Статьи

Image00010.jpgМи нерідко стикаємося з масою різноманітних речей: літак, спінінг, опріснювач води, труба, посуд, підводний човен, не підозрюючи про їхню спільну складову — титан. Це сьогодні один із найдосконаліших матеріалів, який використовує сучасна техніка. Його висока корозійна стійкість вдало поєднується з легкістю і великою механічною міцністю. Закономірно, що титан називають металом ХХІ століття — століття надвисоких температур, колосальних швидкостей і передових технологій.
Україна посідає третє місце у світі за запасами титанових руд найвищої якості і є одним із шести світових монополістів виробництва губчастого титану. Це багатство України виплавляється на казенному підприємстві «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (ЗТМК), яке розкинулося на площі 115 га. Поставши на промисловій карті нашої країни ще 70 років тому, воно пережило злет і падіння, спровоковане розпадом радянської імперії. Вдруге піднялося підприємство у самому кінці 90-х років минулого століття. Сьогодні ЗТМК — єдине підприємство з виробництва губчастого титану в Україні і Європі. Крім того, воно постачає у далеке і ближнє зарубіжжя феротитан, титанові відливки та шлак, вироби з германію, германій полікристалічний зонноочищений та ін. Тому комбінат є стратегічно важливим об’єктом для держави.

Багато хто з відомих металургів і галузевих учених однозначно пов’язує відродження комбінату з ім’ям його нинішнього генерального директора, канд. техн. наук Владислава Володимировича Теліна, який на ЗТМК виріс від простого робітника до менеджера світового рівня. Це він 9 років тому ризикнув взятися за абсолютно «лежаче» підприємство, за допомогою ветеранів, справжніх патріотів держави, створив мобільний колектив і запустив виробництво. Причому дуже успішно. Адже нинішній ЗТМК випускає не тільки унікальну продукцію, а й відзначається високою рентабельністю: 80—100%. Це значить, що кожного місяця в державний бюджет України комбінат вносить близько 10 млн. доларів, 20 млн. грн., 10 млн. російських рублів і 100 тис. євро. Середня заробітна плата по підприємству — 1936 грн., а безпосередньо робітника — 1681 грн.
Є ще одна особливість, притаманна саме ЗТМК: у прямому розумінні військова виконавська дисципліна. І це зрозуміло, бо комбінат — підприємство найвищого рівня небезпеки. Виробництво губчастого титану та іншої продукції не тільки складне, а й сповнене потенційної загрози життю і здоров’ю як самих комбінатівців, так і всього населення Запоріжжя. Адже у технологіях застосовується анодний хлор-газ і рідкий хлор, ще ціла низка хлороутворюючих і легкозаймистих речовин. Загалом щомісяця комбінат «перекачує» сотні тонн хлору, хоч у цехах і не відчувається його запаху. Не випадково працівники сусідніх підприємств на початку роботи відновленого ЗТМК часто перепитували: так ви працюєте чи ні? Бо не чути специфічного запаху його виробництва.
Зрозуміло, на такому виробництві суворо заборонена всяка «творча» ініціатива. Та разом з тим саме творчий підхід до справи, насамперед ученого-практика В. Теліна, був і є основою технічного переозброєння й перепрофілювання підприємства. Ці процеси підпорядковані двом головним цілям: утриматися у шістці світових лідерів-виробників і зробити максимально комфортними умови праці. Що стосується першого, то стратегія В. Теліна така: створити високопродуктивні суміщені установки для отримання титану; налагодити виробництво титанових зливків і виробів з титану; розробити нові види товарної продукції; зміцнити співробітництво з Інститутом титану, Інститутом електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України та іншими інститутами; вжити ефективних заходів щодо енергозбереження.
— Переозброєння йде виключно за рахунок прибутку комбінату,— розповідає В. Телін.— Щоб справитися з цим завданням без жодної надзвичайної ситуації, ми тісно співпрацюємо з Держгірпромнаглядом. Його інспектори — наші порадники і помічники. Ми враховуємо всі їхні зауваження. Адже обидві сторони усвідомлюють відповідальність за безпеку підприємства і міста.
Ця відповідальність базується на щоденній копіткій працеохоронній роботі, де не можна відбутися лише справними паперами, інструктажем і навчанням. Її генератором виступає служба охорони праці у складі шести спеціалістів, що підпорядковується заступнику генерального директора з охорони праці В. Шарію, який і є її фактичним керівником. У його підпорядкуванні також двоє спеціалістів бюро технічного нагляду за вантажопідйомними механізмами. Крім того, у кожному цеху є інженер з охорони праці, який функціонально підпорядкований службі охорони праці. Є окрема газорятувальна служба.
В основі внутрішньокомбінатівського нагляду лежить розгалужена система контролю за додержанням норм безпеки всіма 4035 працівниками підприємства. Вона включає комплексні перевірки усіх виробничих підрозділів, в яких, крім служби охорони праці, беруть участь спеціалісти технічних служб комбінату. Діє система триступеневого контролю та відривних талонів. Щорічно служба охорони праці видає керівникам підрозділів десятки приписів, готує близько 20 проектів наказів генерального директора. Один лише приклад: 17 травня 2007 р. у цеху № 10 отримав травму робітник — зламав палець правої ноги (застосовував небезпечні прийоми праці). З огляду на те, що це була вже друга за останній час травма, наказом генерального директора в цеху було введено особливий режим нагляду за охороною праці.
За такої працеохоронної політики три останні роки ЗТМК не має зауважень від інспекторів Держгірпромнагляду щодо забезпечення людей засобами індивідуального захисту. Тільки торік на це витрачено 1,1 млн. грн., а загалом на охорону праці — понад 4 млн. грн., що становить 0,65% від суми реалізованої підприємством продукції. І це не межа. З року в рік колдоговір передбачає збільшення коштів на безпеку виробництва. Причому в першу чергу вони йдуть на фінансування кардинальних заходів. Так, у минулому році було затверджено Програму технічного переозброєння титанового виробництва на 2006—2011 роки. Уже виконано робіт на 20 млн. грн.: введено в дію чотири великопотужні печі, змонтовано три електролізери, вкладено кошти в газоочистку, в корпуси для виробництва зливків титану, переробки губки, в установки випарювання пульпи тощо. Скажімо, в цеху №7, де зайнято 1000 працюючих, уведено в дію вісім установок продуктивністю 3,8 т за цикл, які забезпечують випуск титанової губки, ведеться монтаж ще двох таких установок. Реконструйовано основне змінне устаткування — реторти; запроваджено технологічний процес вилучення титану з гарнісажної реакційної маси тощо. На дільниці електролізу магнію впроваджено унікальну технологію, спрямовану на зменшення втрат карналіту. Крім того, в цеху одночасно з модернізацією обладнання ведеться капітальне будівництво нових корпусів дільниць дроблення губки, виплавлення титану, що поліпшить санітарно-гігієнічні умови праці і передбачає спорудження природоохоронних об’єктів.
2 квітня 2007 р. введено в експлуатацію модернізовану хлорувальну установку № 3. Впровадження пристроїв, що регулюють оберти хвостових вентиляторів, стабілізувало газодинамічний режим установки. Замінено газоходи, майданчики для обслуговування установки. Як результат — підвищилась культура виробництва, поліпшилися умови праці. Крім того, вперше з Інститутом титану розроблено ефективну аспіраційну систему очищення газу в період прийому шихти. Обслуговуючий персонал відзначає її надійність у роботі і зниження запиленості на робочому місці.
Є ще одна складова успішної і безпечної роботи ЗТМК — робота з кадрами. Їх плинність не перевищує 5%, а кількість за останні 2,5 року збільшилась на 300 осіб. Крім того, створено 170 робочих місць для інвалідів. Стрижень цієї роботи — фахова підготовка працівників як на самому підприємстві, так і у базовому ПТУ-23. Близько 80 осіб навчається у вищих закладах освіти. Це, насамперед, люди, які міцно пов’язані з виробництвом, виросли у трудових династіях: печові 6-го розряду, бригадири.
— За молодь потрібно активно боротися,— говорить генеральний директор,— якщо ви не сповідуєте ідеологію одного дня. Тому на комбінаті введено посаду спеціаліста з роботи з молоддю. Його завдання — не організація дискотек, маївок чи відпочинку на морі (хоча й без цього не обійтися ), а залучення молоді до виробничо-господарської, економічної діяльності, прищеплення їй менеджментського смаку, що спонукає до аналізу, мислення, ініціативи.
Втім, людей, особливо молодих, прив’язують до комбінату не тільки гідні заробітки, хороші умови праці, а й солідний пакет соціальної підтримки. Що стоїть за цим? Організація побутових послуг, наявність медпункту, поліклініки, чудового зубопротезного кабінету з італійським обладнанням, двох автомобілів «швидкої допомоги», які утримуються за рахунок підприємства. Тут збережено ще з радянських часів комфортабельний профілакторій на мальовничому острові Хортиця, де щомісяця відпочиває 65 осіб. Лише у 2006 р. у його розбудову вкладено 2,5 млн. грн.
Особлива шана — ветеранам. Це їх — 60—75-річних збирав В. Телін дев’ять років тому по всьому Заводському району Запоріжжя, щоб спільними зусиллями дати друге дихання рідному підприємству. І старі кадри зробили все від них залежне. 280 ветеранів сьогодні ще активно працюють у підрозділах, а ще 2500 хоч і на заслуженому відпочинку, однак користуються соціальною підтримкою комбінату.
…Ну, а безсумнівні улюбленці колективу — це діти. Для них упорядковано і оформлено оздоровчий табір в Євпаторії, де 21 день кожного літа за 10% вартості путівки пірнають у море і ласують різною смакотою 100 дітей титанівців. Це — майбутнє підприємства і держави. І воно в надійних руках скромних, самовідданих людей зі славного козацького краю, людей сильних духом, який можна порівняти хіба що з міцністю виплавленого ними титану!

Надія БЕЗУГЛА,
наш власкор

На знімках:
звідси титанова губка відправляється
у різні кінці світу;
надійне функціонування відділу
охорони праці підприємства
забезпечують (зліва направо): у першому ряду — провідний інженер М. Зибін,
інженер З. Сербінова, провідний
інженер О. Доля; у другому ряду —
інженери О. Качан, О. Хоптинець,
начальник відділу І. Шмарко
та заступник генерального
директора В. Шарій.

Фото Л. БЕЗУГЛОГО
та з архіву підприємства



До списку