Нещодавно група державних інспекторів теруправління Держгірпромнагляду по Тернопільській області разом з посадовими особами пожежного та санітарного нагляду провели комплексну перевірку щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці на 65 підприємствах Теребовлянського району. За її результатами було призупинено, обмежено експлуатацію 68 об’єктів, до адміністративної відповідальності притягнено 38 працівників, у тому числі 30 посадових осіб.
Для цього були всі підстави, адже
більшість виявлених порушень
створювали безпосередню загрозу
життю та здоров’ю працюючих. Чи не
найбільше — на підприємствах
агропромислового комплексу. Так, в
агроформуваннях
«Кровінківське»,
«Колос», «Струсів-Агро»,
«Зоря-Агро», «Агрокомбінат»
допускалися до експлуатації
технологічне обладнання, верстати,
сільськогосподарська техніка без
захисних огороджень пасових,
ланцюгових, карданних передач,
блокувальних пристроїв, систем
сигналізації. З наявних у
господарствах 1448 тракторів
технічний огляд пройшли лише 1254. В
агроформуваннях «Колос»,
«Кровінківське», «Агрокомбінат»
експлуатувалися трактори без
обладнаного електростартерного
запуску та блокувальних пристроїв,
що запобігають запуску двигуна на
ввімкненій передачі. В районному
відділі статистики, на виробничих
об’єктах, що належать приватним
підприємцям М. Равлюку, Р. Субчаку
та деяким іншим, несвоєчасно
проводилися вимірювання опору
заземлень та випробування ізоляції
електрообладнання. В деяких
агроформуваннях, зокрема, «Колос»,
«Агрокомбінат», з порушеннями
вимог електробезпеки
експлуатувалося зварювальне
устаткування. У ТОВ
«Теребовлярембуд», «Перспектива»,
МП «Прайм», ПП «Будівельний
затишок» не проводилися огляди
будівель, споруд та інженерних
мереж.
Викликав тривогу стан безпеки на
підприємствах, де використовувався
природний газ, і зокрема, в обласній
комунальній фізіотерапевтичній
лікарні, що розташована в с.
Микулинці, та ВАТ «Микулинський
хлібзавод». У Теребовлянському
теплорайоні не здійснювалися
технічний огляд, обслуговування,
поточний ремонт газорозподільного
пункту. У ВАТ «Теребовлягаз» не
проводилась перевірка
інтенсивності запаху газу згідно з
вимогами ГОСТ 22.387.5—77.
Істотні порушення вимог
нормативно-правових актів з
охорони праці були виявлені в
процесі експлуатації об’єктів
котлонагляду та підйомних споруд. У
санаторії «Медобори» не
проводилась щозмінна перевірка
справності манометрів парових
котлів. На взуттєвій фабриці «Ла
Кастелана» зволікалося проведення
повного технічного огляду ліфтів,
не призначались відповідальні
особи за організацію робіт з їх
технічного обслуговування, ремонту
тощо.
Не приділялась належна увага
створенню безпечних умов праці на
гірничовидобувних підприємствах. У
більшості випадків гірничі виробки
кар’єрів не забезпечувалися
попереджувальними знаками,
відповідні служби не перевіряли
справність машин. ПП «Пісковик»,
ТОВ «Домобудівник», Застіноцький
кам’яний кар’єр не отримали в
органах Держгірпромнагляду
дозволи на виконання робіт
підвищеної небезпеки.
Під час перевірки було виявлено
цілу низку порушень вимог
нормативно-правових актів з
пожежної безпеки. І це не випадково,
адже на існуючих
сільськогосподарських
підприємствах (а саме там їх було
виявлено найбільше) питаннями
протипожежного захисту практично
ніхто не займається. З приходом
нових власників посади начальників
пожежно-сторожової охорони були
ліквідовані. З 22 пожежних
автомобілів, які є сьогодні в
агроформуваннях, технічно справним
є лише один, решта — доведена до
ручки та розкурочена. На сьогодні
цілодобове чергування членів
протипожежної команди
здійснюється лише на
приватно-орендному підприємстві
«Іванівське», в інших
господарствах у цьому питанні, як
кажуть, повний штиль.
У не менш критичному стані —
виробнича санітарія. В
господарствах «Лошнівське»,
«Дарахнівське», «Кровінківське»,
«Колос», «Агрокомбінат» та деяких
інших відсутні або були в
занедбаному стані побутові
приміщення. На більшості
сільгосппідприємств не було
душових, хлібороби не
забезпечувалися спецодягом,
мийними засобами. Під час виконання
сезонних робіт у деяких
агроформуваннях не
організовувалось харчування в
полі, не облаштовувались місця для
відпочинку. Вкрай незадовільним
було зберігання пестицидів. На день
перевірки санітарними лікарями
було виявлено близько 50 т не
придатних для використання
отрутохімікатів. Оскільки проблема
утилізації пестицидів вирішується
повільно, то це створює небезпеку
для навколишнього середовища (а
звідси — для людей), адже велика
частина складів перебуває в
аварійному і передаварійному
стані.
Теребовлянський район, як і інші
райони Тернопільщини, один з перших
розпочав реформи на селі. Проте, як
бачимо, далеко не скрізь це сприяло
поліпшенню умов праці хліборобів
(як, до речі, і життя в цілому
більшості з них). Та й хіба могло
бути інакше, коли з 34
сільгосппідприємств у 23 після
проведеного реформування
агропромислового комплексу посади
спеціалістів з охорони праці були
суміщені з іншими посадами. До того
ж в окремих випадках функції
спеціаліста, що мав би здійснювати
відомчий контроль за додержанням
вимог нормативно-правових актів з
охорони праці, покладено на осіб,
які не мали відповідного багажу
знань та досвіду. Це, зокрема,
стосується агроформувань «Колос»,
«Зоря-Агро», де на момент
перевірки посади інженерів з
охорони праці обіймали касири, та
«Агропрогрес», в якому організацію
роботи з охорони праці було
покладено на одного з
бухгалтерів.
Як відомо, ті чи інші реформи
проводяться в ім’я людей, для
поліпшення їхнього добробуту,
підвищення рівня охорони праці. А
що ж дали вони в даному випадку
селянам Тернопільщини та інших
регіонів України? За незначним
винятком, безробіття, злидні,
небезпечні умови праці (лише у
Теребовлянському районі в 2006 р.
вони стали причиною 6 нещасних
випадків, у тому числі 2 — зі
смертельними наслідками, упродовж 9
місяців поточного року — 3) та інших
життєвих негараздів, які змушують
людей шукати кращої долі на чужині.
І все це через те, що нові господарі
життя на селі в особі роботодавців
економлять на зарплаті хліборобів,
не дбають про культуру виробництва,
створення здорових і безпечних
умов праці. (Такі явища мають місце
навіть у тих господарствах, де
прибутки течуть рікою). Як не
парадоксально, але при цьому їхні
керівники почувають себе цілком
затишно. Окремі з них навіть
умудряються отримувати високі
державні нагороди, почесні звання
та ін. Для того, щоб повернути
нинішніх роботодавців обличчям до
людей, потрібні нові підходи, які б
змусили їх поважати Закон «Про
охорону праці», але цією проблемою
переймаються далеко не всі ті, кому
це належить.
Ст. 44 Закону «Про охорону праці»
передбачає дисциплінарну,
адміністративну, матеріальну та
кримінальну відповідальність за
порушення законодавства про
охорону праці. Та вся біда в тому, що
здебільшого роботодавців
притягують лише до
адміністративної відповідальності
(принаймні на Поділлі). При цьому
розмір штрафу, який накладається на
порушника, настільки мізерний, що
про це навіть смішно говорити (6—9%
від зарплати, яку отримує
роботодавець). Тому було б дуже
наївним вважати, що при такому
розкладі притягнення порушника до
адміністративної відповідальності
змусить його переглянути своє
ставлення до охорони праці. Про
дисциплінарну та матеріальну
відповідальність годі й говорити,
оскільки по відношенню до
роботодавців підприємств
недержавних форм власності, в тому
числі сільськогосподарських,
ніхто, навіть місцева влада, не
вправі вирішувати такі питання. Це
прерогатива лише трудових
колективів. Проте дуже
малоймовірно, що вони підуть проти
своїх керівників, навіть якщо хтось
з їх членів, чи навіть
представників місцевої влади, і
вийшов би з такою пропозицією.
Єдиним органом, якого хоч трохи
роботодавці побоюються, після того
як пішли в небуття пресловуті
райкоми (а згодом і управлінська
вертикаль), є прокуратура, але вона,
як правило, крізь пальці дивиться
на їхню бездіяльність у питаннях
охорони праці, бо сама не дуже
переймається захистом прав
громадян на безпечну працю в
ринкових умовах. Щоправда,
подільські правоохоронці за
вказівкою своїх вищестоящих
органів час від часу дещо роблять у
цьому плані, але це «дещо»
зводиться, як правило, до перевірки
роботи державних інспекторів і
збору даних про кількість
проведених обстежень стану
промислової безпеки. Їм би
перейняти описаний у журналі
«Охорона праці» (№ 10, 2006 р.) досвід
своїх колег із Сторожинецької
районної прокуратури Чернівецької
області та Старосинявської —
Хмельницької, які за результатами
проведених органами з нагляду за
охороною праці перевірок порушують
проти недбайливих роботодавців
кримінальні справи і передають
матеріали до суду. Проте, з усього
видно, що в переважній більшості
районних і міських прокуратур
Подільського краю стиль і методи
роботи не передбачають вжиття
таких заходів впливу до порушників
законодавства про охорону праці,
навіть якщо ті є прямими
винуватцями людських трагедій.
Зважаючи на велику кількість
виявлених у ході комплексної
перевірки підприємств
Теребовлянського району порушень,
її результати були обговорені на
спільному засіданні ради
теруправління Держгірпромнагляду
по Тернопільській області та
колегії місцевої державної
адміністрації. У ході обговорення
свою стурбованість станом
промислової безпеки висловило
керівництво району в особі голови
державної адміністрації П. Рупи та
ряд посадових осіб, яким далеко не
байдуже, в яких умовах доводиться
працювати рядовим працівникам. Що
стосується прокуратури, то вона не
використала можливості для того,
щоб висловити своє ставлення до
присутніх на засіданні порушників
закону, застерегти їх від
необдуманих та необачних дій,
попередити про кримінальну
відповідальність за порушення
вимог законодавства про охорону
праці, правил безпеки під час
виконання робіт підвищеної
небезпеки тощо. А якщо так, то чи
можна сподіватись, що роботодавці
врахують критику, що лунала на їхню
адресу з уст керівників державної
адміністрації, і повернуться
обличчям до вирішення нагальних
проблем охорони праці?!
Василь СОПІЛЬНЯК
