За період діяльності Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (з 01.04.2001 р. по 01.01.2007 р.) на підприємствах і в організаціях Овідіопольського району Одеської області зареєстровано 75 нещасних випадків, у тому числі 21 — зі смертельними наслідками. Своїми думками про стан охорони праці та шляхи його покращання страховий експерт з охорони праці районного відділення Фонду в Овідіопольському районі О. Младьонов ділиться з інженером з охорони праці фірми ТОВ «Овідій ЛТД», позаштатним кореспондентом журналу Л. ШУТКОМ.
У 2006 р. на підприємствах району
сталося 13 нещасних випадків, з яких
три — зі смертельними наслідками.
Три випадки (з них два — зі
смертельними наслідками), за
висновками комісій з
розслідування, визнано
нестраховими, і на них складено
акти за формою НПВ, тобто вони не
пов’язані з виробництвом. Це
означає, що сім’ї потерпілих не
отримають від Фонду одноразову
допомогу і щомісячні страхові
виплати. Чому нещасні випадки зі
смертельними наслідками визнано
комісіями нестраховими?
Перший стався 16 березня у ТОВ
«Зумер». Того дня автомобілем
розвозили робітників на різні
дільниці роботи, а Олега Г. з
напарником відвезли в с. Чабанку,
щоб вони закінчили виконання робіт
у колодязі для прокладання під
дорогою телефонного кабелю
зв’язку до виборчої дільниці. Але
замість того, щоб працювати, Олег Г.
з напарником пішли в стару
напіврозвалену будівлю, що стояла
неподалік від їхнього місця роботи,
щоб розпалити багаття та добути з
кусків кабелів мідний дріт і потім
здати його на приймальний пункт.
Багаття ніяк не хотіло розгоратися.
Оскільки для цього заздалегідь
була приготовлена пляшка з
бензином, то ним почали поливати
багаття. Спалахнуло полум’я,
стався вибух, від чого впала важка
бетонна перемичка, що висіла під
дахом. Падаючи, вона вдарила по
голові Олега Г. Від тяжкої травми
черепа він помер на місці події.
Комісія кваліфікувала цей нещасний
випадок не пов’язаним з
виробництвом.
Другий нещасний випадок зі
смертельним наслідком стався 15
вересня на підприємстві «Тіара ОД»,
яке здійснює будівельні роботи.
Того дня бригада робітників, які
працювали за договором підряду,
виконувала штукатурні і малярні
роботи в чотириповерховому
будинку. Трудові відносини за
договором підряду покладають на
самого виконавця всю
відповідальність, у тому числі і за
безпечне виконання робіт. У цьому
випадку замовник ніяких відносин
із Фондом соціального страхування
від нещасних випадків на
виробництві не мав. Фізичні особи
не були зареєстровані і не
сплачували кошти до Фонду, тому що
такого не передбачалося договором
підряду. Отже ця категорія
працівників не була захищена на
випадок травмування. Тому нещасний
випадок із штукатуром-маляром
Володимиром Л., що стався у
результаті падіння на нього
колиски з висоти третього поверху,
не визнано страховим, і комісія зі
спеціального розслідування склала
не акт за формою Н-1, який би давав
право на одноразову допомогу і
щомісячні страхові виплати сім’ї
загиблого, а акт за формою НПВ.
Серед підприємств району, на яких
сталися нещасні випадки,— ТОВ
«Стройкерамика», «Зумер»,
«Авангард-Д», «Укрбудкомплект» (2
випадки), АТС «Успіх», «Тіара-ОД»,
«Елефант», «Ресурс-нафта»,
фермерське господарство
«Тріада-Агро», ЗАТ
«Великодолинський завод ЗБК», ПП
«Фаворит» та інші.
Тому не можна стверджувати, що
рівень травматизму на виробництві
знижується, хоча коефіцієнт
тяжкості в минулому році був не
таким високим, як у попередні роки.
Але це не позбавляє роботодавців
відповідальності за додержання
вимог Закону «Про охорону
праці».
За період з 01.04.2001 р. по 01.01.2007 р. з
урахуванням групових нещасних
випадків в районі постраждало 77
осіб, у т. ч. зі смертельними
наслідками — 21. Можна сказати, що
конвеєр виробничого травматизму (в
т. ч. і смертельного) не зупиняється.
А хто в цьому винен? Звичайно, кожен
керівник, роботодавець, спеціаліст
середньої ланки, хто безпосередньо
працює з людьми і бачить усі
порушення, і самі робітники. Тож
потрібно працювати і покращувати
профілактику травматизму.
Основними причинами як загального,
так і смертельного виробничого
травматизму в Овідіопольському
районі є організаційні — 75%. В
основному це порушення трудової і
виробничої дисципліни, недоліки у
навчанні безпечних прийомів праці.
Основні травмуючі фактори: падіння
з висоти (13%), навмисне вбивство (7%),
дорожньо-транспортні пригоди (20%),
ураження електрострумом (7%). Як і
раніше, найбільша кількість
нещасних випадків допускається в
агропромисловому комплексі,
будівництві та на транспорті, до
них останнім часом приєднується і
невиробнича сфера. Ми кажемо
«невиробнича сфера», бо за
офіційним видом економічної
діяльності, тобто за тим, що показує
роботодавець у звітних документах
підприємства,— це оптова торгівля.
Насправді ж багато підприємців
займається виробничою діяльністю.
Ухиляються від сплати податків,
ідуть на обман. А коли трапляється
нещасний випадок, то під час
розслідування з’ясовується, що
потерпілий не продавець, а
електрогазозварник, електромонтер,
компресорник, охоронник або
тракторист.
Ми за те, щоб усі новостворені
підприємства здійснювали
економічну діяльність, працювали і
розвивалися, але ж таким
роботодавцям не слід обманювати
державу та Фонд. Нагадаємо, що
внески, які перераховуються
підприємствами до Фонду, йдуть
працівникам, які постраждали під
час виконання трудових обов’язків
на виробництві, а також сім’ям
загиблих від нещасного випадку.
Необхідно нагадати роботодавцям
про те, що багато з них не виділяють
кошти (0,5% від суми реалізованої
продукції), які згідно зі ст. 19
Закону «Про охорону праці» повинні
спрямовуватися на охорону праці. А
на підприємствах недержавних форм
власності з року в рік ці вимоги
Закону не виконуються взагалі,
роботодавці своєю бездіяльністю
порушують вимоги законодавства і
обов’язки перед трудовим
колективом.
Зниження рівня травматизму
залежить не тільки від
фінансування заходів з охорони
праці, навчання працівників
безпечних прийомів праці,
медоглядів, профдобору, надійної
роботи устаткування, а в багатьох
випадках від роботи служби охорони
праці, добросовісного ставлення до
виконання своїх обов’язків
інженера з охорони праці. Про
наполегливу і цілеспрямовану працю
цієї категорії спеціалістів
передчасно казати, бо сьогодні на
ряді підприємств району, де працює
понад 50 працівників, такий
спеціаліст просто відсутній. Його
обов’язки виконує за сумісництвом
не підготовлений у цих питаннях
бригадир, механік або інша
особа.
Роботодавцям необхідно звернути
увагу на ст. 15 Закону «Про охорону
праці» і добре її вивчити. Так, не
створено служби охорони праці на
підприємствах ВАТ «Дністровський»,
СТОВ «Петродолинське» і «Маяк», ВАТ
«Перемога», ТОВ «Веста-Транс»,
«Зумер», «Мак-сервіс»,
«Агросервіс», «Діполос», НВП
«Нива». І цей список можна
продовжувати.
На закінчення слід зазначити, що
роботодавцям необхідно щоденно
приділяти охороні праці неослабну
увагу, керувати цим процесом, у тому
числі й роботою служби охорони
праці, а там, де така служба
відсутня, створити її і надавати
цьому спеціалісту всебічну
допомогу. Це досить важливо, тому що
за цим стоять здоров’я та життя
виробничників — громадян
України.
* * *
У березні інженеру з охорони праці
фірми «Овідіополь ЛТД», постійному
авторові нашого журналу Л. Шутку
виповнилося 70 років. Він збирається
йти на заслужений відпочинок.
Дякуємо Леоніду Митрофановичу за
плідну багаторічну співпрацю,
бажаємо довгих років життя та
міцного здоров’я. Сподіваємося, що
як позаштатний кореспондент він ще
довго радуватиме наших читачів
цікавими публікаціями, творитиме
добро на спільній ниві охорони
праці.
