Учасники семінару ознайомились з
реалізацією в Україні Міжнародної
програми МОП-ІПЕК з викорінення
найгірших форм дитячої праці і
торгівлі дітьми, проекту МОП з
впровадження політик і програм з
ВІЛ/СНІДу у сфері праці.
Винесені на розгляд
проблеми актуальні з огляду на
зобов’язання, які Україна взяла на
себе, ратифікувавши низку
конвенцій і протоколів МОП та ООН. І
це не лише питання гармонізації
українського законодавства із
світовими нормами. Актуальними є
питання, яку роботу виконують діти
та в яких умовах. За визначенням
МОП, поняття «дитяча праця» охоплює
як оплачувану, так і неоплачувану
роботу та діяльність, що в
психологічному, фізичному або
моральному планах пов’язані з
небезпекою чи заподіянням шкоди. Це
саме така праця, що позбавляє дітей
можливості навчатися в школі або
змушує їх, крім шкільних занять і
домашніх обов’язків,
завантажувати себе додатковою
роботою. А найгірші форми дитячої
праці, крім того, за своїм
характером можуть зашкодити
здоров’ю, безпеці та моральності
дітей. Це робота в понаднормовий
час, під землею, з механізмами, які
створюють вібрацію і шум, робота в
сільському господарстві з
пестицидами. Такі форми в Україні
поширені переважно в неформальній
економіці — в сільському
господарстві, на
шахтах-«копанках», у торгівлі,
сфері послуг і розваг. Діти
зазвичай працюють неофіційно, без
укладання трудових договорів.
Вирішення проблеми
пов’язано з інспектуванням
робочого місця, його постійним
моніторингом, який проводиться, на
жаль, лише в рамках Програми
МОП-ІПЕК і лише в Донецькій та
Херсонській областях. Тому, на
думку учасників семінару, й
інспекції праці, й інспекції з
охорони праці дуже важливо
виявляти факти використання
дитячої праці і вживати адекватних
санкцій відповідно до своїх
повноважень.
Проблема ВІЛ/СНІДу розглядалася
спеціалістами з охорони праці не
лише з медичної точки зору. МОП ще у
1999 р. визначила, що ця проблема є
трудовою. В Україні офіційно
зареєстровано понад 140 тис.
ВІЛ-інфікованих осіб, а за оцінкою
експертів, 1,63% дорослого населення
України у найбільш продуктивному
віці — від 15 до 49 років — може бути
ВІЛ-інфікованим.
Ст. 25 Закону «Про запобігання
захворюванню на синдром набутого
імунодефіциту (СНІД) та соціальний
захист населення» констатує, що
зараження вірусом ВІЛ медичних і
фармацевтичних працівників під час
виконання ними професійних
обов’язків належить до
професійних захворювань. В Україні
вже зареєстровано 8 випадків
ВІЛ-інфікування під час надання
медичних послуг. Багато
працівників наражаються на цей
ризик внаслідок виконання своїх
професійних обов’язків, а деякі —
через власну ризиковану поведінку.
Тому оцінка ризиків ураження
вірусом повинна проводитись для
кожного робочого місця.
З іншого боку, постає проблема
створення належних умов праці для
працюючого інфікованого населення.
ВІЛ-інфікований працівник
перебуває у стані постійного
стресу. А будь-який стрес може
стати причиною виробничих травм і
нещасних випадків.
На семінарі дещо по-новому було
розглянуто проблемні напрями, що
безпосередньо стосуються охорони
праці. Керівники та фахівці
навчальних підрозділів
експертно-технічних центрів були
єдині в думці про необхідність
включати в тематику навчань
роботодавців і посадових осіб з
охорони праці питання дитячої
праці та ВІЛ/СНІДу.
К. ТЕЛИЧКО,
заступник головного редактора
журналу «Охорона праці»