Епідемія туберкульозу офіційно зареєстрована в Україні у 1995 р. На сьогодні захворюваність на туберкульоз у країні одна з найвищих у світі. Випереджають у цьому нас тільки слаборозвинені країни Африки. На жаль, із зростанням рівня загальної захворюваності на туберкульоз збільшується і кількість професійних захворювань на цю хворобу. Але в Херсонській області змогли переломити таку пропорційну залежність.
Серйозно про проблему з
профзахворюваннями на туберкульоз
на Херсонщині почали говорити
тільки в 2005 р. До цього часу
відповідальні працівники органів
виконавчої влади та місцевого
самоврядування, керівники медичних
закладів, виправних колоній
щорічно планували заходи з
боротьби з туберкульозом,
підписували інформації про їх
виконання і засмучено дивилися на
цифри, які свідчили: в Херсоні та
прилеглому до міста Білозерському
районі у 2001 р. захворіли два
медпрацівники, у 2002 р. — 3, 2003 р. — 7,
2004 р. — 14, 2005 р. — 18, 2006 р. — 26. Але у 2005
р. управління виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві
та профзахворювань у Херсонській
області, міське відділення Фонду
почали бити тревогу. Відповідні
листи були направлені керівникам
лікарняних закладів, головам
облдержадміністрації та облради,
теруправлінню Держгірпромнагляду
по Херсонській області, прокурору
Суворівського району м. Херсона, на
території якого розташований
обласний протитуберкульозний
диспансер. Свою пасивну участь у
вирішенні важливого питання
боротьби з туберкульозом
намагалися пояснювати деякі
керівники державних органів,
медичних закладів. Одні
стверджували, що туберкульоз не є
профзахворюванням, оскільки він
часто виникає не внаслідок
тривалого впливу шкідливих
факторів на організм людини, а є
інфекційним захворюванням. Тому
вважали, що необхідно внести
відповідні зміни до
нормативно-законодавчих актів.
Інші пояснювали, що специфіка
туберкульозної інфекції полягає у
тому, що у світі не існує надійних
методів захисту від неї. Треті
стояли на тому, що туберкульоз є
соціальним захворюванням, і
належне виконання ними вимог
нормативно-правових документів
щодо профілактики даного
захворювання не зможе змінити
соціально-економічних умов у
країні, зокрема, особливостей
фінансування охорони здоров’я.
Враховуючи ситуацію, теруправління
Держгірпромнагляду по Херсонській
області провело комплексну
перевірку стану охорони праці в
обласному протитуберкульозному
диспансері. Побачене там шокувало
членів комісії. Стан приміщень
диспансеру незадовільний, порушено
цілісність підлоги, стін. Для
проведення дезінфекційних заходів
використовувалися суміші, які
мають значний вміст хлору і
належать до 2-го класу небезпеки, а
відповідно подразнюють верхні
дихальні шляхи. Відсутність
гарячого водопостачання, аварійний
стан каналізаційних мереж,
відсутність у необхідній кількості
спецодягу, кварцових ламп,
холодильників, плит для
приготування їжі, посуду і т. д. —
все це були обставини, що сприяли
поширенню туберкульозу серед
працівників протитуберкульозного
диспансеру, яким уже було заражено
майже 2/3 працюючих.
При детальному розгляді
з’ясувалося, що головними
причинами такого стану було
неналежне фінансування як цього
медичного закладу, так й інших. У 2004
р. Херсонський обласний
протитуберкульозний диспансер
(далі — ПТД ) був профінансований на
11,7%, у тому числі на продукти
харчування — 28% від потреби,
поточний ремонт — 18,7%, придбання
засобів захисту та спецодягу — 10,7%,
а на капітальний ремонт,
профілактичне харчування для
працівників кошти взагалі не
виділялися.
Коли начальник відділу організації
профілактики Херсонського
міського відділення Фонду Ю.
Сторожук написав про все це статтю
у журнал «Охорона праці» (№ 10, 2005 р.),
ситуацію розглянули у Міністерстві
охорони здоров’я. Як повідомив
головний лікар обласного ПТД В.
Бурятинський, уже з грудня 2005 р.
фінансування диспансеру помітно
збільшилося, що дало можливість
забезпечити виконання комплексних
заходів щодо поліпшення умов праці
та запобігання професійним
захворюванням на туберкульоз,
ліквідувати порушення, виявлені в
результаті комплексної перевірки
теруправлінням Держгірпромнагляду
по Херсонській області.
У бюджетах на 2006—2007 рр.,
затверджених Херсонською обласною
радою, було передбачено 100%-не
фінансування вищеназваних
комплексних заходів. Це дало
можливість в обласному ПТД
провести реконструкцію внутрішніх
мереж водопроводу і каналізації,
опалення, здійснити ремонт палат і
кабінетів, відновити гаряче
водопостачання, встановивши
електричні водонагрівачі.
З’явилася можливість
користуватись душовими кімнатами,
внутрішніми санітарними вузлами,
кімнатами для приймання їжі. Крім
того, установу повністю
забезпечено ультрафіолетовими
випромінювачами, спецодягом,
відновлено спецхарчування
працівників, зайнятих на роботах із
шкідливими умовами праці, замінено
використання шкідливих
дезінфекційних засобів на
безпечніші — хлорантоїн, дезактин,
«жавельклейд». Проведено також
реконструкцію вентиляційної
системи харчоблоку,
рентгенвідділення, виконано інші
заходи, спрямовані на покращання
умов праці та ліквідацію причин
захворюваності на туберкульоз у
закладі.
Як бачимо на даному прикладі,
тільки тісна взаємодія
облдержадміністрації, облради,
управління Фонду, теруправління
Держгірпромнагляду, облСЕС,
обласного управління охорони
здоров’я дали позитивні
результати. Профзахворюваність на
туберкульоз в обласному ПТД —
основному постачальнику
захворюваності на туберкульоз в
області зменшилась з 16 випадків у
2006 р. до 4 у 2007 р. Відповідне
фінансування і виконання заходів
здійснено в установах Державного
департаменту виконання покарань.
Зниження рівня профзахворюваності
на туберкульоз у 2007 р. зафіксовано у
виправних колоніях № 61, № 7, № 10, на
підприємствах деяких галузей
економіки області. Отже, є надія на
те, що цей вид профзахворювань в
області поступово відійде до таких,
які рідко трапляються.
Хотілося б, щоб такими ж спільними
зусиллями вирішувались не тільки
питання боротьби з туберкульозом, а
й інші, спрямовані на забезпечення
належних умов праці та безпеки
виробництва, і не тільки на
Херсонщині, а й в інших регіонах
країни. У першу чергу це стосується
найближчого сусіда —
Миколаївської області, де в 2007 р.
рівень профзахворюваності на
туберкульоз значно зріс порівняно
з минулими роками і становив 56% від
загальної кількості
профзахворювань. Можливо, комусь з
керівників органів виконавчої
влади або медичних закладів варто
поїхати до Херсона і запозичити
досвід, а можливо, зібратися самим і
пильніше поглянути на ситуацію, що
склалася?
Сергій КОЛЕСНИК,
наш власкор
