Завершився 2007 рік
— Рік боротьби з приховуванням
нещасних випадків на виробництві,
проголошений Федерацією
профспілок України. За інформацією
управління охорони праці та
здоров’я ФПУ у першому півріччі 2007
р. профспілкові організації деяких
областей, у тому числі і
Миколаївської області, цю роботу
організували не на належному рівні.
Про причини та заходи реагування на
критику розповів головний
спеціаліст — технічний інспектор
праці ФПУ при Миколаївській
облпрофраді С. ШАБАРДІН.
З часу утворення Фонду соціального
страхування від нещасних випадків
на виробництві та професійних
захворювань України підприємства
та організації, незалежно від форм
власності, сплачують відповідні
страхові внески до Фонду, який у
разі нещасного випадку на
виробництві фінансує потерпілому
витрати на лікування, реабілітацію,
спеціальний догляд, здійснює
відповідні виплати сім’ї у разі
загибелі годувальника внаслідок
нещасного випадку тощо. Здавалося
б, причин приховувати нещасні
випадки на виробництві немає,
навпаки, керівники повинні
отримувати моральне задоволення
від повернення певної частини
сплачених страхових внесків до
Фонду своєму працівникові. На жаль,
так відбувається не скрізь.
Результати роботи профспілок
України у першому півріччі
минулого року показали, що майже 1,5
тис. потерпілих на виробництві не
одержали або одержали не в повному
обсязі передбачені законодавством
виплати і компенсації. Багато таких
фактів виявлено і в Миколаївській
області. Так, за вимогою
представників профспілок було
призначено нові розслідування
нещасних випадків, по яких були
складені акти за формами НПВ або НТ
у ВАТ «Миколаївський глиноземний
завод», Новобузькому палаці
культури, ВАТ «Інгул» та на інших
підприємствах. За результатами
повторних розслідувань були
складені акти за формою Н-1,
потерпілі одержали належні
виплати.
За ініціативи профспілок було
визнано необ’єктивним проведення
спеціального розслідування
нещасного випадку зі смертельним
наслідком, який стався у серпні 2007
р. на ДП «Завод імені 61 комунара».
Технічний інспектор праці оформив
подання до теруправління
Держгірпромнагляду по
Миколаївській області, родина
загиблого звернулася до суду.
Серед причин недостатнього впливу
профспілок на виявлення фактів
приховування нещасних випадків є і
те, що кількість членів профспілок
з кожним роком зменшується. Зараз в
області 237 тис. членів профспілок.
Це 90% від кількості працюючих на
підприємствах, де створені
профспілкові організації. Згідно з
даними обласного управління
виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві
та профзахворювань всього
застрахованих 338,6 тис. осіб, а
зайнятих на виробництві (за даними
обласного управління статистики) —
542,7 тис. осіб. Тобто більше половини
працюючих в області не є членами
профспілкових організацій. І якщо
нещасний випадок стався на
підприємстві, де відсутня
профспілкова організація, до
складу комісії з розслідування
нещасного випадку не включаються
ні представники профспілки цього
підприємства, ні технічний
інспектор праці ФПУ. Тому
профспілкам у таких випадках
вплинути на об’єктивність
розслідування нещасного випадку
неможливо.
На жаль, нині спостерігається
тенденція до ліквідації
профспілкових організацій на
підприємствах, де вони існували
раніше, небажання керівників
новостворених підприємств та
організацій утворити профспілкову
організацію. А навіщо? Щоб хтось
вимагав від власника або керівника
забезпечити працівників засобами
індивідуального захисту, припинити
роботи, що виконуються з
порушеннями вимог безпеки,
проводив незалежну експертизу умов
праці, що передбачається ст. 41
Закону «Про охорону праці»?
Звичайно, для них це зайві клопоти.
Тільки тоді, коли будуть створені
незалежні профспілки, керівник
профспілки зможе ефективно
впливати на незаконні дії
роботодавців. А сьогодні на це
можна сподіватися лише там, де
власник пройшов навчання з питань
охорони праці не формально, а
чомусь-таки навчився.
З метою виявлення фактів
приховування нещасних випадків на
виробництві представники
профспілкових організацій,
технічний інспектор праці ФПУ
тісно співпрацюють з
теруправлінням Держгірпромнагляду
по Миколаївській області,
управлінням Фонду. Так, у 2007р.
представники профспілок тільки у
рамках Всесвітнього Дня охорони
праці здійснили 118 перевірок стану
охорони праці, в ході яких виявили
468 порушень вимог законодавства про
охорону праці. Роботодавцям
вручено 78 подань. Державні
інспектори теруправління за
поданням працівників профспілок
оштрафували 11 посадових осіб.
Хід виконання заходів у рамках
Року боротьби профспілок з
приховуванням нещасних випадків
розглядався у жовтні 2007 р. на
засіданні президії і в листопаді на
засіданні обласної ради
профспілок. Підсумки роботи
обговорювались у листопаді на
семінарі за участі представників
обласного теруправління,
управління виконавчої дирекції
Фонду, головного управління праці
та соціального захисту населення
облдержадміністрації,
представників профспілок. Протягом
року підприємствам надавалась
практична допомога у вирішенні
питань, спрямованих на виконання
заходів у рамках Року боротьби з
приховуванням нещасних випадків.
Проведено чотири семінари з
представниками профспілок різних
галузей з метою вивчення
методичних рекомендацій щодо
реалізації завдань Року боротьби
профспілок з приховуванням
нещасних випадків. Представники
облпрофради, обкомів профспілок
постійно звертаються до
лікувальних закладів області з
метою виявлення звернень
потерпілих від нещасних випадків
на підприємствах. Якщо таке
звернення зареєстроване,
представники профспілок
перевіряють наявність повідомлень
від лікувального закладу до
робочих органів Фонду і на
підприємства. Під час відвідування
підприємств з’ясовується,
розслідувано нещасний випадок чи
ні.
Не можна сказати, що робота
профспілок Миколаївщини щодо
виявлення фактів приховування
нещасних випадків активізувалась
саме у 2007 р. Вона постійно
проводилася і раніше, надалі також
перебуватиме на постійному і
жорсткому контролі. Адже
профспілка — керівний орган, який
найбільше наближений до учасників
виробничого процесу, більше
відчуває біль та потреби тих, хто
працює, а значить, має законне право
на належний соціальний захист з
боку держави.
Фото С. КОЛЕСНИКА
