Учасники конференції —
представники Ради міністрів
Автономної Республіки Крим,
республіканської, місцевої
виконавчої влади та органів
місцевого самоврядування
республіки, територіальних
структур центральних і
республіканських органів нагляду
за промисловою безпекою та
охороною праці, Федерації
незалежних профспілок Криму і
Республіканської організації
роботодавців, вищих навчальних
закладів і підприємств
республіки.
Начальник теруправління
Держгірпромнагляду по АР Крим і м.
Севастополю М. Батаєв зробив аналіз
стану промислової безпеки та
охорони праці в Автономній
Республіці. Наглядова діяльність
здійснюється на 51,5 тис.
підприємствах. Кількість нещасних
випадків, у тому числі зі
смертельними наслідками, поступово
зменшується. Аналіз роботи
свідчить, що нагляд можна вести на
високому рівні. Передача Кабінетом
Міністрів України
Держгірпромнагляду функцій з
технічного розслідування обставин
і причин виникнення аварій,
пов’язаних з використанням газу у
побуті, та збільшення чисельності
інспекторів наглядових органів
стало яскравим прикладом сприяння
держави у забезпеченні безпеки на
виробництві.
На думку М. Батаєва, поки власник
повною мірою не усвідомить
особисту відповідальність за
безпеку на виробництві,
кардинальних змін чекати не
доводиться. Звідси основне
завдання — виховання власника
нового, думаючого, передового, який
безпечні умови праці на
виробництві ставитиме на перше
місце. З такою позицією погодився О.
Баталін — голова Організації
роботодавців Криму, президент
Кримського відділення
Українського союзу промисловців та
підприємців. За його словами,
власнику або керівнику
підприємства сьогодні важко
забезпечити додержання вимог
великої кількості чинних
нормативно-правових актів з
охорони праці та навчити підлеглих
працівників цінувати своє
здоров’я і життя. З іншого боку,
часто нещасні випадки трапляються
там, де роботодавцем вживаються всі
заходи безпеки.
Однією з проблем є наявність
необлікованих робочих місць. Це
прямий шлях до приховування
нещасних випадків на виробництві.
Для виконання заходів, розроблених
за ініціативи Федерації профспілок
України з приводу оголошення 2007
року Роком боротьби з
приховуванням нещасних випадків на
виробництві, було проведено
порівняння кількості працюючих за
даними різних органів, які ведуть
такий облік. З’ясувалось, що
фактично працюючих у Криму понад 1
млн. осіб, а офіційно
зареєстрованих — усього 685,5 тис.
осіб. Різницю — більш як 300 тис.
осіб становлять сезонні робітники,
робітники за договорами підряду, де
роботодавці якраз і приховують
нещасні випадки. Тому необхідно
швидше переглянути і прийняти
Трудовий кодекс України, де чітко
відображалися б питання оформлення
договорів підряду, заборонялося
оформлення працівників на
виконання робіт підвищеної
небезпеки, а в будівельній галузі —
на всі види робіт без наявності
відповідних дозволів на їх
виконання з боку органів
Держгірпромнагляду.
Про згадану проблему, про виконання
заходів щодо запобігання
профзахворюванням, яких з кожним
роком стає все більше при зменшенні
кількості зайнятих на виробництві,
а також про соціальне партнерство
усіх гілок влади, контроль як
важливий інструмент у діяльності
профорганізацій доповідали О.
Крикуненко — перший заступник
голови Федерації незалежних
профспілок Криму, С. Сидорова —
голова республіканської
організації профспілки
працівників освіти і науки та інші
керівники профспілкових
організацій.
Необхідно сказати і про те, що
окремі статті Закону «Про охорону
праці» не працюють або працюють не
в повному обсязі. У виступах
учасників конференції звучала
стурбованість про те, що досі
Радою міністрів АР Крим не
виконуються вимоги ст. 34 Закону
щодо створення окремого підрозділу
з охорони праці, у зв’язку з чим
порушено вертикаль управління
охороною праці у регіоні, не
розроблено систему управління
охороною праці на регіональному
рівні і відповідну
Республіканську програму
покращання стану безпеки, гігієни
праці і виробничого середовища на
2007—2011 рр.
Про роботу республіканського
управління виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві
та профзахворювань доповів
заступник начальника управління
виконавчої дирекції Фонду В.
Деревягін. Звичайно, з моменту
створення Фонду покращився стан
справ з виплатами та компенсаціями
потерпілим на виробництві,
набагато зменшилася кількість
приховуваних нещасних випадків.
Але Фонд сьогодні ще не повною
мірою виконує покладені на нього
функції. На профілактику
виробничого травматизму
виділяються мізерні кошти, навіть
для відшкодування шкоди у нього не
вистачає коштів. Тобто боротьба
проводиться з наслідками, а не з
причинами. Тому необхідно задіяти
економічні важелі управління —
відновити дію ст. 47 Закону «Про
загальнообов’язкове державне
соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві і
професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності»,
на яку зараз накладено мораторій.
Необхідно також впроваджувати
механізм диференційованих
страхових тарифів, які
відраховуються підприємствами до
Фонду. Можливо, необхідно, щоб
роботодавець, який допустив
порушення нормативних актів з
охорони праці, внаслідок чого
стався смертельний нещасний
випадок, повертав Фонду частину або
всі кошти, витрачені на компенсацію
шкоди потерпілим.
Дуже цікавими і повчальними були
виступи О. Леонова — завідувача
кафедри прикладної екології та
охорони праці Севастопольського
національного технічного
університету та А. Сухова —
професора цієї ж кафедри.
Доповідачі розповіли про наукові
роботи, які проводяться в
університеті, методику оцінки
антропогенної небезпеки в Україні,
проблеми радіаційної безпеки. Дуже
жвавим було обговорення інформації
про прийнятні ризики та негативний
вплив радону на організм людини.
Учасники конференції прийняли
звернення до центральних органів
державного управління охороною
праці, в якому, крім уже згаданих
вище пропозицій, пропонується
виділити окремим рядком у
державному та місцевих бюджетах
кошти на фінансування
профілактичних заходів, встановити
регіональні квоти від суми коштів,
що перераховуються підприємствами
до Фонду на фінансування заходів
місцевих програм покращання стану
безпеки, гігієни праці і
виробничого середовища, провести
громадські слухання та за їх
результатами внести зміни до
Порядку розслідування та ведення
обліку нещасних випадків,
профзахворювань і аварій на
виробництві.
Було прийнято рекомендацію на
адресу роботодавців, наглядових
органів, місцевих
держадміністрацій, органів
місцевого самоврядування та інших
організацій щодо успішної
реалізації державної політики у
галузі охорони праці в АР Крим.
Академік В. Бєліков — президент
Українського центру Міжнародної
академії наук екології та
безпечної життєдіяльності, який
також був учасником конференції,
нагадав присутнім вислів древнього
філософа: «Щоб бути вільним, треба
стати рабом закону». Тому всім
учасникам виробничого процесу
необхідно пам’ятати, що створення
безпечних і нешкідливих умов праці,
запобігання виробничому
травматизму і профзахворюванням
повинно стати законом на кожен
день.
Сергій КОЛЕСНИК,
наш власкор
На знімку:
з доповіддю виступає
начальник теруправління
Держгірпромнагляду по АР Крим
і м. Севастополю
М. Батаєв.
Фото автора
