігієнічних позицій, оскільки ці фактори пожежі, одночасно діючи на організм, можуть підсилювати шкідливу дію і мають спільні несприятливі та фатальні наслідки для здоров’я і життя людини;
розробити патофізіологічні основи класифікації термічних, хімічних та поєднаних уражень, отруєнь, захворювань і функціональних соматичних та психофізіологічних порушень у потерпілих від пожеж із числа пожежників-рятувальників і населення, методи індикації і статистичного обліку;
продовжити роботи щодо створення чутливих і селективних методів визначення основних, гігієнічно значущих хімічних речовин у повітрі в зонах підвищеного ризику для здоров’я людини, виявлення інформативних і доступних біологічних маркерів отруєнь та захворювань хімічного генезу, а також антидотів та протекторів для профілактики, захисту і лікування рятувальників та постраждалих;
підготувати та представити у МНС та МОЗ пропозиції щодо включення тематики з токсикології продуктів горіння та управління здоров’ям рятувальників у галузеві плани на 2007 і подальші роки, а також аргументувати необхідність включення найбільш вагомих, першочергових фрагментів науково-дослідних робіт до державних програм;
проводити симпозіуми з токсикології горіння і надалі з періодичністю один раз на два-три роки.

Л. ШАФРАН, докт. мед. наук, заступник директора Українського НДІ медицини транспорту МОЗ України, Д. ТІМОШИНА, канд. мед. наук, науковий співробітник Комітету з питань гігієнічного регламентування МОЗ України