25 лютого 1948 р. наказом Головного
управління державного гірничого
нагляду при Раді Міністрів СРСР
було утворено Управління
Донецького гірничого округу. До
нього увійшли п’ять управлінь
гірничих районів: Сталінське (м.
Сталіно, нині Донецьк),
Ворошиловградське (м.
Ворошиловград, нині Луганськ),
Шахтинське (м. Шахти), Горлівське (м.
Горлівка) і Краснолуцьке (м. Красний
Луч). Так було покладено початок
найбільшому в нашій країні
територіальному управлінню
Держгірпромнагляду по Донецькій
області, а в подальшому — і всій
нинішній державній службі
промислової безпеки в Україні, яка
відзначає у травні цього року своє
50-річчя.
На початок 2008 р. у теруправлінні,
яке здійснює нагляд більш як на 37
тис. підприємств у 30 галузях
економіки (зайнято близько 2 млн.
осіб), працювало 564 спеціалісти.
Довідавшись, що журнал готує статтю
до річниці теруправління, його
працівники висловлювали сумніви:
чи доречно говорити про ювілей
після аварії, що сталася на
орендному підприємстві «Шахта
імені О. Ф. Засядька»?..
Доречно! Справжні подвижники
створювали систему державного
нагляду за промисловою безпекою в
Донбасі. Люди з високим почуттям
обов’язку, професіонали, які мають
величезний досвід. Їхня, невидима
багатьом, діяльність не раз
відзначалася урядовими та
відомчими нагородами. А головне,
без пафосу і гучних слів вони й
сьогодні виконують нелегку роботу,
втілюючи в життя державну політику
в галузі охорони праці, і, без
перебільшення, перебувають на
передовій лінії промислової
безпеки. Їхні досвід і знання,
накопичені за десятиріччя, здобули
повагу й вдячність тисяч і тисяч
людей.
Взагалі-то історія становлення
нагляду за додержанням безпечних
умов праці на території Донбасу не
обмежується шістьма десятиріччями,
а сягає у віки. Так, ще Петро I
заснував 10 грудня 1719 р.
Берг-колегію. А перший Гірничий
статут було розроблено талановитим
інженером, мудрим адміністратором
В. Татіщевим. Він же підготував і
керівний документ для гірничого
нагляду — «Наказ шихтмейстеру» (1734
р.) — фактично першому в країні
гірничому інспектору.
Багато принципів, покладених в
основу цих документів, не втратили
свого значення і сьогодні. Так,
враховуючи специфіку гірничого
виробництва, воно розглядалося в
тісному зв’язку з облаштованістю
промислових селищ, відкриттям у них
шкіл, притулків для старих та
інвалідів, говорячи сучасною мовою
— з вирішенням широкого комплексу
соціальних питань.
У XIX ст. гірничий нагляд було
доручено спеціально створеній
незалежній гірничозаводській
інспекції. У 1899 р. керівництво
наглядовою діяльністю було
централізовано — гірнича і
фабрична інспекції передані у
підпорядкування Головному з
фабричних і гірничозаводських
справ присутствію.
У 1918 р. здійснення гірничого
нагляду було покладено на
інспекцію праці Наркомпраці.
Згодом цим займалися Вища рада
народного господарства,
гірничотехнічна інспекція ЦК
профспілок, гірничотехнічна
інспекція Народного комісаріату
важкої промисловості...
Нові проблеми постали перед
наглядовими органами після Великої
Вітчизняної війни, коли необхідно
було в найкоротший термін
відновити промисловість. Без
централізованого контролю за
додержанням заходів безпеки
обходитися далі було неможливо.
17 жовтня 1947 р. при Раді Міністрів
СРСР було створено Головне
управління державного гірничого
нагляду. А 16 грудня того ж року
Голова Ради Міністрів СРСР Й. В.
Сталін підписав постанову № 4048,
якою було затверджено Положення
про Головне управління державного
гірничого нагляду і дозвіл на
організацію в його складі 18
управлінь гірничих округів. 25
лютого 1948 р. утворено Управління
Донецького гірничого округу, а 20
березня його начальником було
призначено В. Щукіна. Фахівцям
добре відомі багато його робіт з
різних питань безпеки гірничих
робіт і маркшейдерської справи.
5 липня 1954 р. утворено
Держгіртехнагляд СРСР. У Донбасі
було створено управління
Сталінського округу Комітету з
нагляду за безпечним веденням
робіт у промисловості та гірничого
нагляду при Раді Міністрів СРСР.
А незабаром, 30 травня 1958 р., з
урахуванням промислового
потенціалу України, було
організовано Держгіртехнагляд
УРСР.
У 1955 р. Рада
Міністрів СРСР прийняла
постанову № 1263 про передачу до
складу управління Сталінського
округу Держгіртехнагляду 16
гірничотехнічних інспекцій
Міністерства вугільної
промисловості СРСР.
У травні 1966 р. начальником
управління Донецького гірничого
округу було призначено А. Люєва,
який до цього протягом 11 років
пропрацював головним інженером
управління.
Багато чого зробив для подальшого
становлення і зміцнення авторитету
управління Держгіртехнагляду
України новий начальник його
Донецького округу М. Васильчук.
Колеги по роботі характеризували
його як авторитетного фахівця.
Наступні 6 років (серпень 1979 —
жовтень 1985 рр.) гірничим округом
керував досвідчений організатор П.
Пономарьов.
Протягом 1985—1989 рр. на чолі
гірничого округу стояв С. Ткачук.
Пізніше він став одним з тих, хто
закладав основи Державного
комітету України з нагляду за
охороною праці, й очолював його аж
до виходу на пенсію.
А в Донецьку начальником
теруправління став П. Бігма, який
вміло керував ним з грудня 1989 р. по
березень 1995 р.
З березня 1995 р.
теруправління
Держнаглядохоронпраці по
Донецькій області очолював С.
Луньов. Згодом він — один із
заступників голови
Держнаглядохоронпраці, до кінця
своїх днів курирував нагляд за
підприємствами вуглевидобувної
галузі нашої країни.
Сьогодні теруправління
Держгірпромнагляду очолює М.
Малєєв. Завдання, які доводиться
тепер вирішувати, порівнянні з
тими, що стояли перед наглядовими
органами в перші роки їх
становлення. Адже в нашому краї
зосереджена найбільша кількість
вуглевидобувних підприємств
України. Із 148 шахт, що перебувають
під наглядом теруправління, понад
80% є надкатегорійними за газом і
небезпечними за раптовими викидами
вугілля і газу, вибуховістю
вугільного пилу. 26 шахт мають
глибину розробок від 1000 до 1350 м. Із 12
провідниих українських
металургійних заводів і комбінатів
7 також розташовані в Донецькій
області. Тут же працюють 7 великих
ГРЕС, а також 3 ТЕЦ, потужні
підприємства машинобудівної та
хімічної галузей, об’єкти
газотехнічного господарства…
Немає потреби
наводити тут цифри, що показують
кількість проведених перевірок,
притягнених до адміністративної
відповідальності керівників і
зупинених через порушення норм
безпеки об’єктів. Головне —
завдяки планомірній роботі
працівників теруправління
кількість травмованих, у тому числі
смертельно, щороку неухильно
зменшується. Так, у 1993 р. (рік
створення Держнаглядохоронпраці) у
Донецькій області загинули 383
особи, у 1994 р.— 425, 1995 р.— 363, 1996 р.— 346,
1997 р.— 307, у 1998 р.— 345... У 2006 р. — 201
особа. Загибель же наприкінці 2007 р.
відразу 107 осіб на шахті імені О. Ф.
Засядька звела всі зусилля
працівників теруправління
нанівець і відкинула його за рівнем
смертельного травматизму на 10
років назад!
Безумовно, відповідальність за
стан промислової безпеки несуть
роботодавці. З них спитають у першу
чергу. Але…
«Так, у нас
недостатньо повноважень для того,
щоб змусити роботодавців
організувати працю на
підприємствах безпечно,— говорив
Голова Держгірпромнагляду С.
Сторчак 18 вересня 2007 р. на нараді в
Донецьку.— Але якщо немає
господарських важелів впливу на
технологічні впровадження, то є
абсолютно все, щоб не допустити
небезпечної концентрації
рудникового газу в гірничих
виробках і появи фатальної іскри.
Необхідно тільки інспекторському
складу професійно та
відповідально, у повному обсязі
виконувати свої обов’язки».
На жаль, запобігти нещастю не
вдалося...
Рішенням Урядової комісії, яка
розслідувала причини аварії на
орендному підприємстві «Шахта
імені О. Ф. Засядька», передбачено
забезпечити щодобовий нагляд на
цьому підприємстві. Враховуючи
винятковий характер і масштаби
трагедії, унікальність самої шахти,
яка розташована безпосередньо в
обласному центрі та видобуває
паливо на великих глибинах,
вирішено створити самостійну
інспекцію, яка б здійснювала нагляд
як за ходом ліквідації наслідків
аварії, так і за станом діючих
виробок.
Виділено кошти на
оснащення шахти уніфікованою
телекомунікаційною
автоматизованою системою
диспетчерського контролю та
управління гірничими машинами й
технологічними комплексами (УТАС).
Останніми роками обласне
теруправління Держгірпромнагляду
багато робить для вивчення та
впровадження у практику досвіду
організації безпечної роботи на
вугільних підприємствах США.
...Щоб уявити, в якій обстановці
живуть і працюють працівники
теруправління сьогодні, наведу
лише кілька коротких повідомлень,
що, на жаль, надходять дуже
часто:
«14 грудня 2007 р. 400 гірників
евакуйовано через пожежу на шахті
«Краснолиманська» у Донецькій
області...
26 грудня в конвеєрному штреку цієї
шахти виникла задимленість. Під
землею перебували 853 особи. Всіх їх
оперативно було піднято на
поверхню...
6 січня 2008 р. у Донецьку сталася
пожежа на шахті імені М. І. Калініна.
За сигналом тривоги 21 особа
самостійно вийшла на поверхню...
31 січня 2008 р. на приватній шахті
фірми «Карбон» у місті Шахтарську
стався вибух пилогазової суміші.
Шістьох гірників доставлено до
лікувальних закладів. Четверо з них
— у тяжкому стані...
4 лютого на кілометровій глибині
почалася пожежа на шахті
«Куйбишевська» у Донецьку. 108
гірників виведено на поверхню, один
пропав безвісти»...
На щастя, більшій частині подібних
НП держінспекторам удається
запобігти. З огляду на специфіку
їхньої роботи, на розгляд державної
комісії, яка розслідує причини
аварії на шахті імені О. Ф. Засядька,
внесено пропозиції про підвищення
їхнього статусу. Це сприятиме
підвищенню рівня промислової
безпеки. Держінспектор — це не
чиновник, який просиджує день у
затишному кабінеті. Якщо директору
шахти належить спускатися під
землю 8 разів на місяць, то
держінспектор буває в ній до 18
разів! При цьому 
йому не зараховується
підземний стаж. І зарплата у нього у
багато разів менша. Інспектор
повинен одержати право на рівну з
керівниками шахт зарплату і
пільгове пенсійне забезпечення
нарівні з шахтарями. Витрати на
вирішення цих питань — ніщо
порівняно зі збитками, яких
доводиться зазнавати під час
ліквідації наслідків аварій.
…Закінчити статтю хочу рядками з
«Гімну Держгірпромнагляду»,
написаного начальником Донецької
інспекції котлонагляду І.
Пантелєєвим, і присвяченого
колегам:
Госнадзор — для безопасного
труда.
Госнадзор — чтобы не нагрянула
беда!
Госинспектор знает службу и Закон
—
Он на страже, неподкупен и умен.
Щиро бажаємо, щоб саме так і
було. І успіх завжди буде з вами і з
тими, в ім’я кого ви працюєте. Усім
працівникам теруправління
Держгірпромнагляду по Донецькій
області — спокійного, без
потрясінь і НП, свята, здоров’я на
довгі роки та успіхів у
найгуманнішій роботі щодо
забезпечення промислової безпеки
та здорових умов праці.
Геннадій ЩУРОВ,
наш власкор
На знімках:
підписаний Петром I
перший документ про охорону
праці
та промислову безпеку в Росії;
перший начальник Донецького
гірничого округу В. Щукін;
Герої Соціалістичної Праці
І. Стрельченко, М. Телитченко
і О. Стаханов під час зустрічі
новаторів шахтарської праці в
Донецьку;
комплексна перевірка під
землею.
Другий ліворуч — колишній
начальник Красноармійської ДІОП В.
Дьомін;
разом з гірниками
на кілометрову глибину
спускаються
(у центрі групи зліва направо)
начальник інспекції з контролю
за провітрюванням і пилогазовим
режимом шахт О. Симонов
і начальник Пролетарської
інспекції
у вугільній промисловості
В. Цимбаленко;
начальник теруправлінняя
М. Малєєв (у центрі)
з держінспекторами, які брали
участь у ліквідації аварії
на Чорнобильській АЕС,
після вручення їм нагород;
за досвідом у Донбас неодноразово
приїжджали колеги з Китаю та інших
держав. У центрі — начальник
теруправління М. Малєєв, крайній
праворуч — його заступник В.
Король;
у цеху металургійного комбінату
«Азовсталь» колишній заступник
начальника теруправління О.
Кузьменко і начальник
Маріупольської інспекції
промислової безпеки
та охорони праці Б. Мамонтов;
головний конструктор
системи УТАС Є. Жмакін,
Голова
Держгірпромнагляду С. Сторчак
і начальник Донецького гірничого
округу Ю. Скрипник вивчають
можливості
«розумної машини»;
Президент України В. Ющенко
розмовляє з гірниками шахти
імені О. Ф. Засядька про створення
безпечних умов їхньої праці.
Фото автора
та з архіву теруправління
