Під час засідання колегії
Держгірпромнагляду 31 жовтня було
розглянуто стан промислової
безпеки в Україні за 9 місяців
поточного року та визначено
завдання щодо подальшого
вдосконалення наглядової
діяльності у сфері промислової
безпеки.
За звітний період кількість
нещасних випадків загального
травматизму зменшилась на 1097
випадків, або на 8,5%. Впродовж
звітного періоду травмовано 11 828
осіб, за аналогічний період 2007 р. —
12 925. Разом з тим кількість
смертельно травмованих на
виробництві порівняно з минулим
роком збільшилась на 0,38% (за 9
місяців 2008 р. загинуло 784 особи).
Майже 60% нещасних випадків зі
смертельними наслідками,
пов’язаних з виробництвом, сталися
у вугільній галузі, будівництві,
агропромисловому комплексі та
соціально-культурній сфері.
Збільшилась кількість нещасних
випадків у АР Крим, Черкаській,
Львівській, Херсонській,
Хмельницькій, Волинській,
Кіровоградській, Сумській,
Київській, Одеській,
Івано-Франківській, Миколаївській,
Полтавській та Чернігівській
областях.
Аналіз причин нещасних випадків
свідчить, що 73% нещасних випадків зі
смертельними наслідками сталось з
організаційних причин, з технічних
— 19%, а з психофізіологічних — 8%.
Основні види подій, які призвели до
нещасних випадків зі смертельними
наслідками на виробництві,
протягом 9 місяців 2008 р. були такі:
дорожньо-транспортні пригоди та
наїзд транспортного засобу (28%),
падіння потерпілих (17%), падіння,
обрушення, обвалення предметів,
матеріалів, породи, грунту тощо (16%),
дія предметів і деталей, що
рухаються (10%), ураження електричним
струмом (8%), пожежі (3%).
З метою підвищення рівня
промислової безпеки в усіх галузях
економіки України у січні—вересні
2008 р. інспекторами
Держгірпромнагляду проведено 1610
комплексних перевірок, майже 143 тис.
оперативних обстежень підприємств.
У ході перевірок здійснено майже 125
тис. призупинок експлуатації
об’єктів та ведення робіт. До
адміністративної відповідальності
за порушення вимог чинного
законодавства про охорону праці та
охорону надр притягнено понад 75
тис. працівників, з них — понад 18
тис. керівників підприємств. Сума
штрафів становить більш як 6,4 млн.
грн.
Як зазначила у своїй доповіді
начальник управління організації
державного нагляду та обліку
травматизму Держгірпромнагляду Н.
Ємельянова, забезпечення належної
якості державного нагляду полягає
в посиленні контролю за виконанням
роботодавцями наших розпоряджень і
приписів, а також за роботою
державних інспекторів.
Потрібно домагатися від суб’єктів
господарювання обов’язкового і
стовідсоткового виконання виданих
приписів та усунення виявлених
порушень. Для цього необхідно під
час планування перевірок
передбачати, крім планових, терміни
для проведення позапланових
перевірок виконання раніше виданих
приписів та поновлення зупинених
робіт.
Необхідність цього назріла вже
давно, і ще більше ми в цьому
переконалися, ознайомившись із
системою організації державного
нагляду у Сполучених Штатах
Америки, зазначила начальник
управління організації державного
нагляду.
У зв’язку з цим Комітетом
розроблено проект нової методики
організації планування, обліку та
контролю роботи органів
Держгірпромнагляду.
В ній, окрім деяких змін у системі
планування, передбачено зміни, що
стосуються звітних форм з
наглядової діяльності. Це дасть
змогу забезпечити більш ретельний
контроль за щоденною роботою
інспектора, витратами часу на
виконання поставлених завдань та
обов’язків. Тобто з’явиться
можливість проводити аналіз
наглядової діяльності не стільки
за кількісними показниками,
скільки за показниками
ефективності безпосередньої
роботи інспектора.
Потрібно поліпшити початкову
підготовку державних інспекторів.
Питання дуже важливе, і для його
вирішення треба буде провести
велику роботу. Це і розробка нових
форм та методів навчання, і
опрацювання програм та визначення
термінів навчання. Потрібно буде
внести цілий ряд змін до чинного
законодавства, а також вирішити
організаційні та фінансові
питання.
Сьогодні катастрофічно не вистачає
інспекторів. А після затвердження
критеріїв оцінки ризиків
доведеться забезпечити не тільки
якість, а й кількість перевірок
суб’єктів господарювання залежно
від ступеня ризику. Для цього
необхідно звільнити якомога більше
інспекторів від розслідувань
нещасних випадків та аварій і від
розгляду скарг.
Тому під час опрацювання та
затвердження нових структур на
наступний рік потрібно провести
певні розрахунки, виходячи з
кількості проведених розслідувань
та кількості скарг, які
розглядались у теруправліннях.
Залежно від їх кількості необхідно
передбачити створення у
теруправліннях окремих
підрозділів (груп, секторів або
відділів), які будуть займатися
цими питаннями. До їх складу, на
думку Н. Ємельянової, доцільно
включити також юристів. Таким чином
інспектор не буде постійно
відволікатися від здійснення
перевірок. За необхідності його
фахові знання можна буде
використати, залучивши до складу
комісії.
Збільшення кількості перевірок
дасть змогу забезпечити необхідну
щільність нагляду, що, в кінцевому
підсумку, сприятиме покращанню
стану безпеки на виробництві.
На колегії також зазначалось, що
практично в усіх теруправліннях
недостатньо використовуються такі
важелі впливу на суб’єктів
господарювання, як направлення
матеріалів про порушення
посадовими особами підприємств
вимог законодавства про охорону
праці до органів прокуратури. З
цього приводу вирішено
зобов’язати державних інспекторів
у разі виявлення фактів
невиконання приписів чи
самовільного відновлення робіт,
експлуатації об’єктів та
устаткування притягати порушників
до адміністративної
відповідальності згідно зі ст. 188-4
Кодексу України про
адміністративні правопорушення, а
у випадках невиконання
роботодавцями законних вимог щодо
усунення порушень після
притягнення до відповідальності —
направляти подання до органів
прокуратури.
