Сила слабкої статі

Поки полум’яні борці за тендерну рівність намагаються підняти соціальний статус слабкої статі в українському суспільстві, життя розставляє крапки над «і». Так, за останні 4—5 років саме жінки займають майже 50% провідних інспекторських посад теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області. І не випадково.

Із 14 гарних, розумних, енергійних інспекторів теруправління 6 обіймають посаду головного, 5 — провідного і 2 — держінспектора з охорони праці. Ще одна розумниця працює головним спеціалістом відділу. 12 представниць слабкої статі мають вищу, 2 — середню технічну освіту. Стаж роботи у сфері нагляду за охороною праці становить від 2 до 10 років. За винятком чотирьох, всі одружені, мають дітей. Середній вік — 42 роки. Хоча це не достеменно. Бо, як кажуть японці, жінці стільки років, на скільки вона виглядає. А тут східноукраїнські жінки дадуть фори будь-якій закордонній титулованій красуні. Не випадково чоловіки, які приходять до теруправління у виробничих справах, часто-густо, заглянувши в інспекторський кабінет, розгублено кліпають очима: «Невже ці стильно причесані голівки розуміються на металургії, будівництві, гірничій справі, сільському господарстві?..» «Так!» — підтверджує практика, а також керівництво теруправління.
Начальник обласного теруправління Ф. Мержев наголошує на скрупульозності та акуратності працівниць, що проявляються в ретельному розслідуванні нещасних випадків, охайно і грамотно оформлених документах, системному відстеженні заходів з охорони праці, удосконаленні форм і методів роботи. Як наслідок, менше нарікань на роботу установи. Саме природний жіночий талант до систематизування, планування, передбачення і просто жіноча інтуїція стали відправною точкою для комплектації на 99% відділу організації державного нагляду та управління охороною праці (далі — ВОДН та УОП) жінками. А відомо, що у теруправліннях цей відділ є мозковим центром, бо саме він аналізує і програмує роботу всього колективу.
Та попри очевидні чесноти наших жінок, їхнє просування у парафії, здавалося б, суто чоловічих клопотів має і малопривабливі суспільні витоки. Насамперед, це — все категоричніша відмова чоловіків займатися мало оплачуваною роботою, що характерно, зокрема, і для Запоріжжя, де матеріальний рівень життя диктують прибуткові металургійні та хімічні підприємства, на яких спеціалісти з охорони праці, маючи меншу відповідальність, отримують значно більші гроші. Тож не дивно, що молоді, перспективні інспектори, «прокантувавшись» у теруправлінні 2—3 роки, охоче змінюють мундир держслужбовця на уніформу підприємства. Хто приходить на їхнє місце? Саме жінки, які не гірше від чоловіків працюють у галузі держнагляду за скромну зарплату. Та слабка стать цим не дуже переймається. Отже, слово жінкам.
Ольга САЄНКО, головний державний інспектор ВОДН та УОП:
— У липні 2000 р. у відділі нас було лише 2 жінки, сьогодні ж — 5 із 8 штатних працівників. Не побоюся сказати, що саме на нас лежить не тільки основне виробниче, а й нервове навантаження. Я маю на увазі постійний контроль як за якістю роботи інспекцій, інспекторів, так і за вирішенням окремих питань. Скажімо, особисто мені найчастіше доводиться працювати з прокуратурою. Тут, самі розумієте, мусиш сім разів відміряти, аби раз відрізати. Тому постійна самоосвіта є неодмінною умовою успішної роботи. Тож читаю спеціальну літературу, виписую, конспектую, аналізую... Крім того, мені випадає контролювати інспекції. Зрозуміло, всім подобатися не можу. Окремих колег принциповість відверто дратує, особливо молодих, котрі тільки-но прийшли з підприємства. Та коли початківець спотикається раз, вдруге, то відразу змінює тон. І тоді починається нормальна співпраця. Всіма силами намагаюся застерегти колегу від поспішності, необачності, часом зайвої довірливості у роботі, аби він не потрапив у халепу. Адже правове поле дуже недосконале і працювати в ньому інспектору непросто.
Олена ТЮРКЕДЖІ, головний держінспектор ВОДН та УОП:
— Хотя по пр
— Хоча за професією я інженер-металург, роботу в теруправлінні починала завідувачкою відділу обліку та доставки документації. А через рік перейшла сюди. І почала перелопачувати звіти, матеріали спецрозслідувань, комплексних перевірок... Набута інформація буквально розпирала. Таким чином «дійшла» до випуску територіальних інформаційних бюлетенів. До речі, досі за ними жалкую. Бо то було не тільки цікаве, а й повчальне заняття, яке спонукало мене докопуватися до суті того чи іншого вчинку, події, висновку. Сьогодні оце «копирсання» у фактах стало основним змістом моєї роботи. Адже я — аналітик відділу. Аналізую звіти, матеріали перевірок, обробляю їх, готую висновки, прогнози, намагаюсь удосконалити внутрішньотериторіальну звітність, «переварюю» інформацію з рідного Комітету, веду переписку з іншими установами, прокуратурою, підприємствами. Одне слово, я — справжній штабіст. Можливо саме тому мені, вважаю, вдаються лекції, які я читаю в навчальних центрах з охорони праці. До речі, аби вільно почуватися серед слухачів, а це, як правило,— роботодавці, спеціалісти підприємств, я вивчила всі матеріали спецрозслідувань за останні 10 років. А ще навчаюсь у Київській національній академії управління за спеціальністю «правознавство». Чи подобається мені такий стан речей? Так. Бо аналіз ситуацій та доцільне їх вирішення — це суто жіноча робота. Як скажімо, навести лад на кухні.
До слова, про кухню. Страшенно люблю готувати і красиво подавати. Загалом люблю сотворити щось «прикольне» своїми руками: іграшку, прикрасу, страву. Творчість — це моє.
Олена СТРІЛЕЦЬ, головний державний гірничотехнічний інспектор:
— Родом я з Хмельниччини, де прекрасна природа і де люди цінують та бережуть її. Тому нагляд за підприємствами, що розробляють природні надра, мені до душі. Перед тим, як влитися у колектив теруправління, я працювала головним маркшейдером у ВАТ «Мокрянський кар’єр». Хто розуміється на цій справі, знає, наскільки вона відповідальна і потребує відмінних знань. Певно тому мені не важко наглядати за охороною надр на підприємствах цієї галузі. (Їх, до речі, закріплено за мною 34). Це, в основному, кар’єри, де видобувають граніт, пісок, каолін, вогнетривку глину... і де велика кількість робіт, устаткування, механізмів підвищеної небезпеки. Зрозуміло, постійно виїжджаю у відрядження. Мої виробничі клопоти не обмежуються перевіркою проектної документації, планів проведення робіт чи посадових інструкцій. Доводиться підніматися на висоту, оцінювати розробку кар’єру, роботу техніки, якість засобів індивідуального захисту тощо. Тому мушу дбати не лише про чужу, але й про власну безпеку праці.
Крім знань, практики, власної позиції в роботі, є ще одна складова нормальної життєдіяльності — це сім’я. Чоловік, який працює на одному з кар’єрів, добрий мені порадник, як і я йому. Коли навалюється паперова хвиля і я беру матеріали додому, чотирнадцятирічна донька Настуся залюбки, наче пригодницьке оповідання, читає звіти й приписи. Не знаю, яку вона обере професію, але у тому, що поняття охорони праці, безпеки виробництва не будуть для неї абстрактними, я впевнена на всі сто відсотків. І це мене тішить як маму і як громадянку. Бо я хочу, щоб і моя дитина, і загалом кожна людина цінували своє здоров’я і життя.
Ольга ПОПОВА, головний спеціаліст ВОДН та УОП:
— Часто відвідувач чоловічої статі — підприємець, зайшовши до мого кабінету, перепитує, озираючись довкола: «А де Ольга Олександрівна?». Відповідаю: «Це я». Німа пауза. Та скоро підприємець усвідомлює, що спеціаліст з дозвільної системи не обов’язково повинен бути солідним чоловіком з твердим і холодним поглядом. Відтак починається діалог. Це я стосовно питання, чоловіча чи жіноча моя робота. Її суть визначається не статтю, а якістю вирішення питань. Якість же зумовлена рівнем знань. Тому читаю, формую тематичні досьє, «сиджу» в Інтернеті, фіксуючи усе, що може знадобитися в роботі. Такий підхід радила б усім, особливо молодим спеціалістам.
Мені подобається робота з людьми. Найцікавіше працювати з молодим поколінням керівників, роботодавців. Багато хто з них почав сприймати охорону праці як неодмінну умову успішного бізнесу. Тоді як старше покоління, попри досвід, титули тощо, не йде далі поняття «техніка безпеки». Прикро, що такі керівники нав’язують профанацію охорони праці підлеглим і всьому колективу. Звичайно, мене це засмучує. Розраду шукаю в роботі, у сім’ї. Приємно сказати, що моєю роботою цікавляться рідні, друзі, знайомі. Нерідко буває, що й за святковим столом чи на дружній вечірці просять: «Розкажи про якийсь цікавий випадок». Певно, прийде час, і на тему охорони праці, де вистачає драм, будуть писати бестселери. Бо людину найбільше цікавить вона сама.
Надія ДМИТРИШИНА, головний державний інспектор ВОДН та УОП:
— Свого часу наша сім’я майже на 10 років виїхала на північ Росії. Потім повернулася до України, в Запоріжжя. У тому, що чоловік без проблем знайде собі заняття, я не сумнівалася. Більше хвилювалася за себе. Виявилося — даремно. В теруправління прийшла, як кажуть, з вулиці: були вакансії і мене взяли на роботу. Тут я вже більше двох років. Мій службовий обов’язок — реєстрація технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування. Ця робота потребує витримки, уважності, якщо хочете — «буквоїдства», не терпить поспіху. Зрештою, все це для мене близьке і зрозуміле. Тому відверто кажу — я дуже рада, що маю роботу, яка мені до душі, і що кожен свій робочий день я починаю з хорошим настроєм. Поза роботою знаходжу час читати, плести, разом з чоловіком охоче приймаємо гостей. Навесні чекаємо з армії сина. Загалом я почуваюся щасливою жінкою.
А ще хочу сказати, що приємності у роботі додає доброзичлива атмосфера в колективі, інтелігентне ставлення до жінок з боку нашого керівництва. Повірте, це підвищує рівень нашої самоповаги та самооцінки.

Н. РУСИЧ

Фото К. МОРОЗА та Ф. ТАРАНА

* * *
Жінки відіграють значну роль у галузі державного нагляду за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці. Зокрема, у системі Держгірпромнагляду працює майже 20% жінок. Вони роблять свій внесок у загальну справу реалізації конституційного права працівників на охорону їхнього життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні та здорові умови праці.
Бажаємо жінкам успіхів у праці, розуміння з боку сильної половини людства, миру, любові, щастя.