Статьи

Причинами нещасних випадків, що стаються на підприємствах АПК і соціально-культурної сфери, є невиконання посадовими особами обов’язків з охорони праці, недодержання інструкцій з охорони праці виконавцями робіт.
Ця тема була однією з основних на семінарі-нараді «Про підвищення ефективності державного нагляду за охороною праці в АПК і соціально-культурній сфері», що пройшов 3—5 вересня в Одеській області. У його роботі взяли участь представники Держгірпромнагляду, Мінагрополітики, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, ЦК профспілок працівників агропромислового комплексу. Головними учасниками семінару стали заступники начальників теруправлінь, начальники державних інспекцій промислової безпеки та охорони праці в агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері (АПК і СКС), представники Чорноморського експертно-технічного центру.

2008-130_3.jpgКількість випадків виробничого травматизму, в тому числі смертельного, в аграрному секторі України зменшується. Про це повідомив, відкриваючи семінар, начальник відділу організації державного нагляду в АПК і СКС Держгірпромнагляду В. Ткачов. З 2002 по 2007 рр. кількість нещасних випадків на сільгосппідприємствах зменшилася з 4142 до 2165 (зі смертельними наслідками — з 316 до 192). За 8 місяців нинішнього року в АПК смертельно травмовані 94 працівники проти 117 за аналогічний період минулого року.
Зменшення кількості випадків травмування в наявності, і це результат профілактичних заходів, що проводяться на підприємствах за участі профспілок, державних адміністрацій, органів нагляду за охороною праці, галузевих структур.
Держінспекторами з нагляду за охороною праці за 7 місяців 2008 р. було організовано 13 тис. оперативних перевірок підприємств. У ході їх було здійснено 18 тис. призупинок об’єктів, експлуатація яких могла призвести до трагічних наслідків. За порушення законодавства про охорону праці на посадових осіб було накладено 8560 штрафів на суму 740 тис. грн.
У ході цільових перевірок підприємств під час весняно-польових робіт, збирання врожаю та заготівлі зерна було усунено виявлені недоліки з охорони праці, відвернено аварії та нещасні випадки. Особлива увага приділялася безпеці під час виконання зернозбиральних робіт.
Усуненню порушень сприяла участь інспекторів у роботі мобільних груп швидкого реагування. До складу цих груп входили представники райдержадміністрацій, пожежного нагляду та Держтехнагляду. Постійно проводяться комплексні перевірки підприємств, на яких намітилося зростання рівня виробничого травматизму. Матеріали перевірок розглядаються на розширених нарадах, що дає змогу звернути увагу на найбільш поширені причини травматизму та намітити заходи, спрямовані на їх усунення.
В. Ткачов проінформував, що за перше півріччя нинішнього року кількість нещасних випадків загального травматизму порівняно з аналогічним періодом минулого року збільшилася в шести областях: Донецькій, Львівській, Полтавській, Тернопільській, Харківській і Черкаській. Кількість випадків травматизму зі смертельними наслідками збільшилася на підприємствах АПК у Херсонській області (+4), Дніпропетровській і Чернігівській (+3), Волинській (+2) і по 1 у Житомирській, Кіровоградській, Львівській, Рівненській, Сумській, Черкаській областях та АР Крим.
Найбільш травмонебезпечними є такі категорії працівників: механізатори (було смертельно травмовано 18 осіб), водії (9 осіб), сторожі й охоронці (7 осіб). Основними причинами нещасних випадків були порушення трудової та виробничої дисципліни, Правил дорожнього руху, незадовільний стан сільськогосподарської техніки, а також порушення в організації навчання та перевірки знань з охорони праці.
Більш як третина нещасних випадків, серед яких чимало з тяжкими наслідками, стається через незнання працівниками прийомів безпечного виконання робіт. У багатьох робітників немає елементарного уявлення про те, як працювати безпечно на тому чи іншому устаткуванні. І це не випадково, тому що навчання проводиться не систематично, а має характер разової кампанії в умовах сезонних і тимчасових робіт, а це неприпустимо.
Один з основних напрямів в організації роботи — впровадження системи управління охороною праці. Цій проблемі були присвячені виступи багатьох учасників семінару-наради. Вони зазначили, що багато підприємств АПК і СКС у кожній області ще не забезпечили ефективне функціонування СУОП. Практично всюди перший ступінь оперативного контролю за станом охорони праці проводиться формально. Про це свідчать порушення, що виявляються в ході перевірок.
Проте є підприємства, які по праву можна вважати еталоном за рівнем організації охорони праці. Наприклад, підприємство з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський маслоекстракційний завод «Олейна». Про нього розповіла у своєму виступі завідувачка відділу охорони праці та соціального захисту ЦК профспілки працівників АПК Р. Мазна. Основне правило життя — «Безпека понад усе» — там діє ефективно. Впроваджено СУОП, у якій домінуюча роль відводиться навчанню, перевірці знань, пропаганді безпечних умов праці, інтегрована в систему управління якістю відповідно до міжнародних стандартів. До роботи з людьми тут підходять творчо, професійно. У колдоговорі є розділ «Охорона праці», діє триступеневий контроль. На організацію змагання за роботу без травм і аварій керівництво виділяє близько 200 тис. грн.
Р. Мазна підкреслила, що у 2007 р. представниками профспілки було перевірено понад 2700 підприємств щодо об’єктивного розслідування виробничих травм. Недоліки й протиріччя в документах, складених (чи які має бути складено) згідно з чинним Порядком розслідування, виявлено щодо 373 потерпілих, з яких на 57 на настійну вимогу профспілки складено акти за формою Н-1. Безпідставні обвинувачення знято з 43 потерпілих. Перевірено справи про призначення Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань страхових виплат і соціальної допомоги 680 потерпілим, виявлено та усунено 185 порушень законодавства про охорону праці.
Провівши цю роботу, профспілки ще раз переконалися в тому, що захистити потерпілого сьогодні надзвичайно важко. Щороку в Україні більш як 35% нещасних випадків не пов’язують з виробництвом.
Профспілки дійшли висновку, що незважаючи на те, що в Україні один з найвищих показників ризику загибелі людей на 100 тис. працюючих — 8,5, чинне законодавство не передбачає ніякої відповідальності роботодавців за порушення вимог безпеки. На законодавчому рівні необхідно встановити міру економічної відповідальності роботодавців за їхнє самоусунення від вирішення проблем охорони праці.
На семінарі-нараді були цікавими й злободенними практично усі виступи. Доповідачам ставили багато запитань, неодноразово виникали дискусії. З інтересом було вислухано виступи організаторів заходу: першого заступника начальника теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області В. Марущака, заступника начальника Державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в АПК і СКС С. Майлатова, головного інспектора АПК Ізмаїльського відділу промислової безпеки та охорони праці В. Живори. Вони розповіли, що у ході перевірок підприємств використовується фото- та відеозйомка, яка потім додається до акта розслідування. Це дає змогу об’єктивно показати стан охорони праці на підприємстві, наочно продемонструвати порушення вимог безпеки. Жваву реакцію викликали слова В. Живори, який нагадав, що не можна забувати про ще одну важливу функцію інспектора — просвітительську.
Учасники семінару-наради вказали на відсутність необхідних галузевих документів, що регламентують роботу підприємств АПК і СКС у галузі охорони праці. Покладаються великі надії на ратифікацію Української Конвенції 184 МОП «Про безпеку та гігієну праці в сільському господарстві». Конвенція допоможе вирішити найактуальніші й давно назрілі проблеми охорони праці в АПК і, що особливо цінно, дасть змогу визначити сферу впливу на приватних підприємців, фермерів та ін.
Було вирішено продовжити організацію створення і дієвого функціонування служб охорони праці на всіх без винятку сільгосппідприємствах.
Створення консультаційних пунктів з питань охорони праці в районах дасть змогу також інформаційно підтримати працівників агропромислових підприємств у вирішенні спірних питань. У цьому можуть допомогти страхові експерти з охорони праці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. На базі навчально-методичних центрів необхідно проводити навчання та перевірку знань фахівців і керівників сільськогосподарських підприємств. Контроль за якістю навчання повинні здійснювати відповідні служби обласних і районних держадміністрацій.
Учасники семінару-наради в цілому залишилися задоволені його організацією та проведенням. У кожного з них були питання, які вони обговорили з товаришами по роботі. А також була можливість обмінятися думками щодо деяких загальних проблем нагляду.

О. ГОЛУБЄВ, начальник Одеської ДІПБ та ОП в АПК і СКС, Катерина ЦВІГУН, наш власкор

На знімку (зліва направо):
начальник відділу організації
державного нагляду в АПК
і СКС Держгірпромнагляду В. Ткачов, завідувачка відділу охорони праці
та соціального захисту ЦК працівників профспілки АПК України Р. Мазна,
начальник Одеської ДІПБ та ОП
в АПК і СКС О. Голубєв,
начальник Харківської державної
інспекції в соціально-
культурній сфері П. Суботін
у перерві роботи семінару-наради.

Фото К. ЦВІГУН



До списку