Професія будівельника за всіх
часів вважалася мирною та почесною.
І сьогодні суспільство віддає
належне тим, хто будує школи,
стадіони, житлові будинки... Але... Як
часто в нашому житті виникає оце
фатальне «але». На жаль, професія
тих, хто будує, споруджує і зводить,
є однією з небезпечних. Сучасний
будівельний майданчик — це
виробничий об’єкт з великою
кількістю робіт підвищеної
небезпеки, до виконання яких
повинні залучатися тільки навчені
працівники.
На Волині, як і по всій Україні,
обсяги будівництва значні. Як не
прикро, але рівень травматизму
зростає. За 9 місяців минулого року
на будовах Волинської області
смертельно травмовано трьох
працівників, за цей же період
поточного року — п’ятеро (четверо
з них — внаслідок
дорожньо-транспортних пригод. Не
всі вони сталися з причин, залежних
від роботодавця).
Працівники ЗАТ «Луцький
домобудівний комбінат»
здійснювали будівництво житлового
будинку. Муляр Б. Тарасюк
переставляв порожні металеві ящики
з одного місця на інше за допомогою
вантажопідіймального крана.
Зачепивши два ящики за одну петлю
кожен, він дав сигнал кранівнику на
їх переміщення. Один з ящиків масою
20 кг зірвався з гака і впав з висоти
10 м на нього, що призвело до травм,
не сумісних з життям. У сім’ї
сиротами залишилося 8 дітей.
Про головні проблеми у будівельній
галузі, що призводять до виникнення
нещасних випадків на будівництві,
розповів начальник відділу
організації державного нагляду та
обліку травматизму теруправління
Держгірпромнагляду по Волинській
області В. Кондратюк:
— Одна з головних проблем —
відсутність технічної
документації на початок
будівельних робіт. Як правило,
перед початком будівництва повинно
бути рішення відповідного органу
про виділення певної земельної
ділянки. Далі йде замовлення
проекту на будівництво, до якого
додається проект виконання робіт.
Замовник звертається в інспекцію
Держархбудконтролю, де отримує
дозвіл на початок будівництва.
Отримавши технічну документацію,
замовник передає комплект
документів генеральному
підряднику, який, у свою чергу,
починає підготовку будівельного
майданчика. Заключний момент —
отримання дозволу на початок
будівництва в органах
Держгірпромнагляду.
Звісно, ця процедура складна, але
необхідна. На виготовлення
документації потрібні великі
кошти. А замовники з підрядниками
скорочують цю процедуру і вносять
свої корективи. Як саме?
Приступають до будівництва без
дозволів і проектів. Наслідки такої
самодіяльності передбачити не
складно. Виникає запитання: хто ж
повинен контролювати таку
ситуацію? Все залежить від
інспекції Держархбудконтролю. Вона
повинна перевіряти кожне
підприємство, що розпочало
будівельні роботи, на наявність
документації. Несумлінна робота
інспекції дає змогу розпочинати
будівництво без дозволу, який видає
теруправління
Держгірпромнагляду.
Як в інших областях, так і на Волині
проведені перевірки об’єктів
будівництва засвідчують
непоодинокі випадки виконання
будівельно-монтажних робіт без
наявності проекту організації
робіт, його експертизи, проекту
виконання робіт і відповідного
дозволу Держгірпромнагляду.
Існують й інші проблеми. Працюючи
на висоті, працівник повинен
використовувати запобіжний пояс
або ж його робоче місце повинно
бути огороджене. На жаль, ця вимога
дотримується рідко. А іноді й
взагалі на це ніхто не звертає
уваги.
У зоні, де ведуться
будівельно-монтажні роботи, не
повинні перебувати інші
працівники, крім стропальника. Цю
вимогу правил безпеки рідко де
виконують.
Що стосується відсутності засобів
індивідуального захисту, то
складається така ситуація: або
керівництво не забезпечує
працівників ЗІЗ, або ж працівники
ними не користуються. Наприклад, у
нещасному випадку, що стався у ЗАТ
«Луцький домобудівний комбінат»,
захисна каска могла врятувати
життя муляру Б. Тарасюку. Звісно,
він отримав би травми, але не
смертельні.
Існує ще одна проблема, пов’язана з
безпекою на будівельних
майданчиках. На даному етапі
розвитку нашої держави
будівельники керуються нормами і
правилами, затвердженими ще за
часів Радянського Союзу. Правила
застарілі і не охоплюють весь обсяг
сучасних робіт. Відповідно до
технологій сьогодення необхідні
нові будівельні норми і правила. На
жаль, і нормативно-правова база з
цього питання у нас, м’яко кажучи,
не в порядку.
Посадові особи Держгірпромнагляду
перевіряють об’єкти будівництва,
накладають штрафи, призупиняють
роботи. Але ж потрібно визнати, що
на кожному будівельному майданчику
інспектора не поставиш. Отож
головним є усвідомлення рівня
небезпеки та відповідальності
самими замовниками, підрядниками,
роботодавцями та працівниками.
Які ж причини створюють підгрунтя
для виникнення порушень і як
наслідок — смертельного
травмування працівників на
виробництві? Як не прикро, причини
повторюються з року в рік: низький
рівень організації роботи на
виробництвах, допуск до роботи
посадових осіб і робітників, які не
мають кваліфікації відповідного
рівня, не пройшли навчання та
перевірку знань з питань охорони
праці; низький рівень трудової
дисципліни на виробництві і як
результат — виконання
будівельно-монтажних робіт без
застосування засобів
індивідуального та колективного
захисту. Діяльність служб охорони
праці на будівельних майданчиках
також мало спрямована на створення
безпечних умов праці та
профілактику травматизму.
Коли буде система і порядок з
прийняттям відповідних законів і
правил, коли керівництво
будівельної галузі держави дбатиме
про технічну документацію,
роботодавці будуть турбуватися про
створення безпечних умов праці, а
працівники — за свою безпеку та
безпеку людей, які працюють поряд,
тоді колесо травматизму у
будівельній галузі перестане
робити свої страшні оберти.
Н. ЧАЙКОВСЬКА (прес-служба
теруправління Держгірпромнагляду
по Волинській області)
