Статьи
Image00039.jpgНещодавно громадськість України дізналася про трагічну подію, пов’язану з масовим отруєнням і загибеллю кількох членів екіпажу теплохода «Одиск», який працював під прапором Сьєрра-Леоне (порт приписки Фрітаун). У ліквідації аварії брали участь спеціалісти групи екстреного медико-санітарного реагування з порятунку людей під час аварій з небезпечними та фумігаційними вантажами на суднах і в портах — ГЕМР СПАС (про діяльність цієї групи була стаття в журналі № 3 за 2006 р.). З 01.01.2007 р. це формування є підрозділом ДП «Український науково-дослідний інститут медицини транспорту». Автори цього матеріалу розповідають про роботу ГЕМР СПАС на рейді Ялтинського морського торговельного порту і біля причалу Керченського морського торговельного порту. Близько 120 осіб брали участь у ліквідації аварії. Завдяки вмілим діям спеціалістів групи не було зареєстровано жодного випадку отруєння.

Початок 2007 р. для членів групи рятувальників був важким. Черговим іспитом на зрілість та професіоналізм стала ліквідація аварії на теплоході «Одиск», який стояв на рейді Ялтинського порту .
Що ж сталося на теплоході? На другий день плавання капітан судна змушений був звернутися за медичною допомогою щодо порятунку моряків від отруєння до Ялтинського порту.
В ніч на 3 січня 2007 р. теплохід «Одиск» з українсько-російським екіпажем (на борту було вісім українців і двоє росіян) був завантажений у Керченському порту 2 тис. т феросиліцію і взяв курс на Туреччину. Під час виходу з Керченської протоки це маленьке судно потрапило в шторм. Екіпаж не був готовий до перевезення феросиліцію — вантажу 4.3 класу транспортної небезпеки (та додатковою небезпекою 6.1 класу — токсичні речовини). Люк лаза в трюм № 1 не був закритий, як того вимагають правила підготовки судна до плавання в штормових умовах і роботи екіпажу під час шторму. Феросиліцій, безпечний у звичайних умовах, за умов впливу на нього будь-якої рідини, а особливо морської води, викликає хімічну реакцію з виділенням вибухопожежонебезпечних газів, зокрема водню, та надзвичайно токсичного газу фосфіну 1 класу санітарної небезпеки за ГОСТ 12.1.005. У штормових умовах у трюм № 1 потрапила вода, внаслідок чого утворилася велика кількість отруйного газу, який, на біду екіпажу, через незакритий люк і по перехідних галереях потрапив у каюти, службові приміщення, надбудови та машинно-котельне відділення, наразивши тим самим на смертельну небезпеку моряків теплохода. Не будучи навченим знанням перевезення небезпечних вантажів, старший помічник капітана, що відповідав за безпеку, сам за професією рибалка, який раніше працював на суднах океанічного рибальства, погіршив ситуацію тим, що, виконуючи усні поради агентів, віддав команду примусово провентилювати трюм № 1, що в багато разів збільшило концентрацію фосфіну в суднових приміщеннях. Не знаючи основ морської практики безпечного перевезення небезпечних вантажів морем, вітчизняних і міжнародних документів, вимог охорони праці на морських суднах, команда перед рейсом і під час виходу в рейс не підготовила судно, його матеріально-технічну частину до перевезення небезпечного вантажу. Зокрема, на судні не було необхідних засобів газоаналізу (газоаналізаторів) для визначення класичних хімічних речовин, що перевозяться торговельними суднами світу, — фосфіну, кисню, пари та газів вибухонебезпечних речовин (у даному випадку водню). Але найгіршим у цій ситуації було те, що екіпаж мав у своєму розпорядженні газоаналізатор, який не був розрахований на визначення фосфіну в повітрі приміщень.
Розвиткові трагедії сприяла відсутність на теплоході засобів захисту. Звичайно, якщо екіпаж не міг визначити склад газів, він і не знав, як від них захищатися. На судні не було фільтруючих засобів захисту від комбінованого впливу шкідливих і небезпечних речовин, зокрема фосфіну. Як засоби захисту на судні використовувалися придбані в аптеці старшим помічником капітана маски від грипу. Саморятувальники, що були на борту судна, могли захистити моряків впродовж 15 хв, і тільки! Далі — невідомість, що, як правило, призводить до загибелі.
Як же можна було врятувати екіпаж? Кваліфіковані відповіді на це запитання дала комісія Департаменту морського і річкового флоту України та Державної морської інспекції з безпеки судноплавства України. У складі комісії був начальник відділу охорони праці та пожежної безпеки Укрморрічфлоту О. Серебряков, а також спеціалісти з аварійних ситуацій з небезпечними вантажами на суднах і в портах, очолювані керівником ГЕМР СПАС Є. Бєлобровим. Одним з головних документів, в якому мають бути зазначені конкретні вимоги з безпеки екіпажу, є Декларація на небезпечний вантаж — феросиліцій, розроблена Центральним вантажним бюро (Черкаси) і його Кримським регіональним відділенням у Керчі. Як відзначила комісія, цей документ виявився недосконалим, що не визначає в повному обсязі безпечне провадження робіт. Так, у розділі «Вимоги з безпеки перевезень» цієї Декларації не були вказані типи газоаналізаторів для визначення фосфіну. Повністю були відсутні відомості про необхідні засоби індивідуального захисту органів дихання (панорамні маски і фільтруючі комбіновані газфільтри, призначені для захисту від фосфіну). Не було дано рекомендацій щодо обов’язкового контролю газоповітряного середовища та наявності фосфіну, що виділяється, із зазначенням результатів у судновому журналі. Не було також передбачено заходів з охорони праці під час виконання цих робіт.
У Декларації всі вимоги безпеки стосувалися виключно захисту працюючих від пилу. Це погіршило ситуацію з отруєнням екіпажу теплохода «Одиск», у результаті якої двоє моряків загинуло, а решта членів екіпажу — вісім осіб — потрапила в реанімацію.
Беручи участь під керівництвом Головного управління МНС АР Крим у ліквідації аварійної ситуації на теплоході «Одиск» на рейді Ялтинського порту і біля причалу Керченського порту, спеціалісти ГЕМР СПАС, звичайно, основні зусилля спрямували на забезпечення безпечних умов праці, запобігання отруєнням фосфіном, збереження життя та здоров’я як рятувальників, так і всіх учасників ліквідації аварії, число яких іноді досягало 120 осіб. Було поставлено першочергове завдання — різко обмежити кількість ліквідаторів аварії та вберегти їх від необгрунтованого ризику токсичного впливу фосфіну з урахуванням особливостей охорони праці на всіх технологічних етапах ліквідації аварії. За рекомендацією ГЕРМ СПАС штаб ГУ МНС АР Крим, по-перше, майже у 20 разів скоротив кількість людей, які були на борту аварійного судна. По-друге, за участю провідних спеціалістів ГУ МНС АР Крим: полковників О. Мазиліна, А. Ватоліна, підполковника Д. Поползунова, майорів О. Фрідмана та О. Гузой на вимогу ГЕМР СПАС в ізолюючих дихальних апаратах було проведено санітарно-хімічну розвідку відкритих палуб і внутрішніх приміщень судна на наявність фосфіну. Використовуючи високоефективний переносний газоаналізатор електрохімічного аналізу для визначення фосфіну в повітрі (Рас Ш—РН 3) фірми «Дрегер» (Німеччина), було проведено близько 1500 досліджень. Результати хімічної розвідки були занесені до Оперативної карти хімічної небезпеки теплохода «Одиск» і дали змогу класифікувати аварію: «нетехнологічний витік надзвичайно токсичного газу фосфіну з вантажних трюмів теплохода «Одиск», потрапляння в житлову надбудову, що викликали масове отруєння та загибель членів екіпажу». За завданням ГУ МНС АР Крим на основі даних Оперативної карти було зроблено висновок про вибухопожежну, санітарну, токсикологічну, епідемічну та екологічну безпеку теплохода. Про результати роботи ГЕМР СПАС на борту судна і відповідні висновки командир групи рятувальників Є. Бєлобров доповів Міністру МНС Н. Шуфричу з пропозицією повернути теплохід «Одиск» у порт навантаження Керч.
Водночас з цим в Оперативній карті було дано конкретні рекомендації з охорони праці під час роботи спеціалістів ГУ МНС АР Крим на аварійному судні, під час транспортування його в Керченський порт. Під час розслідування аварії комісія особливу увагу приділила вивченню стану охорони праці докерів при перевантаженні, складуванні та зберіганні феросиліцію на вантажно-перевантажувальному комплексі № 2 Керченського порту. Результати перевірки свідчать про деякі позитивні моменти в роботі керівництва Керченського морського торговельного порту, особливо в опрацюванні заходів під час перевантаження небезпечних навалочних вантажів з урахуванням фізико-хімічних і токсичних особливостей небезпечних вантажів і технологічних етапів вантажного процесу. Завдяки зусиллям начальника порту О. Котовського, головного технолога В. Бузнякова, заступника начальника порту з охорони праці І. Думанського порт має у своєму розпорядженні сучасні засоби індивідуального захисту органів дихання виробництва німецької фірми «Дрегер», що відповідають міжнародним вимогам щодо забезпечення безпеки праці докерів і моряків. За рекомендацією комісії нині керівництво порту уклало договір з ДП «УкрНДІ медицини транспорту» на комплексне обстеження умов праці докерів Керченського порту, а також моряків і мешканців міста Керчі, житлові райони якого безпосередньо прилягають до ППК-2.
Ще одним позитивним моментом роботи адміністрації порту стало придбання переносних газоаналізаторів типу «Хам-7000», «Рас Ш—РН 3» фірми «Дрегер», що зарекомендували себе як високоефективні засоби хімічного аналізу під час аварій на суднах з небезпечними вантажами і в портах, для швидкого (впродовж 3—10 с) визначення небезпечних, які часто зустрічаються, токсичних летючих компонентів небезпечних вантажів: кисню, парів вуглеводню, фосфіну, сірководню, діоксиду вуглецю тощо. Результати проведених ДП «УкрНДІ медицини транспорту» науково-дослідних робіт мають в першу чергу лягти в основу розробки додаткових заходів з оптимізації умов праці докерів і моряків, безпечних еколого-гігієнічних умов населення Керчі, а також розробки заходів з безпечних умов праці під час ліквідації аварійних ситуацій у ході перевантаження небезпечних вантажів, включаючи феросиліцій.
Усі перераховані заходи, безсумнівно, сприятимуть залученню в порт інших вантажів, збільшенню конкурентоспроможності порту, збереженню та збільшенню вантажопотоків навалочних і насипних вантажів. Звичайно ж (і це головне), при безумовному забезпеченні безпечних умов праці, збереженні життя та здоров’я докерів, моряків і населення Керчі.

Л. ШАФРАН, заступник директора ДП «УкрНДІ медицини транспорту», докт. мед. наук, професор, Є. БЄЛОБРОВ, командир ГЕМР СПАС ДП «УкрНДІ медицини транспорту», канд. мед. наук, О. СЕРЕБРЯКОВ, начальник відділу охорони праці та пожежної безпеки Укрморрічфлоту, Катерина ЦВІГУН, наш власкор



До списку